Судове рішення #319241
Справа №22-1294 Категорія - Ц-32

Справа №22-1294 Категорія - Ц-32

Голов, в 1 інст.-ГладюкВ.Л. Доповідач-Василевич B.C.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 грудня 2005 року                                                                                    м.Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді -Василевича B.C. Суддів Демянчук СВ., Гордійчук С О. при секретарі Чалій Н.О. з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду від 12 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право на житло,-

встановила:

Рішенням Рівненського міського суду від 12 травня 2006 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими,що втратили право на житло.

Визнано відповідачів та неповнолітнього ОСОБА_5. такими, що втратили право на житло в квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 доводить про необґрунтованість рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи.

її довірителька хоча і проживає за кордоном, але зв"язків з позивачем, який є батьком батьком відповідачки,не втрачала, допомагала йому коштами для погашення боргів по квартирній платі, повертаючись із Польщі періодично проживала в спірній квартирі.

Неправильно оцінивши докази по справі, суд дійшов необгрунто-го висновку про відсутність відповідачів у спірному житлі без поважних причин.                                                                                           По наведених підставах просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом першої інстанції, відповідачка разом з батьком - позивачем у справі, чоловіком, братом та неповнолітнім сином проживала у квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

З чоловіком відповідачка розлучилась і він виїхав на заробітки в Португалію.

В 2000 році вона виїхала на заробітки в Польщу, де й проживає дотепер, маючи на це від державних органів дозвіл на тимчасове проживання. Неповнолітній син ОСОБА_5 залишився проживати в даній квартирі, продовжуючи навчання в загальноосвітній школі.

Влітку 2002 року відповідачка взяла сина в Польщу, де він продовжує навчання в гімназії. Виїхавши в Польщу, відповідачка одружилась.

Син позивача ОСОБА_6 помер в 2004 році, участі в його похованні відповідачка не приймала і з тих пір позивач проживає в спірній квартирі один, отримуючи допомогу та піклування від сусідів та знайомих, оскільки є інвалідом другої групи та особою похилого віку.

Дані обставини ствердили свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Меблі, посуд відповідачки, як про це показала свідок ОСОБА_11, знаходяться в останньої. Цього не заперечує і сама відповідачка.

Згідно актів від 28 вересня 2004 року та 7 червня 2005 року, складених з участю сусідів позивача, відповідачі в спірній квартирі не проживають без поважних причин понад встановлений ст.71 ЖК України шестимісячний строк, протягом якого за тимчасово відсутньою особою зберігається право користування житлом.

Станом на жовтень 2005 року за позивачем утворилась заборгованість по сплаті послуг по теплопостачанню в сумі 2 567 грн. (а.с-24) та станом на січень 2005 року по газопостачанню-в сумі 1925 грн (а.с.-25),яка погашена в березні 2006 року (а.с-115).

Оцінивши за правилами ст.212 ЦПК України докази у справі та, виходячи із встановлених ст.10 цього ж Кодексу засад змагальності, суд дійшов цілком обгрунтованого висновку про непроживання відповідачів в спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин, тому в силу ст.71 ЖК України підставно визнав їх такими, що втратили право на житло.

Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують підстав для скасування рішення немає.

Керуючись п.З ч.І  ст.307, ст.308, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 12 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація