Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22ц/778/4676/13 Головуючий у 1 інстанції: Купавська Н.М.

Суддя-доповідач: Каракуша К.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бєлки В.Ю.

суддів: Каракуші К.В.

Глазкової О.Г.

при секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 липня 2013 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до ОСОБА_3 з вказаним позовом.

У позові зазначалось, що 5 червня 2012 року між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу товару. В період з 05.06.2012 року по 31.07.2012 року позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 114166,31 грн. Оплата за отриманий товар надійшла частково в загальній сумі 42333 грн. Станом на 28.02.2013 року заборгованість відповідача склала 71 833,31 грн.

У зв'язку з вказаними обставинами, позивач просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 71833 грн. 31 коп., втрати від інфляції в сумі 287 грн. 62 коп., 3% річних 538 грн. 74 коп. та судові витрати.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 липня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за договором купівлі-продажу від 05 червня 2012 року у розмірі 71 833 грн. 31 коп., втрати від інфляції в розмірі 287 грн. 62 коп., 3% річних у розмірі 538 грн. 74 коп. та судові витрати, а всього 73 386 грн. 29 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

У відповідності до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 05.06.2012 року між сторонами в особі філії «Новомиколаївський райавтодор» ДП «Запорізький облавтодор»ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу товару (а.с.4-6).

У відповідності п.1.2 цього договору сторони домовились про те, що загальна кількість, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у накладних, що є додатком до цього договору.

Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві загальну ціну товару протягом трьох банківських днів з дня отримання товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Відповідач на виконання умов вказаного договору відповідно до видаткових накладних №45 від 05.06.2012 року (а.с.11), №47 від 12.06.2012 року (а.с.12), №60 від 20.07.2012 року (а.с.14), №61 від 27.07.2012 року (а.с.15), №78 від 05.09.2012 року (а.с.16), №88 від 05.10.2012 року (а.с.17) прийняв та оплатив позивачу вартість товару на загальну суму 42333грн.

Товар є матеріали б/у отриманні від списання позивачем в установленому порядку виробничої бази - асфальтобетонного заводу філії «Новомиколаївський райавтодор» по цінам залишкової вартості з урахуванням зносу. Адресою знаходження товару була Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Тернувате, вул..Елеваторна, 40 територія вказаного асфальтобетонного заводу, де неодноразово забирав замовлені матеріали відповідач. Тому доводи скарги стосовно того, що суд не приділив увагу, що товар знаходиться не на складі є неприйнятним.

Відповідно до видаткової накладної №56 від 03.06.2012 року ОСОБА_3 також були передані матеріали на загальну суму 71833грн.31 коп. (а.с.13), проте відповідач всупереч умовам договору не здійснив оплату за нього.

Приписами ст.655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (ч.1 ст.692 ЦК України).

Таким чином, у сторін із договору, правомірність якого презюмується, виникли цивільні права і обов'язки, які повинні належно виконуватися, договір є обов'язковим для сторін; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (ст.ст. 11-14, 202, 204, 509, 525, 526, 622-629 ЦК України). В силу положень ст. 614 ч. 2, ст. 623 ч. 2 ЦК України, розмір збитків (сума боргу), завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Особа вправі вимагати захисту свого права не у будь-який спосіб, а лише у той, який передбачений законом або договором (ст. 16 ч. 2 ЦК України).

Позивач належними і допустимими доказами документально довів факт надання товару відповідачу та відсутності оплати за нього, тоді як ОСОБА_3 не довів у такий самий спосіб, що не одержав товару з вини продавця і не спростував доводи протилежної сторони про порушення зобов'язання (ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України).

Посилання ОСОБА_3 на те, що видаткова накладна №56 від 03.06.2012 року (а.с.13) містить посилання не на конкретний договір від 05.06.2012 року, а лише на основний договір не є переконливим, оскільки решта накладних про прийняття товару (а.с.11, 12, 14-17), які виконані відповідачем також містить посилання на основний договір. Крім того, апелянтом на підтвердження такого заперечення, не надано суду відомостей про існування між сторонами інших договірних відносин, ніж як за договором від 05.06.2012 року. Доводи апелянта про те, що він підписав видаткову накладну №56 від 03.06.2012 року під впливом омани, а також те, що товар за вказаною накладною не відповідає належній якості є належним чином не доведені. Тим більше, що дії відповідача про узгодження з позивачем питання транспортування частково не відвантаженого товару за видатковою накладною №56 від 03.06.2012 року (а.с.94) свідчать про визнання та схвалення ОСОБА_3 придбання товару за вказаною накладною.

У зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та приймаючи до уваги положення ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд першої інстанції правильно задовольнив позов підприємства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 липня 2013 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: