ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2013 р. Справа № 804/10534/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І.

при секретаріМізері А.В.

за участю:

представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 Духневич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 158/171-48 від 19.07.2013 року, про анулювання з 01.01.2013 року свідоцтва платника єдиного податку суб'єкта господарювання ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_2), стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 114,70 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 вартість послуг на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що порушуючи чинне законодавство України, податковим органом було анульовано свідоцтво платника єдиного податку, обґрунтовуючи перевищенням обсягу доходу. 01.01.2012 року позивачем було здійснено перехід на спрощену систему оподаткування та обрано 2 групу платника податку. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, на підставі заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 від 04.09.2012 року, прийнято рішення про переведення позивача з 2 групи на 3 з 01.10.2012 року, про що зроблено відмітку у свідоцтві платника єдиного податку. Подаючи заяву Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 для переходу з 3 на 2 групу платника податку, позивач отримав дозвіл на перехід з 01.01.2013 року, про що було зроблено відмітку у свідоцтві платника єдиного податку. 01.02.2013 року позивачем подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця, в якій зазначено загальний дохід за звітний рік - 1 302 643,78 грн., що на думку позивача не перевищує визначений ліміт обсягів доходів встановлений 3 групою платників єдиного податку. Податковим органом в порушення норм Податкового Кодексу України було анульовано свідоцтво платника єдиного податку з 01.01.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені в позовній заяві та в додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, та зазначив, що дії Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області відповідають чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 зареєстрована 20.01.2010 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

01.01.2012 року позивачем здійснено перехід на спрощену систему оподаткування та обрано 2 групу платника єдиного податку. Видано свідоцтво платника єдиного податку від 31.05.2012 року А № 633013.

04.09.2012 року Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 подано заяву до відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування, де змінено групу платника єдиного податку з 2 на 3. Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області розглянуто заяву та надано дозвіл на перехід з 01.10.2012 року з 2 на 3 групу платників єдиного податку, про що було зроблено відмітку у свідоцтві платника єдиного податку.

03.12.2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 подала заяву про перехід з 3 на 2 групу. Відповідачем розглянута заява, та надано дозвіл на перехід з 01.01.2013 року.

01.02.2013 року позивачем подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця. За результатами 2012 року, позивачем задекларовано загальна сума доходу в розмірі 1 302 643,78 грн.

19.07.2013 року Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняла рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 19.07.2013 року № 158/171-48 СГ.

Рішенням № 158/171-47 від 19.07.2013 року про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, анульовано свідоцтво платника єдиного податку на підставі перевищення позивачем обсягу загального доходу встановленого для 2 групи платників єдиного податку.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та Кодексом адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України.

Пунктом 291.4 ст. 291 ПК України визначено поділ суб'єктів господарювання на групи , зокрема у підпункті 2 та 3 визначені критерії для другої та третьої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Так, до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п'ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп.

До третьої групи належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень.

Пунктом 299.15 статті 299 цього Кодексу встановлений вичерпний перелік випадків анулювання свідоцтва платника податку. Так , свідоцтво платника податку анулюється за рішенням контролюючого органу у випадках та у строки:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано заяву щодо такої відмови;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому цим Кодексом, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку, - в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу;

4) здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

5) перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено таке перевищення;

6) перевищення протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному податковому (звітному) кварталі (календарному році), - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення;

7) застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено такий спосіб розрахунків.

Згідно з п. 292,16 ст. 292 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

При цьому якщо протягом календарного року платники першої - третьої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв'язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови не перевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 5 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, суд вважає, що позивач, задекларувавши загальну суму доходу в розмірі 1 302 643,78 грн. за результатами 2012 року, не перевищила обсягу доходу, встановленого підпунктом 5 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, а відтак не і перевищила протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному податковому (звітному) кварталі (календарному році).

Отже, на переконання суду відсутні правові підстави, передбачені пунктом 299.15 статті 299 Податкового Кодексу України для анулювання свідоцтва платника податку.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 158/171-48 від 19.07.2013 року, про анулювання з 01.01.2013 року свідоцтва платника єдиного податку підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України судового збору та вартості послуг на правову допомогу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 87 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. Витрати на правову допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, на користь позивача з Державного бюджету мають бути стягнуті витрати на сплату судового збору у розмірі 114,70 грн., що підтверджені квитанцією про сплату №ПН90022 від 05 серпня 2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Таким нормативно-правовим актом є Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною,а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Отже, відповідно до вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», компенсація таких витрат виплачується враховуючи години участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

В матеріалах справи наявна квитанція до прибуткового касового ордеру від 28.07.2013 року за № 33 , за якою сплачено 3 000,00 грн. по договору № 7-13/8 від 28.07.2013 року про надання юридичних послуг та договір № 7-13/8 від 28.07.2013 року про надання юридичних послуг спеціалістом в галузі права.

Однак, не визначено кількості годин участі особи в судових засіданнях та витрачених на підготовку і вивчення матеріалів справи та відповідно не надано їх документальне підтвердження.

Отже, позивачем не доведено факту відповідності заявленої до стягнення суми законодавчо встановленому граничному розміру витрат на правову допомогу.

За викладених обставин, позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_1) вартості послуг на правову допомогу в розмірі 3 000 грн., не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 158/171-48 від 19.07.2013 року, про анулювання з 01.01.2013 року свідоцтва платника єдиного податку суб'єкта господарювання ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_1).

Стягнути з Державного бюджету на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 114,70 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2013 року

Суддя С.І. Озерянська