№ справи:2/123/504/2013 Головуючий суду першої інстанції:Діденко Д.О.
№ провадження:22-ц/190/4453/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Адаменко О. Г.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Адаменко О.Г.,
суддів:Павловської І.Г., Шестакової Н.В.
при секретарі:Таранець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні власністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 та представника ОСОБА_7 - ОСОБА_10 на заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 січня 2013 року
в с т а н о в и л а :
5 грудня 2012 р. ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, в якому, уточнивши позовні вимоги, просить усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом їх виселення з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, і вселення її в цю квартиру.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна квартира належала її батьку - ОСОБА_11 і була успадкована нею після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 09.07.2012 року задоволено її позов про витребування вказаної квартири з незаконного володіння ОСОБА_7 Отже, на даний час вона є власником цієї квартири. Проте користуватися нею не може, оскільки квартиру займають відповідачі, і не надають їй ключі від неї.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 січня 2013 року позов задоволено частково. Усунуто ОСОБА_6 перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення з належної їй квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Вселено ОСОБА_6 у квартиру АДРЕСА_1. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 березня 2013 року заяву ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 та представник ОСОБА_7 - ОСОБА_10 просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, зазначають, що суд не врахував, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_7, а не за ОСОБА_6; рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 09.07.2012 року у справі № 2/0109/1911/12 у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_12, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено; ОСОБА_7 є добросовісним набувачем.
Суд належним чином не повідомив відповідачів про час та місце розгляду справи і не залучив до участі у справі орган опіки та піклування для захисту інтересів неповнолітньої - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 рішення суду не оскаржується і апеляційним судом відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України не перевіряється.
Задовольняючи вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення з належної їй квартири АДРЕСА_1 відповідачів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 і вселення її в цю квартиру, суд виходив з того, що рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 9 липня 2012 року дана квартира витребувана з незаконного володіння відповідача ОСОБА_7 і повернута у власність позивача. ОСОБА_8 і ОСОБА_9 вселились в спірну квартиру з дозволу ОСОБА_7, а отже не мають права на проживання в цій квартирі. Натомість у добровільному порядку квартиру не звільняють і перешкоджають позивачу проживати в квартирі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Частиною 1 ст. 383 ЦК України встановлено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 13 вересня 2004 року належала ОСОБА_11.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 помер.
Позивач ОСОБА_6 згідно з даними свідоцтва про народження, виданого відділом державної реєстрації актів про народження Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим 27 грудня 2011 року, є дочкою ОСОБА_11.
На момент смерті батька ОСОБА_6 була неповнолітня, оскільки народилась 29 січня 1993 року. Отже, відповідно до вимог частини 4 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.
01.11.2011 року ОСОБА_6 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Інших спадкоємців, які б в установленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_11, немає.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2011 року задоволено заяву ОСОБА_12 про встановлення факту укладення 1 лютого 2008 року між ним і ОСОБА_11 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 і встановлення факту права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 1 лютого 2008 року.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08.11.2011 року рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2011 року скасовано за нововиявленими обставинами.
15.11.2011 року ОСОБА_12 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу продав квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_7
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 9 липня 2012 задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про витребування успадкованої нею після смерті батька квартири АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння.
Крім того, заочним рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2012 року задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_12 про визнання договору купівлі-продажу квартири від 15.11.2011 року недійсним і стягнення грошової суми в розмірі 159860 грн.
З наданого позивачем витягу з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що 26.06.2013 року право власності на спірну квартиру зареєстроване за нею на підставі рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09.07.2012 року.
Відповідачі ОСОБА_8 і ОСОБА_9 є дочкою і внучкою ОСОБА_7, вселились у спірну квартиру і зареєструвались в ній з дозволу ОСОБА_7 під час перебування квартири у її володінні.
Оскільки ОСОБА_7 після витребування спірної квартири з її володіння втратила право на користування нею, це право втратили і члени її сім'ї ОСОБА_8 і ОСОБА_9
Проживання ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в спірній квартирі перешкоджає позивачу користуватися нею і порушує її право власності на цю квартиру.
За таких обставин суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення з квартирі відповідачів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 і вселення її в дану квартиру.
Та обставина, що право власності на спірну квартиру на момент ухвалення судом заочного рішення було зареєстровано за ОСОБА_7, а ОСОБА_6 ще не отримала свідоцтво про право на спадщину на це майно після смерті батька, не дає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про виселення ОСОБА_8 і ОСОБА_9 і її вселення, оскільки відповідно до частини 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відповідно до частини 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
З огляду на зазначене, відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду в оскаржуваній частині без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 та представника ОСОБА_7 - ОСОБА_10 відхилити.
Заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 січня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: