АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/6187/13 Головуючий 1 інстанції - Мороз В.П.
Справа № 202/159/13 Доповідач - Лаченкова О.В.
Категорія - 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Лаченкової О.В.
суддів Варенко О.П., Григорченка Е.І.
при секретарі Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2012 року позовні вимоги ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" задоволені. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" суму заборгованості за кредитним договором № 6747895 від 28 серпня 2008 року та додатковою угодою № 7446538 від 27 лютого 2009 року до кредитного договору № 6747895 від 28 серпня 2008 року в розмірі 26 737,72 доларів США та 14 577,23 грн., з яких: стандартна заборгованість за кредитом - 15 921,46 дол. США; стандартна заборгованість по нарахованим процентам - 136,34 дол. США; прострочена заборгованість по кредиту - 10 069,98 дол. США; прострочена заборгованість по процентам - 609,94 дол. США; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредиту - 9 751,54 гривень; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по погашенню процентів - 96, 23 гривень; штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідно п. 4.3.3. кредитного договору - 2 364,73 гривень;штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідно п. 4.3.5. кредитного договору - 2 364,73 гривень та судовий збір у розмірі 2 280,51 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить суд рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким провадження по справі закрити.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.11,59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 28 серпня 2008 року між ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк", правонаступником всіх та зобов'язань якого є ПАТ " Перший Український Міжнародний банк " та відповідачкою, був укладений Кредитний договір 6747895 від 28 серпня 2008 року та Додаткова угода № 7446538 від 27 лютого року до кредитного договору № 6747895 від 28 серпня 2008 року, відповідно умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 29611 доларів США , що підтверджується меморіальним ордером № 489275193 від 28 серпня 2008 року, а відповідач зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором.
Позивач належним чином виконав свої обов'язки за Кредитним договором, відкривши Відповідачу позичковий рахунок та надавши йому обумовлені Кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 489275193 від 28 серпня 2008 року.
Відповідачка, в свою чергу, зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Кредитним договором, що відповідає положенням п.п. 1.1, 1.3, 3.1, 3.2 та інших пунктах Кредитного договору.
Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила статті 1048 Цивільного кодексу України поширюються й на кредитний договір (пункт 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Умови нарахування та сплати процентів за користування кредитом встановлені пунктами 1.3, 3.1, 3.3 Кредитного договору.
Проценти за користування кредитом за період часу з 28 серпня 2008 р. по 27 грудня 2011 р. відповідачкою сплачено в повному обсязі, однак починаючи з 28 грудня 2011 р. вона повністю припинила виконання взятих на себе зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом.
Таким чином, сума нарахованих та несплачених процентів за Кредитним договором за користування кредитом станом на 13 березня 2012 рік включно склала - 746,28 (сімсот сорок шість) доларів США 28 центів.
Починаючи з 27 грудня 2009 року - відповідачкою також не виконується зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту.
Виходячи із зазначених обставин, керуючись ст.ст. 525, 549, 551, 554, 610, 1050, 1054 ЦК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки на користь Банку заборгованості за Кредитним договором.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачкою вказані платежі здійснювались не регулярно, що і стало у подальшому причиною утворення заборгованості.
Таким чином, за правилами ст. 1050 ЦК боржник зобов'язаний сплатити позивачу всі нараховані і несплачені суми за умовами договору, тому суд першої інстанції вірно задовольнив позов.
За таких обставин, а саме доведеності порушення відповідачами договірних зобов'язань, суд правомірно ухвалив рішення на користь позивача.
Посилання апелянта про те, що банк не врахував суми поверненого кредиту від реалізованого заставного майна спростовуються матеріалами справи та наданими банком розрахунками.
Доводи апелянта відносно неотримання зазначеної в кредитному договорі грошової суми не знайшли підтвердження в матеріалах справи, оскільки факт зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером № 489275193 від 28 серпня 2008 року (а.с. 20) та тим, що у період з 28 серпня 2008 року по 27 грудня 2011 року відповідачкою відсотки за користуванням кредиту сплачені в повному обсязі, про що свідчить довідка про стан та історію заборгованості (а.с.18).
Крім того, наведені апелянтом заперечення щодо суми заборгованості свідчать, про визнання факту отримання кредитних коштів апелянтом та визнання боргу.
Рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді