АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/774/1552/13 Головуючий у 1-ій інстанції

Категорія 27 суддя Брага А.В.

Доповідач суддя Повєткін В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Повєткіна В.В.

суддів: Рудь В.В., Ткаченко І.Ю.

при секретарі: Новицькій О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2010 року

за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в :

У червні 2010 року позивач звернувся до відповідачів з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 28 травня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 11352455000, за умовами якого позивач надав, а ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 49500 доларів США з кінцевим терміном повернення 28 травня 2018 року. В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 28 травня 2008 року укладено: між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 договір поруки № 11352455000/П1 та між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 договір поруки № 11352455000/П2. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, станом на 05 серпня 2009 року виникла заборгованість в сумі 467443,47 грн., яку відповідачі добровільно не погашають. Тому, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором (а.с.3-5).

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідачів солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором станом на 05 серпня 2009 року у розмірі 467443,47 грн. (а.с.124-127).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2012 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення (а.с.160-161).

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2012 року визначено конкретні складові частини стягнутої заборгованості, а саме: кредит у розмірі 47435,00 доларів США, що еквівалентно 375732,64 грн., відсотки у розмірі 10505,30 доларів США, що еквівалентно 83212,48 грн., пеня у розмірі 1072,89 доларів США, що еквівалентно 8498,35 грн. (а.с.181-182).

В апеляційній скарзі (а.с.163-167) ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як ухвалене з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі, оскільки:

- ОСОБА_1 не був повідомлений про судові засідання, що позбавило його можливості на судовий захист;

- сума коштів, фактично отриманих ОСОБА_1 за кредитним договором складає 48225,00 доларів США, а не 49500,00 доларів США, як зазначає позивач;

- наданий позивачем розрахунок не відповідає дійсності, позивачем не враховано платежі ОСОБА_1 за кредитним договором на суму 31901,44 грн. за період з 28.05.2008 року по 30.10.2009 року;

- заочним рішенням стягнута заборгованість станом на 05 серпня 2009 року в розмірі 467443,47 грн., в той час як в матеріалах справи наявний розрахунок, відповідно до якого ця сума заборгованості розрахована станом на 08 червня 2010 року, а тому станом на 05 серпня 2009 року сума заборгованості була меншою ніж 467443,47 грн.;

- пеня за порушення умов кредитного договору нарахована банком за ставкою від 15,5 % до 20,5 % річних, що суперечить п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», максимальна сума пені не може складати більше ніж 7,5 % річних.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір, в забезпечення виконання зобов'язань за яким між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договори поруки, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі згідно з розрахунком, наданим банком.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з кредитним договором відповідачем ОСОБА_1 отримано кошти у сумі 49500 доларів США зі строком повернення 28 травня 2018 року (а.с.8-11).

На час звернення з позовом до суду банком заявлені вимоги про дострокове стягнення залишку неповернутого кредиту станом на 05.08.2009 року у сумі 47435,00 доларів США.

Розмір заборгованості за кредитом підтверджено розрахунком банку (а.с.12, 13) і відповідачем ОСОБА_1 не спростовано.

Тому в цій частині доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції не можуть бути прийняті до уваги.

Що ж стосується рішення суду в частині стягнення відсотків та пені, то в цій частині суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин справи, тому в частині стягнення пені рішення суду підлягає скасуванню, а в частині відсотків - зміні шляхом зменшення розміру стягнутих відсотків з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про стягнення пені у сумі 1072,89 доларів США, що еквівалентно 8498,35 грн., ухвалено судом першої інстанції без врахування тієї обставини, що такий розмір встановлений в наданому банком розрахунку станом на 01.10.2010 року (а.с.12,13).

В той час як згідно розрахунку, наданого на вимогу апеляційного суду, пеня на 05.08.2009 року з залишку кредиту - 137,35 грн., з боргу по відсоткам - 383,93 грн., а всього 521,28 грн. (а.с.276).

У суда апеляційної інстанції відсутні підстави для розгляду цих позовних вимог, оскільки стягнувши пеню у розмірі станом на 01.10.2010 року, суд першої інстанції позовні вимоги про стягнення пені станом на 05.08.2009 року не розглянув, що не перешкоджає позивачу звернутися з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення відсотків у розмірі, зазначеному у позовній заяві банку, а саме у сумі 10505,30 доларів США, що еквівалентно 83212,48 грн., суд першої інстанції не надав значення тому, що на підтвердження розміру заборгованості з відсотків банком надано два різних розрахунки (а.с.14-15,16-18), в яких розміри сплачених відповідачем відсотків і розміри залишку заборгованості з відсотків станом на 05.08.2009 року зазначені по різному.

Так в одному розрахунку станом на 05.08.2009 року зазначено розмір боргу з відсотків у сумі 1572,79 доларів США (а.с.14-15), що на час подання позовної заяви по курсу НБУ 1 долар = 7,921 грн. еквівалентно 12458,06 грн.

В другому розрахунку станом на 05.08.2009 року зазначено розмір боргу з відсотків у сумі 2932,80 доларів США (а.с.16-18), що на час подання позовної заяви по курсу НБУ 1 долар = 7,921 грн. еквівалентно 23230,70 грн.

На підставі чого борг з відсотків стягнуто у сумі 10505,30 доларів США, що еквівалентно 83212,48 грн., тобто у розмірі, що не передбачений ні одним з розрахунків, судом першої інстанції в рішенні не зазначено.

При цьому судом першої інстанції при розгляді заяви відповідача про перегляд заочного рішення не надано оцінки платежам останнього у період з травня 2008 року станом на 05.08.2009 року, про що ним надані копії квітанцій на суму 29919,84 грн. (а.с.170-175).

За таких обставин ухвалою апеляційного суду від 06 червня 2013 року про витребувані матеріали кредитної справи, які мали б містити відомості про нарахування заборгованості та періодичні платежі відповідача (а.с.261-262).

На вимогу апеляційного суду, банком надані уточнені розрахунки заборго-ваності з кредиту, відсотків та пені станом (а.с.276,277).

Згідно цього розрахунку станом на 05.08.2009 року борг з відсотків становить 4452,59 доларів США, що по курсу НБУ 7,921 еквівалентно 35268,96 грн. (а.с.276).

При цьому зазначено, що станом на 05.08.2009 року сплачено відсотків на суму 4155,59 доларів США, що по курсу НБУ 7,921 екв. еквівалентно 32916,42 грн.

Разом з тим одночасно надано розрахунок пені, в якому борг з відсотків на 05.08.2009 року зазначений у розмірі 1385,96 доларів США, що по курсу НБУ 7,921 еквівалентно 10978,18 грн. (а.с.277).

Таким чином новий розрахунок боргу з відсотків, наданий банком на вимогу апеляційного суду, містить суперечливі відомості щодо розміру заборгованості з відсотків станом на 05.08.2009 року і тому не може бути взятий до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем надано декілька суперечливих розрахунків розміру заборгованості з відсотків (а.с.14-15,16-18,276,277), а також зважаючи, що згідно наданих відповідачем квітанцій ним з травня 2008 року сплачено 31901,44 грн. (а.с.170-175), колегія суддів вважає при визначенні розміру заборгованості з відсотків виходити з її розміру станом на 05.08.2009 року у сумі 1572,79 доларів США (а.с.14-15), оскільки згідно цього розрахунку сплачено відсотків у сумі 4024,88 доларів США, що на час подання позовної заяви по курсу НБУ 1 долар = 7,921 грн. еквівалентно 31888,95 грн. що співрозмірно сплаченій відповідачем сумі у розмірі 31901,44 грн.

Розмір боргу з відсотків у сумі 1572,79 доларів США на час подання позовної заяви по курсу НБУ 1 долар = 7,921 грн. становить 12458,06 грн., тому розмір стягнення відсотків слід зменшити до вказаної суми.

З огляду на це колегія суддів вважає, що позовні вимоги банку про стягнення заборгованості з відсотків слід вважати доведеними у розмірі 12458,06 грн.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру стягнутих відсотків шляхом зменшення розміру відсотків, стягнутих з відповідачів на користь банку, з 83212,48 грн. до 12458,06 грн.

Зважаючи на викладене підлягає скасуванню в частині стягнення пені та зміні в частині розміру стягнутих відсотків і додаткове рішення суду першої інстанції.

У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,309,314,316 Цивільного процесу ального кодексу України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В :

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2010 року та додаткове рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2012 року в частині стягнення пені у розмірі 1072,89 доларів США, що еквівалентно 8498,35 грн. - скасувати.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2010 року та додаткове рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2012 року в частині стягнення відсотків змінити.

Зменшити розмір відсотків, стягнутих з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", з 83212,48 грн. до 12458,06 грн.

Зменшити загальну суму заборгованості за кредитним договором, стягнутих з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", з 467443,47 грн. ло 388190,70 грн.

В решті рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2010 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: