Судове рішення #31920565



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


РІШЕННЯ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


04 вересня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого - судді Кулянди М.І.

суддів: Одинака О.О., Перепелюк Л.М.

секретаря Тодоряка Г.Д.

за участю: представника позивача Паладійчука А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 травня 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-


в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року ПАТ КБ «Надра» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вказували, що 30 листопада 2006 року між ПАТ КБ «Надра» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ZZZ534627, згідно умов якого відповідачу було видано кредит в сумі 70000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом в розмірі 9,5 % річних строком до 28 листопада 2036 року.

Зазначали, що в забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором 30 листопада 2006 року з відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_2 були укладені договори поруки.

Однак, відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконував умови вищезазначеного кредитного договору, внаслідок чого станом на 27 липня 2011 року утворилась заборгованість в розмірі 251832, 54 доларів США, що по курсу НБУ становить 2007357 грн. 19 коп., в тому числі: заборгованості по тілу кредиту 69262,14 доларів США, що по курсу НБУ становить 552088 грн. 52 коп., нарахованих та несплачених відсотків в сумі 29175,70 доларів США, що по

________________________________________________________________________________

№22ц-1001/2013 рік Головуючий у 1 інстанції Ярема Л.В.

Категорія 19/27 Доповідач Кулянда М.І.

курсу НБУ становить 232559 грн.62 коп., комісії в сумі 12190,88 доларів США, що по курсу НБУ становить 97173 грн. 50 коп., пені за порушення умов кредитного договору в сумі 134203,82 доларів США, що по курсу НБУ становить 1069738 грн. 65 коп., штрафу в сумі 7000,00 доларів США, що по курсу НБУ становить 55797 грн. 00 коп.

Просили стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на їх користь заборгованість за кредитним договором в сумі 251832, 54 доларів США, що по курсу НБУ становить 2007357 грн. 19 коп., а також судові витрати.

Позивач 02 жовтня 2012 року збільшив свої позовні вимоги та просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на їх користь заборгованість в сумі 305641,03 доларів США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 20 вересня 2012 року становить 2442988 грн. 75 коп., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в сумі 69262,14 доларів, США, нарахованих та несплачених відсотків за користування кредиту в сумі 36870,53 доларів США, нарахованої та несплаченої комісії в сумі 15668,75 доларів США, пені за прострочення сплати кредиту в сумі 176839,61 доларів США, штрафу за порушення умов кредитного договору в сумі 7000,00 доларів США.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 травня 2013 року позов ПАТ КБ «Надра» про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором № ZZZ534627 від 30 листопада 2006 року у розмірі 305641( триста п'ять тисяч шістсот сорок один) долар США 03 цента, що по курсу НБУ становить 2442988 (два мільйони чотириста сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім ) гривень 75 коп. на розрахунковий рахунок № 229091092871024 у відділенні ПАТ КБ "Надра" Чернівецьке регіональне управління, МФО 380764 код №220025456.

Вирішено питання про судові витрати.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 травня 2013 року скасувати в частині стягнення з нього заборгованості за кредитним договором №ZZZ534627 від 30 листопада 2006 року, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В запереченні на апеляційну скаргу представник ПАТ КБ «Надра» просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок порушення ОСОБА_3 умов кредитного договору утворилася заборгованість перед позивачем, яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів, врахувавши наданий банком розрахунок кредитної заборгованості.

Проте повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна.

Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 30 листопада 2006 року між ПАТ КБ «Надра» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ZZZ534627, згідно умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 70000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом в розмірі 9,5 % річних строком до 28 листопада 2036 року.

Тоді ж 30 листопада 2006 року з метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором з відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_2 були укладені договори поруки.

Однак, відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконував умови вищезазначеного кредитного договору, внаслідок чого станом на 20 вересня 2012 року утворилась заборгованість по кредитному договору в розмірі 305641( триста п'ять тисяч шістсот сорок один) долар США 03 цента, що по курсу НБУ становить 2442988 (два мільйони чотириста сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім ) гривень 75 коп., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в сумі 69262,14 доларів, США, нарахованих та несплачених відсотків за користування кредиту в сумі 36870,53 доларів США, нарахованої та несплаченої комісії в сумі 15668,75 доларів США, пені за прострочення сплати кредиту в сумі 176839,61 доларів США, штрафу за порушення умов кредитного договору в сумі 7000,00 доларів США.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України , якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Крім того статтею 541 ЦК України визначено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що зміст вказаної норми передбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч. 3 ст. 554 ЦК України) та лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Враховуючи, що на забезпечення одного і того ж зобов'язання укладено декілька договорів поруки, в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується, оскільки поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю.

Доводи апелянта, про те що суд першої інстанції непропорційно стягнув неустойку в розмірі що перевищує розмір заборгованості не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторі у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.

За правилами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст. ст. 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Як вбачається із матеріалів справи боржник не звертався до суду із заявою про зменшення розміру неустойки, а також не надав доказів щодо істотних обставин, за наявності яких відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України може бути зменшено розмір неустойки, а тому в суду не було підстав для її зменшення.

Твердження апелянта щодо пропуску кредитором строку пред'явлення вимоги до поручителя є помилковими.

Так, у відповідності до вимог ч.1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Згідно ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п.1.1. договору поруки від 30 листопада 2006 року, поручитель поручається перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, в тому числі повернути кредит в розмірі 70000 доларів США до 28 листопада 2036 року. Тобто строк виконання основного зобов'язання - це 28 листопада 2036 року.

Таким чином, кредитором не було пропущено строк для пред'явлення вимоги до поручителя.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 травня 2013 року скасувати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» за кредитним договором № ZZZ534627 від 30 листопада 2006 року розмірі 305641( триста п'ять тисяч шістсот сорок один) долар США 03 цента, що по курсу НБУ становить 2442988 (два мільйони чотириста сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім ) гривень 75 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» за кредитним договором № ZZZ534627 від 30 листопада 2006 року розмірі 305641( триста п'ять тисяч шістсот сорок один) долар США 03 цента, що по курсу НБУ становить 2442988 (два мільйони чотириста сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім ) гривень 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» по 567 грн. судового збору з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» по 40 грн. з кожного витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.



Головуючий:

Судді:





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація