Справа № 22-ас-445 Категорія-А-13
Голов, в 1 інст-Мішура B.C. Доповідач-Василевич B.C.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді-Василевича B.C. Суддів Демянчук СВ., Гордійчук CO. при секретарі Чалій Н.О. з участю представника управління Пенсійного фонду України у Здолбунівському районі Хорошун Н.А., позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Здолбунівському районі на рішення Здолбунівського районного суду від 7 липня 2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії службових осіб управління Пенсійного фонду України у Здолбунівському районі,-
встановила:
Рішенням Здолбунівського районного суду від 7 липня 2003 року задоволено скаргу ОСОБА_1 на розпорядженя начальника управління Пенсійного фонду України у Здолбунівському районі від 28 січня 2003 року. Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 11 лютого 2004 року рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2006 року рішення апеляційного суду скасовано з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Здолбунівському районі доводить про незаконність рішення через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Вказує, що ОСОБА_1 є підприємцем і сплату податків здійснює за спрощеною системою оподаткуваня, тобто сплачує єдиний податок. Платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування вона не являється, тому її дохід не повинен враховуватись для обчислення пенсії, що й передбачено Указом Президента України від 3 липня 1998 року №727-98 з відповідними змінами та доповненнями.
Задекларовані в податкових органах її доходи не є заробітком.
Покликаючись на наведене, просить про скасування рішення.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала.
Позивачка та її представник доводи апеляційної скарги заперечили.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до п."б" ст.З Закону України від 5.11.1991 p. 1788-X11 "Про пенсійне забезпечення" право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно-корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим законом, в їх числі особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованої на особистій власності фізичної особи та виключно її праці,- за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
ч.І ст. 66 цього ж Закону у заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески.
Позивачка, являючись пенсіонеркою, в 2000-2001 роках займалась підприємницькою діяльністю за спрощеною системою оподаткування на підставі Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва"
4.1 ст. 6 цього Указу встановлено, що суб"єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податків і зборів, в тому числі податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб-суб"єктів підприємництва) та на обов"язкове державне пенсійне страхування.
Оскільки на отриманий в 2000-2001 роках позивачкою дохід не нараховувались страхові платежі, зареєстрованою в органах Пенсійного фонду як платник обов"язкових страхових внесків вона не була, то в силу ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" такий дохід не може враховуватись як вид оплати праці при обчисленні пенсії.
Проте зазначених вимог закону суд не врахував, тому рішення як ухвалене з порушенням норм матеріального права підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 199,ст.205, ст.207 КАС України, колегія суддів,-
постановила: Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі задовольнити.
Рішення Здолбунівського районного суду від 7 липня 2003 року скасувати.
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії службових осіб Управління Пенсійного фонду України відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею чинності.
Головуючий