Справа № 22- 1290 - 2006 р. Головуючий у 1-й інст. - Болотвіна Л.О.
Доповідач - Оніпко О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 р. м.Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді - Малько О.С. Суддів - Оніпко О.В., Собіни І.М. При секретарі - Томашевській І.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 30 червня 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-
встановила:
Рішенням Сарненського районного суду від 30 червня 2006 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 414 грн. 67 коп. неустойки - пені за виникнення заборгованості по сплаті аліментів.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки справа розглянуто у його відсутність, повідомлень про розгляд справи він не отримував. Ухваливши заочне рішення, суд, в порушення ст. 227 ЦПК України,'не направив на його адресу копії рішення, він був позбавлений можливості звернутись із заявою про його перегляд або вчасно оскаржити його в апеляційному порядку, про рішення він дізнався в кінці вересня 2006 р. від державного виконавця. Окрім того, судом не було враховано стан його здоров"я, встановлена інвалідність, сімейний та матеріальний стан. Необгрунтованим є розмір нарахування неустойки (пені), строк, за який вона може бути стягнута і який, згідно вимог закону, є скороченим. Просив рішення скасувати, ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_2 відмовити.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції скасуванню, з направленням справи на новий розгляд, виходячи з наступного.
В матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_1належним чином був повідомлений про розгляд справи, яка розглянута без його участі. Згідно його пояснень в суді апеляційної інстанції, він взагалі в цей період перебував за межами Рівненської області.
Окрім того, зазначивши у протоколі судового засідання ( а.с. 18-19) про заочний розгляд справи, суд 1-ї інстанції ухвалив рішення в порядку ст.ст. 213-215 ЦПК України, а не в порядку правил, встановлених главою 8 цього Кодексу. Копія рішення відповідачу не направлялась, про його наявність ОСОБА_1дізнався лише 14.09.2006 р. з постанови про відкриття виконавчого провадження, а копію рішення він отримав 20.09.2006 р. ( а.с. 26).
Також, в матеріалах справи є дві довідки, видані Державною виконавчою службою у Сарненському районі, які взаємовиключають одна одну і вказана обставина предметом дослідження суду 1-ї інстанції не була.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Сарненського районного суду від 30 червня 2006 р. - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду 1-ї інстанції, в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий