Справа № 11-590/06 Головуючий в 1 інстанції Шарунович В.В.
Категорія: ст.ст. 186 ч. 2, Доповідач Лозовський А.О.
185 ч.2, 296 ч. 1 КК України
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 28 листопада 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Лозовського А.О. суддів Олексюка Я.М., Польового М.І. з участю прокурора Смолюка Б.С. захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 та заступника Ковельського міжрайонного прокурора на вирок Ковельського міськрайонного суду від 12 вересня 2006 року , яким
ОСОБА_2, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працює, не одружений, судимий вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04.04.2005 року за ст.ст. 185 ч.З, 75 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням, встановлений іспитовий строк 2 роки, засуджений, -
за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі,
за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі,
за ст. 296 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднане невідоуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду від 04.04.2005 року і остаточно визначено ОСОБА_2 до відбування за сукупністю вироків 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 визначено рахувати з 12 вересня 2006 року, зараховано в цей строк термін перебування під вартою з 27 квітня 2006 року по 12 вересня 2006 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 по 1000 грн. в користь потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинених злочином матеріальних збитків.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати ,-
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 22 березня 2006 року близько 01-30 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в квартирі ОСОБА_4, АДРЕСА_2, повторно таємно викрав магнітофон Панасонік вартістю 550 грн. та 30 компакт-дисків вартістю 15 грн. кожен, спричинивши тим самим потерпілій матеріальні збитки на загальну суму 1000 грн.
В цей ж день ОСОБА_2 близько 02-00 год., в парку Слави, що в м. Ковелі, застосовуючи насильство, що не було небезпечним для життя та здо'ровя потерпілого, відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон «Соні-Еріксон» вартістю 1000 грн.
Окрім цього, близько 02-00 год. в парку Слави, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю наніс численні удари по тілу ОСОБА_3, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синця обличчя та садна передпліччя, що за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких. Такі ж тілесні ушкодження ОСОБА_2 наніс і потерпілій ОСОБА_4.
В особистій апеляції засуджений ОСОБА_2 вказує, що з потерпілою ОСОБА_4 він проживав в цивільному шлюбі, тому вважає що взяв, а не викрав, спільне майно, а отже в його діях відсутній склад злочину. Стверджує, що телефон у потерпілого ОСОБА_3 він забрав не з корисливою метою, а з мотивів ревнощів до ОСОБА_4 Звертає увагу, що хотів повернути потерпілому його власність, однак останній відмовився. Наполягає на тому, що тілесні ушкодження ОСОБА_3 заподіювала особа на прізвисько «ІНФОРМАЦІЯ_1», а потерпілу ОСОБА_4 побили напередодні сусіди. Просить вирок суду першої інстанції скасувати та виправдати його.
В апеляції заступника Ковельського міжрайонного прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, ставиться питання про виключення з вироку епізоду обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні хуліганських дій по відношенню до ОСОБА_3
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, доводи апеляцій, міркування прокурора, який свою апеляцію підтримав, захисника, яка апеляцію засудженого підтримала, з прокурором погодилась, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати встановила, що апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає до задоволення частково, а апеляція заступника Ковельського міжрайонного прокурора - повністю.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні повторного таємно викрадення чужого майна підтверджується зібраними і дослідженими в ході судового слідства доказами, які обґрунтовано покладені в основу вироку.
Того факту, що він забрав магнітофон і компакт-диски з помешкання потерпілої ОСОБА_4 не заперечував в ході судового слідства і сам засуджений ОСОБА_2.
З протоколу-заяви потерпілої ОСОБА_4 (а.с.16) вбачається, що магнітофон і компакт-диски викрав саме ОСОБА_2.
З довідки про склад сім'ї (а.с.71), та з показань самого підсудного в ході судового слідства не вбачається, що він проживав на момент вчинення інкримінованого злочину разом з потерпілою в її помешканні.
Ту обставину, що засуджений не був співмешканцем потерпілої ОСОБА_4 ствердив в судовому засіданні і потерпілий ОСОБА_3 (а.с.159)
За таких обставин, колегія суддів не бере до уваги доводи засудженого про спільну власність на викрадене ним з квартири потерпілої ОСОБА_4 майно.
Обґрунтовано визнаний судом першої інстанції ОСОБА_2 винним у чиненні відкритого викрадення телефону у потерпілого ОСОБА_3.
Сам засуджений ОСОБА_2 показав в суді, що погрожував ОСОБА_5, забрав у потерпілого телефон, при цьому штовхнув того (а.с.158).
Потерпілий ОСОБА_3 (а.с.159) дав показання про те, що ОСОБА_2 під погрозами побиття відкрито викрав телефон, при цьому штовхнув його в груди та наніс кілька ударів.
Корисливу мету відкритого викрадення телефону у ОСОБА_3 стверджує той факт, що засуджений наступного дня продав його за 120 дол. США, чого не заперечує і сам ОСОБА_2(а.с.158).
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні повторного відкритого викрадення чужого майна у потерпілого ОСОБА_3 підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, які правильно оцінені та обґрунтовано покладені судом в основу вироку. Кваліфікація злочинних дій засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України є також правильною.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи потерпілому ОСОБА_3 заподіяні легкі тілесні ушкодження (а.с.35). Такі ж тілесні ушкодження заподіяні і потерпілій ОСОБА_4 (а.с.39).
Як вірно вказано в апеляції прокурора, заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілим засуджений ОСОБА_2 завдавав у зв'язку із заволодінням майном, а не з хуліганських спонукань, тому суд першої інстанції необгрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України.
З урахуванням наведеного, та оскільки заподіяння легких тілесних ушкоджень в процесі відкритого викрадення чужого майна повністю охоплюється диспозицією ст. 186 ч. 2 КК України, вирок в частині засудження ОСОБА_2 за ст. 296 ч. 1 КК України підлягає скасуванню, а справа в цій ж частині закриттю на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за відсутністю в діянні складу злочину.
Обране засудженому ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.ст. 50,65,70,71 КК України.
Оскільки ОСОБА_2 вчинив тяжкий корисливий злочин в період іспитового строку, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛ ИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково, а апеляцію заступника Ковельського міжрайонного прокурора - повністю.
Вирок Ковельського міськрайонного суду від 12 вересня 2006 року відносно ОСОБА_2 в частині засудження за ст. 296 ч. 1 КК України скасувати.
Провадження у справі в цій частині закрити в порядку ст. 6 п. 2 КПК України.
Вважати ОСОБА_2 засудженим
за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі,
за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим вважати, що визначено ОСОБА_2 4 роки позбавлення волі.
Вважати, що на підставі ст. 71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднане невідбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду від 04.04.2005 року і остаточно визначено ОСОБА_2 до відбування за сукупністю вироків 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без зміни.
ГоловуючийЛозовський А.О.
Судд Олексюк Я.М., Польовий М.І.
Суддя апеляційного суду Волинської області
А.О.Лозовський