РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року Справа № 902/551/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Дужич С.П. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі Сливінський О.А.

від позивача: Ахметов Ростислав Рустемович (дов. № 14-56 від 22 березня 2013 р.).

від відповідача: Прокопчук В.В. (дов. № 31/01/13 від 16 липня 2013 р.),

Кіхтенко О.М. (дов. № 33/01/01 від 13 липня 2013 р.)

Рибаченко І.В. (дов. 24/01/01 від 23 травня 2013 р.)

від третьої особи: Дідичук А.В. (дов. № 03/13-Д від 29 грудня 2012 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" на рішення господарського суду Вінницької області від 21.05.13 р. у справі № 902/551/13 (суддя Говор Н.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго"

про стягнення 1235200,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 6 (надалі - позивач) звернулось в господарський суд Вінницької області з позовною заявою (а.с. 3-6) до КП "Вінницяоблтеплоенерго", 21037, м. Вінниця, вул.. Вишнева, 24 (надалі -відповідач), в якій просить стягнути 669511,02 грн. основного боргу, 20733,26 грн. інфляційних, 113401,40 грн. 3% річних, 431554,67 грн. пені.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21.05.13 р. (а.с. 83-90) позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Вінницяоблтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 565 689,33 грн., з яких 431 554,67 грн. пені, 113 401,40 грн. 3% річних, 20 733,26 грн. інфляційних втрат. В частині стягнення основного боргу в сумі 669511,02 грн. провадження у справі припинено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що відповідач сплатив позивачу основний борг в сумі 669 511,02 грн. після порушення провадження у справі, тому провадження в справі в частині стягнення із відповідача боргу в цій частині підлягає припиненню згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмету спору. Позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних, річних підтверджуються договором № 590/12-юр, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 96-103) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 21.05.13 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що ігнорування судом першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, позбавило відповідача надати докази у справі, яким є Договір реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ по договорам постачання природного газу; призвело до неврахування судом першої інстанції розрахунків по спірному договору № 590/12-юр у розмірі 1474194,01 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/435/13 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Саврій В.А.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті, розпорядженням голови суду від 15.07.13 р. внесені зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Крейбух О.Г., суддя Дужич С.П.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.13 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз".

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що посилання відповідача на договір реструктуризацію заборгованості за спожитий газ № 1040/12 від 15.05.12 р. є безпідставними, оскільки в п.1.1 даного договору є перелік договорів на які надається розстрочка, але договору № 590/12-юр від 22.12.11 р. серед них не має.

Третя особа у поясненнях наголосила на тому, що розрахунок здійснювався згідно договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №590/12-юр від 22.11.11 р., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по КП "Вінницяобленерго" з 01.01.12 р. по 30.09.12 р. Однак, станом на 30.09.12 р., заборгованість відповідача перед ПАТ "Вінницягаз" по договору на постачання природного газу № 590/12-юр від 22.12.11 р. становила 4 475865,68 грн. Також в судовому засіданні та в поясненнях, представник ПАТ "Вінницягаз" підтвердив укладення договору від 15.05.2012р. про реструктуризацію заборгованості в т.ч. по договору № 590/12-юр від 22.12.2011р.

Розгляд справи неодноразово відкладався. В судове засідання від 05.09.13 р. представники позивача та третьої особи не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлений належним чином, про що свідчить розписка - заява про перерву в судовому засіданні до 05.09.13 р.

Враховуючи приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача та третьої особи за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи 22.12.2011 р. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (Постачальник) та Комунальне підприємство "Вінницяоблтеплоенерго" (Покупець) уклали договір № 590/12-юр на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник постачає природний газ, (далі - газ) Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та іншими споживачами, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Постачальник здійснює протягом 2012р. постачання природного газу Споживачу для власного споживання в обсязі 8450 тис. куб. м. (п. 2.1).

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до Договору (п. 2.6).

Відповідно до п. 2.7 Договору, Постачальник до 5 числа, наступного за звітним за місяцем, направляє Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Постачальника.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3382 грн. без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання. До ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ у розмірі 2% - 67,640 грн.; тариф на постачання природного газу - 41,700 грн.; тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами - 250,300 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 52,000 грн.; податок на додану вартість - 20%. Всього до оплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 793,640 грн. крім того ПДВ - 7458,728 грн., всього з ПДВ - 4 552,368 грн.

Відповідно до п. 4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок сплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу.

У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому Договором порядку.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Додатковими угодами № 1 від 04.01.12 р., № 2 від 04.05.12 р., № 3 від 01.06.12 р. та № 4 від 01.07.12 р. п. 4.2 ст. 5 викладався в нових редакціях, так відповідно до останньої додаткової угоди сторонами передбачено, що ціна за 1000,0 куб.м. природного газу становить 3 509 грн. без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання. До ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ у розмірі 2% - 70,180 грн., крім того ПДВ - 20%; тариф на постачання природного газу - 38,500 грн., крім того ПДВ - 20%; тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами - 249,000 грн., крім того ПДВ - 20%; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 56,600 грн., крім того ПДВ - 20%. Всього до оплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 923,280 грн. крім того ПДВ - 784,656 грн., всього з ПДВ - 4707,936 грн.".

На виконання умов Договору ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" за період з січня по серпень 2012р. поставив відповідачу 5 148 602 куб. м. газу на загальну суму 20 653 780 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу № УГГ-001681 від 31.01.12р., № УГГ-02293 від 29.02.12р., № УГГ-03918 від 31.03.12р., № УГГ-05231 від 30.04.12р., № УГГ-05962 від 31.05.12р., № УГГ-06531 від 30.06.12р., № УГГ-07054 від 31.07.12р., № УГГ-07559 від 31.08.12р. (а.с. 27-34).

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач несвоєчасно розраховувався за спожитий природний газ, що стало підставою для укладення договору реструктуризації.

15.05.12 р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (Постачальник) та КП "Вінницяоблтеплоенерго" (Споживач) укладено договір № 1040/12 "Про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ по Договорам на постачання природного газу за регульованим тарифом" (надалі - Договір реструктуризації).

Відповідно до умов Договору реструктуризації, Постачальник надає Споживачу розстрочку у погашенні заборгованості за спожитий природний газ, згідно переліку договорів, у тому числі і по Договору № 590/12-юр (п. 1.2).

Споживач визнає борг за спожитий природний газ без урахування різниці в тарифах, зазначений у п. 1.1 даного Договору, і зобов'язується погасити його в строк до 01.10.12 р., відповідно до графіку погашення заборгованості - Додаток № 1 до цього договору.

Пунктом 3.2 Договору реструктуризації передбачено, що у разі порушення строків оплати визначених в графіку, Постачальник має право вимагати від Споживача сплати пені у розмірі подвійної ставки НБУ, яка нараховується за кожен день прострочення, але не більше, ніж 100% загальної суми боргу, суми витрат від інфляції та 3 % річних, якщо інше н6е передбачено законодавством.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє до повного погашення заборгованості.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Договором реструктуризації сторони змінили Договір № 590/12-юр в частині порядку розрахунків за спожитий природний газ.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2012 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (Первісний кредитор) та Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Новий Кредитор) уклали договір №14/6896/12 про відступлення права вимоги (надалі - Договір про відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги Первісний кредитор передає, а Новий Кредитор приймає на себе право вимоги до боржника Первісного Кредитора Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" за договором на постачання природного газу №590/12-юр від 22.11.2011 р. у сумі 4 475 865,68 грн.

Відповідно до п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1 договору, до Нового Кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань.

Право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1 цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів (п. 2.2).

Первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги боргу (п. 2.3).

Акт приймання-передачі документів від 12.11.2012р. стверджує приймання-передачу документів, зазначених в п. 2.1 Договору про відступлення права вимоги. Разом з тим, суд звертає увагу, що до документів, які передавалися до договору про відступлення права вимоги згідно акта приймання-передачі від 12.11.2012р. (а.с. 43) не долучався договір про реструктуризацію заборгованості від 15.05.2012р.

За умовами договору від 07.11.2012р. та акта приймання-передачі документів від 12.11.2012р. право вимоги Первісного кредитора до відповідача вважається переданим Новому Кредиторові 12 листопада 2012 року.

Відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить лист Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" від 12.11.12 № 07-15-3203.

17.12.2012р. позивач направив відповідачу вимогу № 26/2-302-12 від 17.12.12р. щодо погашення заборгованості в сумі 4 475 865,68 грн.

Згідно виписки по рахунку НАК "Нафтогаз України" за період з 01.10.2012р. по 28.02.2013р. на рахунок кредитора від КП "Вінницяоблтеплоенерго" надійшло 3 806 354,68 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем станом на день подачі позову до суду становила 669 511,02 грн.

Звернувшись до суду господарської юрисдикції із позовом за захистом свого порушеного права, позивач обґрунтовував невиконання відповідачем своїх зобов'язань за правочином №590/12-юр від 22.12.11р. в частині суми основного боргу за поставлений природний газ разом із нарахованими штрафними санкціями.

Колегія суддів констатує той факт, що під час розгляду справи, відповідачем сплачено основний борг в сумі 669 511,02, що підтверджується платіжним дорученнями № 8486 від 19.04.13 р. (а.с. 56), № 8529 від 25.04.13 р. (а.с. 57), а тому на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення основного боргу.

Суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером є господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. ст. 1, 173, 174, ч.1, 2 ст. 175 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до положень наведених статей регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічне положення міститься в ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України)

Відповідно до положень ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом апеляційної інстанції враховано, що між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та КП "Вінницяоблтеплоенерго" укладено договір про постачання природного газу за регульованим тарифом від 22.12.11 р. № 590/12-юр, в тому числі додаткові угоди № № 1, 2, 3, 4.

Водночас, між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та КП "Вінницяоблтеплоенерго" 15.05.12 р. укладено договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ по договору №590/12-юр, яка виникла станом на 01.05.2012р.

Крім того, між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та ПАТ "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» укладено договір № 14/6896/12 від 07.11.12 р. "Про відступлення права вимоги за договором №590/12-юр".

Тобто, на час укладення договору про відступлення права вимоги № 14/6896/12 від 07.11.2012р. договір № 1040/12 реструктуризації заборгованості за договором поставки № 590/12-юр був діючим, а тому ПАТ "Вінницягаз" згідно ст..ст. 514, 517 ЦК України зобов'язано було передати право вимоги до відповідача в обсязі і на умов, що існували на момент переходу цих прав, а саме визначених договором про реструктуризацію.

Таким чином, правовідносини сторін щодо стягнення 669 511,02 боргу за спожитий природний газ мають розглядатись в рамках укладеного між сторонами у справі договору № 1040/12 від 15.05.12 р. про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, оскільки.

Відповідно до ст.. 604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням тими ж сторонами (новація).

Колегія суддів констатує той факт, що чинним законодавством України передбачається домовленість сторін про припинення зобов'язання шляхом заміни одного зобов'язання іншим. Новація використовується для реструктуризації заборгованості за грошовими зобов'язаннями.

З аналізу договору реструктуризації вбачається, що сторони виявили свою волю на припинення договору поставки № 590/12-юр та внесли зміни в частині строків виконання зобов'язання щодо оплати, так п. 1.1 даного Договору, відповідач визнав борг та зобов'язався його погасити в строк до 01.10.12 р., відповідно до графіку погашення заборгованості - Додаток № 1 до цього договору.

Даний договір про реструктуризацію суд вважає чинним на день розгляду справи, оскільки сторонами він не оспорювався та не був визнаний недійсним в судовому порядку.

Суд констатує, що звертаючись з позовом до суду, позивач, враховуючи порушення термінів при внесенні платежів за спожитий природний газ, просив суд стягнути з відповідача 20733,26 грн. інфляційних, 113401,40 грн. 3% річних, 431554,67 грн. пені згідно договору поставки № 590/12-юр. Суд першої інстанції задоволив позов в частині стягнення з відповідача інфляційних, річних та пені. Однак, Рівненський апеляційний господарський суд не погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 4 ст. 604 ЦК України, новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Отже, новація припиняє обов'язок боржника сплатити неустойку чи відшкодувати збитки за ті порушення зобов'язання, що були допущені до новації зобов'язання.

Суд враховує, що договором реструктуризації прямо передбачена заміна договору поставки в частині порядку розрахунків за спожитий природний газ, при цьому даний договір припинив обов'язок боржника по Договору поставки № 590/12-юр в частині сплати неустойки за порушення зобов'язання по договору поставки замінивши її новими умовами щодо відповідальності, а саме: пунктом 3.2 Договору реструктуризації передбачено відповідальність за порушення зобов'язань щодо сплати реструктуризованої заборгованості, зокрема у разі порушення строків оплати визначених в графіку до цього Договору, постачальник має право вимагати від споживача сплати пені у розмірі подвійної ставки НБУ, яка нараховується за кожен день прострочення, але не більше, ніж 100 % загальної суми боргу, суми витрат від інфляції та 3% річних, якщо інше не передбачено законодавством.

Враховуючи той факт, що договір поставки № 590/12-юр припинив свою дію в частині поставки газу у зв'язку з виконанням ПАТ "Вінницягаз" своїх зобов'язань, а в частині розрахунків у зв'язку з заміною іншим зобов'язанням, що випливає з договору реструктуризації заборгованості № 1040/12 від 15.05.12р., колегія суддів приходить до висновку, що обов'язок оплатити за поставлений газ, як і відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань, після 15.05.2012р. виникли у відповідача за Договором реструктуризації.

Крім того, враховуючи п. 1.1 Договору реструктуризації та Додаток № 1 до нього "Графік погашення заборгованості", Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що свій обов'язок, щодо погашення заборгованості відповідач мав виконувати частинами: до 01.06.2012р. - 1384,2 тис. грн.., до 01.07.12р. - 1276 тис. грн., до 01.08.2012р. - 1276 тис. грн., до 01.09.2012р. - 1276 тис. грн., до 01.10.2012р. - 957,7 тис. грн., а відтак, виходячи з даних строків оплати повинні нараховуватися штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Апеляційний суд враховує те, що позивачем нараховані неустойка, інфляційні та річні починаючи з січня 2012 р. по договору поставки № 590/12-юр, що суперечить умовам договору реструктуризації та вимогам чинного законодавства, а тому відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Заперечення позивача щодо невідповідності договору № 590/12, зазначеного в тексті договору № 1040/12 від 15.05.12р., договору № 590/12-юр, суд не бере до уваги, оскільки представником ПАТ "Вінницягаз" в судовому засіданні підтверджено розстрочення боргу саме по договору 590/12-юр від 22.12.2011р. та в додатку до договору № 1 визначено саме угоду № 590/12-юр Вінницьке УГГ.

Також суд не бере до уваги заперечення відповідача про відсутність боргу за поставлений по договору 590/12-юр від 22.12.2012р. газ на час розгляду справи, оскільки дане твердження не доводиться розрахунками, наданими відповідачем, та підтверджується умовами договору про реструктуризацію, підписаним ПАТ "Вінницягаз" та відповідачем, де в п. 1.1 та додатку № 1 до договору зафіксована заборгованість по угоді № 590/12-юр в розмірі 6169,8 тис. грн..

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України, скасовує оскаржуване рішення в частині стягнення 565 689,33 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються пропорційно на сторони згідно ст. 49 ГПК.

Водночас, суд звертає увагу на те, що при поданні апеляційної скарги в Рівненський апеляційний господарський суд, позивачем сплачено 5656,90 грн. судового збору, тоді як, відповідно до ЗУ "Про судовий збір" він мав сплатити 6695,10 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43,49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" господарського суду Вінницької області від 21 травня 2013 року у справі №902/551/13 задоволити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 21.05.13 р.у справі №902/551/13 скасувати частково в частині стягнення 565 689,33 грн., з яких 431 554,67 грн. пені, 113 401,40 грн. 3% річних, 20 733,26 грн. інфляційних втрат.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу 669 511,02 грн. припинити.

2. В частині стягнення 565 689,33 грн., з яких 431 554,67 грн. пені, 113 401,40 грн. 3% річних, 20 733,26 грн. інфляційних втрат - відмовити.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" (вул. Вишнева, 24, м. Вінниця, 21037, ідн.код. 33649363) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, ідн.код. 20077720) 13390,22 грн. в повернення судового збору."

Стягнути з Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" (вул. Вишнева, 24, м. Вінниця, 21037, ідн.код. 33649363) в дохід державного бюджету України 6695,10 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, ідн.код. 20077720) на користь Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" (вул. Вишнева, 24, м. Вінниця, 21037, ідн.код. 33649363) 5656,90 грн. в повернення судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Вінницької області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №902/551/13 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Крейбух О.Г.