Справа №22ц-2650,2006р. Головуючий в 1-й інстанції
Красновський І.В.
Категорія: №26 Доповідач - Капітан І.А.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада місяця "27" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Капітан І.А. Суддів: Кузнєцової О.А.,
Колісниченка А.Г. при секретарі - Літвіновій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 12 вересня 2006 року
за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права на спадщину та визнання права власності.
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2006 року ОСОБА_2. звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати за нею право на спадщину за законом на майно, яке придбане за час сумісного проживання її нині померлої матері ОСОБА_3 з ОСОБА_1. і яке складається з 1/4 частини жилого будинку НОМЕР_1,літньої кухні та інших господарських споруд та забудов, криниці по АДРЕСА_1 та -1/4 частини автомобіля марки ВАЗ-2105, 1988 року випуску, державний номер НОМЕР_1, посилаючись на те, що дане майно придбане її матір'ю та відповідачем в період перебування у зареєстрованому шлюбі, вона є донькою ОСОБА_3., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, і має право на спадщину, однак реалізувати таке право в нотаріальному порядку не має змоги внаслідок безпричинного пропуску строків, встановлених законом для прийняття спадщини, а також - внаслідок відсутності документів, які підтверджують право власності її матері на вказане спадкове майно.
Під час розгляду справи ОСОБА_2, збільшила позовні вимоги, просила суд визнати за її матір'ю ОСОБА_3 право власності на !4 частину вищевказаного будинку та криниці, автомобіля та рухомого майна, загальною вартістю 4250 грн., а також визнати за матір'ю право власності на рухоме майно, загальною вартістю 2300 грн., яке належало останній до шлюбу з ОСОБА_1. Крім того, ОСОБА_2. просила визнати за нею право власності на спадщину за законом, яка складається з % частини будинку, автомобіля, майна, загальною вартістю 4250 грн., та 1/2 частини майна, загальною вартістю 2300 грн., з виділенням цього майна в натурі та стягненням грошової компенсації. Також ОСОБА_2. просила визнати за нею право на спадщину за законом, яке складається з 1/2 частини компенсаційних вкладів на ім'я її покійної матері на суму 4867,26 грн., 3730,87 грн., 2576,64 грн., які зберігаються в Каланчацькому відділенні НОМЕР_2 ВАТ «Ощадбанк».
Рішенням Каланчацького районного суду від 12 вересня 2006 року позов ОСОБА_2. задоволено частково.
За ОСОБА_3., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано право спільної сумісної власності на вищезазначені житловий будинок та автомобіль.
За ОСОБА_2. визнано право на спадщину за законом, яка складається з 1/2 частки грошових вкладів, які належалиОСОБА_3Державного нотаріуса зобов'язано внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28.07.2006 року на ім'я ОСОБА_1.
За ОСОБА_2. визнано право на спадщину за законом на 1/4 частку жилого будинку та 1/4 частину автомобіля. З ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. стягнуто грошову компенсацію вартості будинку, автомобіля, а також судові витрати на загальну суму 10070 грн. 82 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і постановити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2, відмовити.
Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд І інстанції виходив з того, що будинок, збудований в період зареєстрованого шлюбу, та автомобіль, придбаний також у цей період, є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1., позивачка, яка є донькою ОСОБА_3., померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на спадкування за законом на 1/4 цього майна та - на 1/2 частину грошових вкладів, які належали її матері, а наявності рухомого майна, на частини якого ОСОБА_2. просила визнати право власності, останньою не було доведено.
Проте такого висновку суд дійшов без ретельної перевірки дійсних обставин справи,без належної оцінки зібраних у справі доказів, з порушенням норм матеріального права, що, відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення і ухвалення по справі нового рішення.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_2. є донькою ОСОБА_3., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.6,7,9/. З 28 грудня 1991 року ОСОБА_3перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1. /а.с.20/. Після смерті ОСОБА_3 відповідач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади, які зберігаються в Каланчацькому відділені ВАТ «Ощадний банк» НОМЕР_2 /а.с.22/. На час відкриття спадщини після померлої ОСОБА_3 відповідач постійно проживав із спадкодавцем, про що сторони не заперечують. ОСОБА_2. постійно не проживала із спадкодавцем і заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавала, посилаючись на те, що безпричинно пропустила строки і документи, які підтверджують право власності її матері на спадкове майно, відсутні.
Відповідно до ст.12234.2 ЦК України право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За змістом ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.2 ст.1228 ЦК України право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.
Відповідно до ст.1268-127С ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживає разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у строк шість місяців.
Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ст.1278 ЦК України спадкоємці, які прийняли спадщину і одержали свідоцтва про право на спадкування, можуть провести поділ спадкового майна відповідно до часток, які належать кожному з них за законом.
Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що у встановлений законом строк ОСОБА_2. не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після її матері, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, не скористалась своїм правом подати таку заяву в порядку, передбаченому ч.2 ст.1272 ЦК України і не зверталась з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, зазначаючи при цьому, що такий строк вона пропустила безпричинно. ОСОБА_1., який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади і вважається таким, що прийняв спадщину.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_2. про визнання права на спадщину, визнання права власності на спадкове майно та поділ цього майна не підлягають задоволенню як такі, що пред'явлені спадкоємцем, який не прийняв спадщину і не одержав свідоцтво про право на спадкування.
Відповідно до ст.88 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1. судові витрати у розмірі 649 грн., які підтверджені документально і складаються з витрат відповідача на правову допомогу /а.с.205/, а також витрат на оцінку майна /а.с.215-218/.
Керуючись ст.ст.1223,1228,1261,1268-1270,1272,1278 ЦК України, ст.ст. 303,307,309,314,88 ЦПК України, колегія судців, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Каланчацького районного суду від 12 вересня 2006 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права на спадщину та визнання права власності відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 649 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене протягом двох місяців з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий: І.А.Капітан
Судді: О.А.Кузнецова, А.Г. Колісниченко