АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/5385/13-к

Номер провадження 11-кп/786/212/2013

Категорія ст.185 ч.2 КК Україн С.Т.

Головуючий у 1-й інстанції Савченко А.Г.

Доповідач ап. інст. Кожевніков О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого судді Кожевнікова О.В.

Суддів Герасименко В.М., Тараненко Ю.П.

при секретарі Козин Н.В.

за участю прокурора Акулової С.М.

засудженого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 5 липня 2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1,

засуджений за ч.2 ст. 185 КК України: за епізодом №1 на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч .4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів, встановлених цим вироком та вироком Октябрського районного суду м. Полтава від 17 квітня 2013 року на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

По епізодам №№2-3 на 1 рік 9 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання визначена в порядку ст. 70 ч .4 КК України і остаточно засуджений на 2 роки позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілих: ОСОБА_6 420 грн., ОСОБА_7 80 грн. і ОСОБА_8 781,50 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

По справі відповідно до ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні крадіжок чужого майна, за наступних обставин:

Епізод №1

27 березня 2013 року, близько 21 год. 15 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в маршрутному таксі «Центр-Огнівка» та проїжджаючи біля зупинки громадського транспорту « 27 школа», що по вул. Фрунзе в м. Полтава, діючи повторно, викрав з жіночої сумки потерпілої ОСОБА_9 гаманець вартістю 161 грн., в якому знаходилися грошові кошти в сумі 450 грн., зарплатна картка «Райфайзенбанк Аваль», кредитна картка «Приватбанк», соціальна картка «Приватбанк», після чого, цього ж дня, близько 21 год. 40 хв., перебуваючи на вулиці Грушевського, 2 Б в м. Полтава в магазині «Аміго», розрахувався за пляшку горілки та блок цигарок грошовими коштами в сумі 170,50 грн., які зняв з викраденої перед цим картки належній потерпілій ОСОБА_9 внаслідок чого останній було завдані матеріальні збитки на загальну суму 781,50 грн..

Епізод 2

4 червня 2013 року, близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в тролейбусі та рухаючись по маршруту «Південний вокзал - Інститут зв'язку», діючи повторно, шляхом вільного доступу з сумки, яка висіла на плечі потерпілої ОСОБА_10, таємно викрав гаманець вартістю 45 грн., в якому знаходилися грошові кошти в сумі 300 грн., пенсійне посвідчення та посвідчення працівника державної служби охорони №0096 видані на її ім'я, дисконтні картки, чим завдав останній матеріальну шкоду на суму 300 грн..

Епізод 3

9 червня 2013 року, близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні магазину «Віват Провінція», що по вул. Леніна, 13 в м. Полтава, шляхом відкриття осередку камери схову, таємно викрав звідти пакет з особистими речами потерпілої ОСОБА_6, в якому знаходилася парасолька вартістю 80 грн., купальник жіночий вартістю 150 грн., рушник вартістю 50 грн., спортивна кофта жіноча вартістю 50 грн., простирадло вартістю 50 грн., м'яч вартістю 40 грн., чим завдав останній матеріального збитку на загальну суму 420 грн., а також пакет потерпілого ОСОБА_7, в якому знаходилася спортивна кофта чоловіча вартістю 50 грн., білизна вартістю 30 грн., завдавши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 80 грн..

Викраденим в кожному випадку розпорядився на власний розсуд.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи обставини справи та кваліфікацію його дій, просить вирок суду змінити, оскільки вважає його незаконним в частині призначення покарання, яке суд призначаючи з застосуванням ч.4 ст. 70 КК України та ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків двічі приєднав строк позбавлення волі за попереднім вироком. Окрім цього зазначає, що судом при призначенні йому покарання за ч.2 ст. 185 КК України не враховано ряд пом'якшуючих обставин, які він повідомить в залі суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора про залишення вирку без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, і ніким з учасників процесу не спростовуються.

Обвинувачений в апеляційній скарзі та в залі судового засідання не навів жодних доводів того, що покарання призначене судом першої інстанції не відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Суд призначаючи покарання в межах санкції ст. 185 ч. 2 КК України, урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, в тому числі і за аналогічні злочини, характеристику його особи, спосіб життя, пом'якшуючі та обтяжуючи покарання обставини відповідно - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, рецидив злочинів.

Доводи про неправильне застосування ст. 71 КК України при визначенні остаточного покарання не ґрунтуються на вимогах закону, з огляду на наступне.

Згідно вимогам ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли при розгляді справи буде встановлено, що засуджений вчинив злочин до постановлення попереднього вироку, а інші після, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення переднього вироку; після цього - за правилами ч.1 ст. 71 КК України - за сукупністю вироків.

Отже, вищенаведені вимоги закону при призначенні остаточного покарання засудженому ОСОБА_3 судом дотриманні.

З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 5 липня 2013 року щодо нього без зміни.

СУДДІ :

Кожевніков О.В. Герасименко В.М. Ландар О.В.