Судове рішення Б8/104-12 від 11.09.2013

Судове рішення #31919388

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"29" липня 2013 р. Справа № Б8/104-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/104-12

за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області, ідентифікаційний код: 22201265, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 5 (Кредитор),

до боржника, - відкритого акціонерного товариства «СТИРОЛБІОТЕХ», ідентифікаційний код: 04688648, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 127,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Толчеєв О.Ю., який діє на підставі Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 600, виданого Міністерством юстиції України 18 березня 2013 року та постанови господарського суду Київської області від 29 серпня 2012 року;

Заявник 1 - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОНЦЕРН СТИРОЛ», ідентифікаційний код: 05761614, місцезнаходження: 84610, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, буд. 10 (Заявник 1);

Заявник 2 - Обухівський міськрайонний центр зайнятості, ідентифікаційний код: 22200544, місцезнаходження: 08700, м. Обухів, вул. Радянська, буд. 3-Б (Заявник 2);

Заявник 3 - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стиролінвест», ідентифікаційний код: 33778223, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 14б, оф. 26 (Заявник 3);

Заявник 4 - товариство з обмеженою відповідальністю «АРКОС», ідентифікаційний код: 21347363, місцезнаходження: 30000, Хмельницька область, м. Славута, пров. Привокзальний, буд. 2; адреса для кореспонденції (згідно заяви): 02660, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 52, оф. 506 (Заявник 4);

Заявник 5 - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Обухівському районі Київської області, ідентифікаційний код: 25931596, місцезнаходження: 08702, м. Обухів, вул. Миру, буд. 17А, оф. 2А (згідно відомостей ЄДР: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Малишка, буд. 6) (Заявник 5);

Заявник 6 - Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області ДПС України, ідентифікаційний код: 20575292, місцезнаходження: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 20 (Заявник 6);

за участю представників учасників провадження:

від Кредитора: не з'явився;

від Банкрута: Блащук Н.І., яка діє на підставі довіреності б/н від 22 грудня 2012 року;

від Заявників 2, 4-6: не з'явились;

від Заявника 3: Герасименко М.В., Богданов В.В., які діють на підставі довіреності б/н від 20 травня 2013 року;

ліквідатор Банкрута: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/104-12 за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області (ідентифікаційний код: 22201265) (Кредитор) № 2926/10 від 17 серпня 2012 року про банкрутство відкритого акціонерного товариства «СТИРОЛБІОТЕХ» (ідентифікаційний код: 04688648, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 127) (Банкрут), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 23 серпня 2012 року.

Постановою господарського суду Київської області від 29 серпня 2012 року визнано грошові вимоги кредитора - Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області в сумі 1 971 580,12 грн.; визнано банкрутом відкрите акціонерне товариство «СТИРОЛБІОТЕХ»; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором відкритого акціонерного товариства «СТИРОЛБІОТЕХ» арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю.; зобов'язано ліквідатора Банкрута здійснити публікацію оголошення про визнання відкритого акціонерного товариства «СТИРОЛБІОТЕХ» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; на 25 лютого 2013 року призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута; вирішено інші процедурні питання у справі.

Публікація оголошення про визнання відкритого акціонерного товариства «СТИРОЛБІОТЕХ» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснена в газеті «Голос України» № 182 від 28 вересня 2012 року.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 08 жовтня 2012 року надійшла заява від Обухівського міськрайонного центру зайнятості (ідентифікаційний код: 22200544, місцезнаходження: 08700, м. Обухів, вул. Радянська, буд. 3-Б) (Заявник 2) № 478/03/06-11 від 02 жовтня 2012 року (вх. № 15855 від 08 жовтня 2012 року) про грошові вимоги, в якій заявлено вимоги до Банкрута.

17 жовтня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стиролінвест» (ідентифікаційний код: 33778223, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 14б, оф. 26) (Заявник 3) надійшла заява б/№ від 16 жовтня 2012 року (вх. № 16537 від 17 жовтня 2012 року) про визнання кредитором.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 29 жовтня 2012 року надійшла заява від товариства з обмеженою відповідальністю «АРКОС» (ідентифікаційний код: 21347363, місцезнаходження: 30000, Хмельницька область, м. Славута, пров. Привокзальний, буд. 2; адреса для кореспонденції (згідно заяви): 02660, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 52, оф. 506) (Заявник 4) № 10-7-12 від 26 жовтня 2012 року (вх. № 17273 від 29 жовтня 2012 року) про визнання кредитором у справі про банкрутство на суму 187 459,26 грн., в якій заявлено вимоги до Банкрута.

29 жовтня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Обухівському районі Київської області (ідентифікаційний код: 25931596, місцезнаходження: 08702, м. Обухів, вул. Миру, буд. 17А, оф. 2А) (Заявник 5) надійшла заява № 146 від 23 жовтня 2012 року (вх. № 17272 від 29 жовтня 2012 року) про визнання кредиторських вимог.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява від Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС (ідентифікаційний код: 20575292, місцезнаходження: 08703, Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 20) (Заявник 6) № 3077/10/10-027 від 26 жовтня 2012 року (вх. № 17523 від 02 листопада 2012 року) про визнання кредитором по справі, в якій заявлено вимоги до Банкрута. 09 листопада 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 6 надійшла заява № 3141/10/10-027 від 05 листопада 2012 року (вх. № 18069 від 09 листопада 2012 року) «Уточнення до заяви про визнання кредитором по справі № Б8/067-12».

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 03 січня 2013 року надійшла заява від Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області (ідентифікаційний код: 22201265, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 5) (Кредитор) № 4804/10 від 28 грудня 2012 року (вх. № 68 від 03 січня 2013 року) про збільшення розміру кредиторських вимог, в якій заявлено додаткові вимоги до Банкрута.

13 лютого 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ліквідатора Банкрута надійшло клопотання про відкладення розгляду справі № Б8/104-12 про банкрутство Банкрута від 11 лютого 2013 року (вх. № 2645 від 13 лютого 2013 року) з долученим звітом ліквідатора Толчеєва О.Ю. про проведення ліквідаційної процедури Банкрута по справі про банкрутство № Б8/104-12 з 29 серпня 2012 року по 11 лютого 2013 року (надалі за текстом: "Звіт").

Ухвалою господарського суду Київської області від 25 лютого 2013 року заяви Заявників 2- 6 та Кредитора прийняті до розгляду у справі № Б8/104-12; розгляд заяв Заявників 2- 6 та Кредитора призначено в судових засіданнях на 20 травня 2013 року.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 3 надійшло клопотання б/№, б/дати (вх. № 3421 від 25 лютого 2013 року) з доданою копією відзиву ліквідатора Банкрута від 10 січня 2013 року на заяву про визнання кредиторських вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25 лютого 2013 року відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 12 серпня 2013 року.

11 березня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Кредитора надійшла заява про збільшення розміру кредиторських вимог від 05 березня 2013 № 981/10 (вх. № 4229 від 11 березня 2013 року) з доданими документами, в якій заявлено додаткові вимоги до Банкрута.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 2 надійшов лист № 165/03/07-11 від 09 квітня 2013 року (вх. № 9640 від 15 квітня 2013 року) з доданими документами на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 25 лютого 2013 року.

24 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Кредитора надійшла заява про збільшення розміру кредиторських вимог № 1636/10 від 22 квітня 2013 року (вх. № 10398 від 24 квітня 2013 року) з доданими документами, в якій заявлено додаткові вимоги до Банкрута.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15 травня 2013 року заяв Кредитора про збільшення розміру кредиторських вимог від 05 березня 2013 № 981/10 та про збільшення розміру кредиторських вимог від 22 квітня 2013 року № 1636/10 прийняті до розгляду, розгляд яких призначено на 20 травня 2013 року.

17 травня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 4 надійшов лист б/№ від 17 травня 2013 року (вх. № 11422 від 17 травня 2013 року) з доданими документами на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 25 лютого 2013 року.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 20 травня 2013 року від Заявника 4 надійшов лист б/№ від 20 травня 2013 року (вх. № 11582 від 20 травня 2013 року) з доданою копією відзиву ліквідатора Банкрута від 09 листопада 2012 року на заяву про визнання кредиторських вимог.

20 травня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 1 надійшов лист б/№ від 20 травня 2013 року (вх. № 11592 від 20 травня 2013 року) з доданими документами на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 20 травня 2013 року.

Від Заявника 6 через відділ діловодства господарського суду Київської області 20 травня 2013 року надійшли пояснення № 1085/10/10-027 від 17 травня 2013 року (вх. № 11593 від 20 травня 2013 року) з доданими документами на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 25 лютого 2013 року.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 20 травня 2013 року від Кредитора надійшов лист № 1961/10 від 17 травня 2013 року (вх. № 11595 від 20 травня 2013 року) з доданими документами на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 14 березня 2013 року.

Від Заявника 5 через відділ діловодства господарського суду Київської області 20 травня 2013 року надійшов лист № 96 від 17 травня 2013 року (вх. № 11595 від 20 травня 2013 року) з доданими документами.

В судові засідання 20 травня 2013 року для розгляду заяв з вимогами до Банкрута з'явились представники Кредитора, Банкрута та Заявників 2-6, які надали пояснення у справі. Інші учасники провадження в судові засідання не з'явились, про причини неявки суд належним чином не повідомили. Ухвалою господарського суду Київської області від 20 травня 2013 року розгляд заяв Кредитора та Заявників 1-6 в судових засіданнях відкладено на 29 липня 2013 року.

23 липня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Кредитора надійшла заява про збільшення розміру кредиторських вимог від 18 липня 2013 року № 3048/10 (вх. № 15894 від 23 липня 2013 року) з доданими документами, в якій заявлено додаткові вимоги до Банкрута.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25 липня 2013 року заяву Кредитора про збільшення розміру кредиторських вимог від 18 липня 2013 року № 3048/10 прийнято до розгляду, розгляд якої призначено на 29 липня 2013 року.

Провадження у справі № Б8/104-12 перебуває в ліквідаційній процедурі Банкрута, в якій на 29 липня 2013 року призначені судові засідання для розгляду заяв Заявників 2-6, Кредитора з вимогами до Банкрута.

29 липня 2013 року в судові засідання для розгляду заяв з вимогами до Банкрута Заявників 2-6, Кредитора з'явились представники Банкрута та Заявника 3, які надали пояснення у справі. Інші учасники провадження в судові засідання не з'явились, про причини неявки суд належним чином не повідомили.

Детально дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження, присутніх у судовому засіданні, судом встановлено наступне.

Згідно відомостей, що містяться у Звіті ліквідатора Банкрута, до ліквідатора Банкрута надішли: заява Заявника 4 № 10-5-12 від 26 жовтня 2012 року про визнання кредиторських вимог на суму 187 459,26 грн., які були визнані ліквідатором Банкрута в повному обсязі та віднесені до 4 черги задоволення вимог кредиторів; заява Заявника 6 № 3460/10/10-027 від 26 листопада 2012 року про визнання кредитором в сумі 2 443 221,79 грн., що визнані ліквідатором Банкрута в повному обсязі та віднесені: в сумі 689 999,71 грн. податкового боргу по податку на прибуток підприємств до 3 черги задоволення; в сумі 327 393,91 грн. штрафних санкцій по податку на прибуток підприємств до 6 черги задоволення; в сумі 807 299,86 грн. податкового боргу по податку на додану вартість до 3 черги задоволення вимог кредиторів; в сумі 534 367,36 грн. штрафних санкцій, пені по податку на додану вартість до 6 черги задоволення вимог кредиторів; в сумі 883,93 грн. податкового боргу по податку з власників наземних транспортних засобів до 3 черги задоволення вимог кредиторів; в сумі 156,47 грн. штрафних санкцій, пені по податку з власників наземних транспортних засобів до 6 черги задоволення вимог кредиторів; в сумі 80 452,96 грн. штрафних санкцій, пені по земельному податку з юридичних осіб до 6 черги задоволення вимог кредиторів; в сумі 2 301,77 грн. податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб до 3 черги задоволення вимог кредиторів; в сумі 1,70 грн. штрафних санкцій, пені по орендній платі з юридичних осіб до 6 черги задоволення вимог кредиторів; в сумі 314,25 грн. податкового боргу по збору за забруднення навколишнього природного середовища до 3 черги задоволення вимог кредиторів; в сумі 49,87 грн. штрафних санкцій, пені по збору за забруднення навколишнього природного середовища до 6 черги задоволення вимог кредиторів; заява Кредитора № 3845/02 від 24 жовтня 2012 року про визнання кредиторських вимог в сумі 2 225 271,82 грн., які визнані ліквідатором Банкрута та віднесені до 2 черги задоволення вимог кредиторів; заява Заявника 5 № 146 від 23 жовтня 2012 року про визнання кредиторських вимог в сумі 1 456 497,64 грн., які визнані ліквідатором Банкрута та віднесені до 2 черги задоволення вимог кредиторів; заява Заявника 2 № 479/03/06-11 від 02 жовтня 2012 року з вимогами в сумі 67 200,00 грн., які ліквідатором Банкрута визнана в повному обсязі та віднесена до 2 черги задоволення вимог кредиторів; заява Заявника 3 від 16 жовтня 2012 року з вимогами в сумі 1 000 000,00 грн., які визнані ліквідатором Банкрута та віднесені до 4 черги задоволення вимог кредиторів; заява Заявника 1 з вимогами в сумі 46 421 778,42 грн., які в зв'язку з великим обсягом документів потребують більшого часу для опрацювання і ліквідатор Банкрута відзив по суті заяви підготовить та надасть пізніше.

Визначення терміну «кредитор» надається в ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом: "Закон про банкрутство"), згідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 4і Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В судове засідання для розгляду вимог Заявників 2-6, Кредитора з'явились представники Банкрута та Заявника 3; Заявник 3 хоча і з'явився в судове засідання, проте вимоги ухвали господарського суду Київської області від 25 лютого 2013 року в повному обсязі не виконав; Заявник 4 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 25 лютого 2013 року в повному обсязі не виконав; Заявник 5 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 25 лютого 2013 року в повному обсязі не виконав; Заявник 6 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 25 лютого 2013 року в повному обсязі не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи часткове виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 25 лютого 2013 року учасниками провадження, суд розглядає вимоги Заявників 2- 6, Кредитора виходячи з наявних матеріалів справи.

В ході дослідження вимог Заявників 2- 6, Кредитора, перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності на підставі поданих Заявниками 2- 6, Кредитором до господарського суду Київської області письмових заяв з вимогами до Банкрута та документів на їх підтвердження та наявних матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до матеріалів справи, публікація оголошення про визнання відкритого акціонерного товариства «СТИРОЛБІОТЕХ» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснена в газеті «Голос України» № 182 від 28 вересня 2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 4№ Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 п.п. 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 (надалі за текстом: "Рекомендації"), у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 4№ ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Згідно ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство, після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство, ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Заслухавши учасників провадження у справі про банкрутство в судових засіданнях, під час яких розглядались заяви Кредитора та Заявників 2- 6 з вимогами до Банкрута, суд приходить до висновку, що наявних в справі доказів, документів достатньо для прийняття рішення у даному судовому засіданні про визнання чи відхилення вимог тих чи інших кредиторів Банкрута, повністю чи частково.

Судом встановлено, що у термін, визначений Законом про банкрутство, до суду надійшли заяви з вимогам до Банкрута: від Заявників 1- 6 та від Кредитора заява про збільшення вимог.

В ході дослідження вимог Заявника 2 - Обухівського міськрайонного центру зайнятості, викладених в заяві № 478/03/06-11 від 02 жовтня 2012 року про грошові вимоги та документів на їх підтвердження, що буди долучені листом № 165/03/07-11 від 09 квітня 2013 року, дослідження матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

В своїй заяві № 478/03/06-11 від 02 жовтня 2012 року про грошові вимоги Заявник 2 посилаючись на ст.ст. 14, 15 Закону про банкрутство просить суд визнати заявлені ним вимоги в сумі 67 200,00 грн. та зобов'язати розпорядника майна включити заявлені вимоги в сумі 67 200,00 грн. до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до листа Заявника 2 № 165/03/07-11 від 09 квітня 2013 року про долучення документів, заборгованість Банкрута перед Заявником 2 підтверджується постановою Київського окружного адміністративного суду у справі № 2-а-7492/09/1070 від 15 грудня 2009 року, постановою Київського окружного адміністративного суду у справі № 2-а-7493/09/1070 від 23 грудня 2009 року на примусове виконання яких було видано виконавчі листи № 2-а-7493/09/1070 від 18 лютого 2010 року та № 2-а-7492/09/1070 від 29 червня 2010 року; на примусове виконання вказаних виконавчих листів було відкрито виконавчі провадження ВП № 29218465 та ВП № 29218194, які були закриті у зв'язку з винесенням постанови господарського суду Київської області від 29 серпня 2012 року про визнання відкритого акціонерного товариства «СТИРОЛБІОТЕХ» банкрутом.

На підтвердження заборгованості Банкрута Заявником 2 долучено до листа 2 № 165/03/07-11 від 09 квітня 2013 року про долучення документів копії: постанови Київського окружного адміністративного суду у справі № 2-а-7492/09/1070 від 15 грудня 2009 року, якою адміністративний позов Заявника 2 до Банкрута задоволено, постановлено стягнути з Банкрута на користь Заявника 2 штраф у сумі 24 000,00 грн.; постанови Київського окружного адміністративного суду у справі № 2-а-7493/09/1070 від 23 грудня 2009 року, якою адміністративний позов Заявника 2 до Банкрута задоволено, постановлено стягнути з Банкрута на користь Заявника 2 штраф у сумі 43 200,00 грн.; постанови Відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції від 03 жовтня 2012 року у виконавчому провадженні ВП № 29218465, згідно якої постановлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-7492/09/1070 від 29 червня 2010 року про стягнення з Банкрута на користь Заявника 2 штрафних санкцій в сумі 24 000,00 грн. завершити; постанови Відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції від 03 жовтня 2012 року у виконавчому провадженні ВП № 29218194, згідно якої постановлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-7493/09/1070 від 18 лютого 2010 року про стягнення з Банкрута на користь Заявника 2 штрафних санкцій в сумі 24 000,00 грн. завершити.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Відповідно до абз. 5 п. 17 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.

Банкрутом не надано доказів оплати заборгованості перед Заявником 2 в сумі 67 200,00 грн.; згідно матеріалів справи, вимоги Заявника 2 визнані ліквідатором Банкрута в повному обсязі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги Заявника 2 в сумі 67 200,00 грн. штрафних санкцій за порушення вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» - є обґрунтованими, доведеними суду, підлягають визнанню судом у вказаній сумі та відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 14 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

В ст. 13. Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

Заява Заявника 2 № 478/03/06-11 від 02 жовтня 2012 року про грошові вимоги з вимогами до Банкрута надійшла до господарського суду Київської області 08 жовтня 2012 року, отже ставка судового збору за її подання становить 1 073,00 грн.

Згідно п.п. ?г? п. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у першу чергу задовольняються: витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії.

Керуючись ч. ч. 2, 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», покласти на Банкрута судовий збір в сумі 1 073,00 грн., що підлягає задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.

В ході детального дослідження вимог Заявника 3 - товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стиролінвест», викладених в заяві вимог б/№ від 16 жовтня 2012 року про визнання кредиторських вимог на підставі поданих Заявником 3 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, суд дійшов наступних висновків.

В своїй заяві б/№ від 16 жовтня 2012 року про визнання кредиторських вимог посилаючись на ст.ст. 31, 52 Закону про банкрутство, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України просить суд визнати його кредитором Банкрута з грошовими вимогами в сумі 1 000 000,00 грн.

На підтвердження свої вимог Заявником 3 долучено копії простих векселів серії АА від 02 грудня 2008 року номінальною вартістю по 100 000,00 грн.: № 0604751; № 0604752; № 0604753; № 0604754; № 06047755; № 0604756; № 0604757; № 0604758; № 0604759; № 0604760 (надалі за текстом: «Векселі 1-10»).

Відповідно до п.п. 1-3 ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року 3480-IV, векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

В п. 7 ст. 164 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право в порядку, встановленому законом, випускати в обіг векселі - боргові цінні папери, які посвідчують безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно п.п. 1, 2 ст. 196 Цивільного кодексу України, обов'язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом; документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.

Відповідно до абз.абз. 1- 4 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05 квітня 2001 року 2374-III, векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені). Фінансовий банківський вексель видається в документарній формі як електронний документ. Фінансовий казначейський вексель видається в документарній формі як паперовий або як електронний документ. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України визначає склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів та іншої інформації, що містить фінансовий банківський вексель, виданий як електронний документ. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, визначає склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів та іншої інформації, що містить фінансовий казначейський вексель, виданий як електронний документ. Вексель підписується: від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами; підписи скріплюються печаткою.

Відповідно до ст. 75 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі від 07 червня 1930 року, Простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 194 Цивільного кодексу України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам; до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.п. 1, 3, 5, 6 ст. 197 Цивільного кодексу України, передання прав за цінним папером права, посвідчені цінним папером, можуть належати: пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника), особі, названій у цінному папері (іменний цінний папір), особі, названій у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір). Для передання іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручення цінного паперу цій особі. Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). Особа, яка передає право за цінним папером (індосант), відповідає лише за недійсність відповідної вимоги і не відповідає за її невиконання; Права за ордерним цінним папером передаються шляхом вчинення на цьому папері передавального напису (індосаменту). Індосант відповідає за існування та здійснення цього права; за передавальним написом (індосаментом), вчиненим на цінному папері, до особи, якій або у розпорядження якої передаються права за цінним папером (індосата), переходять усі права, посвідчені цінним папером. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, якій має бути здійснене виконання) або ордерним (із зазначенням особи, якій або за наказом якої має бути здійснене виконання).

Відповідно до абз. 1 ст. 11, абз. 1 ст. 12 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі, будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту; індосамент повинен бути безумовним; будь-яка обмежуюча його умова вважається ненаписаною.

Відповідно до абз. 1 ст. 13 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі, індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі); він повинен бути підписаний індосантом.

Статтєю 14 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі у абз. 1 передбачено, що індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя.

Відповідно до абз. 1 ст. 15 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі, оскільки не обумовлено протилежне, індосант відповідає за акцепт і за платіж.

Відповідно до абз. 1 ст. 16 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі, власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Згідно абз. 7 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 червня 2007 року N 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів», законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

Дослідивши подані Заявником 3 судом встановлено, що Векселі 1- 10 були належним чином видані 02 грудня 2008 року, мають силу простих векселів; належним чином були індосовані, - шляхом вчинення на їх зворотному боці передавальних написів - індосаментів, Заявник 3 є останнім набувачем прав за векселем по безперервному ряду індосаментів. Ряд вексельних індосаментів є послідовним; Заявник 3 є власником Векселів 1- 10 та вважається їх законним держателем.

Крім того судом встановлено, що Заявник 3 при поданні заяви б/№ від 16 жовтня 2012 року про визнання кредиторських вимог поніс витрати по оплаті судового збору в сумі 1 073,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 640 від 16 жовтня 2012 року.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 1, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Доказів оплати заборгованості перед Заявником 3 Банкрутом не надано; ліквідатором Банкрута вимоги Заявника 3 визнані в повному обсязі.

У зв'язку з цим, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд визнає вимоги Заявника 3 - до Банкрута у вигляді заборгованості в сумі 1 000 000,00 грн., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та судового збору сплаченого Заявником 3 у справі № Б8/104-12 в сумі 1 073,00 грн., які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

В ході детального дослідження вимог Заявника 4 - товариства з обмеженою відповідальністю «АРКОС», викладених в заяві №10-7-12 від 26 жовтня 2012 року про визнання кредитором, на підставі поданих Заявником 4 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Банкрута та документів на їх підтвердження, суд дійшов наступних висновків.

В своїй заяві №10-7-12 від 26 жовтня 2012 року про визнання кредитором Заявник 4 посилаючись на ст. 14 Закону про банкрутство просить суд визнати його кредитором Банкрута з вимогами в сумі 187 459,26 грн.

Як зазначає Заявник 4, заборгованість Банкрута підтверджена рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 26/022-11 на примусове виконання якого було видано наказ господарського суду Київської області від 10 травня 2011 року; 23 жовтня 2012 року Заявником 4 отримано постанову Відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції від 03 жовтня 2012 року про закінчення виконавчого провадження; Заявник 4 вказує, що виконавчою службою стягнення заборгованості з Банкрута на користь Заявника 4 не здійснювалося.

На підтвердження своїх вимог Заявником 4 додано копії: договору № 11/6/267 від 20 листопада 2007 року; протоколу узгодження договірної ціни на виконані роботи № 1 до договору № 11/6 від 20 листопада 2007 року; кошторисів; акту виконаних робіт № 11/1 згідно договору № 11/6 від 20 листопада 2007 року від 30 листопада 2007 року; акту виконаних робіт № 12/1 згідно договору № 11/6 від 20 листопада 2007 року від 25 грудня 2007 року; акту виконаних робіт № 4/1/08 згідно договору № 11/6/267 від 20 листопада 2007 року; акту виконаних робіт № 1/1 згідно договору № 11/6 від 20 листопада 2007 року від 27 червня 2008 року; акту виконаних робіт № 3/1/08 згідно договору № 11/6/267 від 20 листопада 2007 року від 27 червня 2008 року; акту виконаних робіт № 12/2 згідно договору № 11/6 від 20 листопада 2007 року від 27 червня 2008 року; рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 26/022-11, яким позов Заявника 4 до Боржника задоволено, вирішено стягнути з Банкрута на користь Заявника 4 основного боргу в сумі 136 835,74 грн., 9 698,91 грн. 3% річних, 38 834,91 грн. інфляційної складової боргу, 1 853,70 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; наказу господарського суду Київської області від 10 травня 2011 року у справі № 26/022-11 про примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2011 року у справі № 26/022-11, яке набрало законної сили 10 травня 2011 року та яким стягнуто з Банкрута на користь Заявника 4 основного боргу в сумі 136 835,74 грн., 9 698,91 грн. 3% річних, 38 834,91 грн. інфляційної складової боргу, 1 853,70 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; постанови Відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 03 жовтня 2012 року у виконавчому провадженні ВП № 27747042 про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 10 травня 2011 року у справі № 26/022-11.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, судом встановлено, що за подання заяви №10-7-12 від 26 жовтня 2012 року про визнання кредитором Заявником 4 сплачено судовий збір у сумі 1 118,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 81 від 26 жовтня 2012 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Доказів оплати заборгованості перед Заявником 4 Банкрутом не надано; ліквідатором Банкрута вимоги Заявника 4 визнані в повному обсязі

У зв'язку з цим, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд визнає вимоги Заявника 4 до Банкрута на загальну суму 187 459,26 грн., які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та складається: в сумі 136 835,74 грн. основного боргу, в сумі 9 698,91 грн. 3% річних, в сумі 38 834,91 грн. інфляційної складової боргу, в сумі 1 853,70 грн. державного мита, в сумі 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; судового збору сплаченого Заявником 4 у справі № Б8/104-12 в сумі 1 073,00 грн., які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів; повернути з Державного бюджету України внесені Заявником 4, - 45,00 грн. судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, платіжним дорученням від 26 жовтня 2012 року № 81, Заявнику 4.

В ході детального дослідження вимог Заявника 5 - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Обухівському районі Київської області, викладених в заяві № 146 від 23 жовтня 2012 року про визнання кредиторських вимог, на підставі поданих Заявником 5 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Банкрута та документів на їх підтвердження, суд дійшов наступних висновків.

В своїй заяві № 146 від 23 жовтня 2012 року про визнання кредиторських вимог, Заявник 5 посилаючись на ст. 4№ Господарського процесуального кодексу України, ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які вчинили втрату працездатності», п. 1 ст. 14 Закону про банкрутство просить суд визнати його кредитором Банкрута з вимогами на загальну суму 1 456 497,64 грн.

Свої вимоги Заявник 5 обґрунтовує потребою в капіталізації коштів в порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю.

Банкрут зареєстрований у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Обухівському районі Київської області, що підтверджено заявою Банкрута від 25 липня 2003 року про перереєстрацію Банкрута з проханням зареєструвати платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; страховим свідоцтвом № 1016000339 від 25 липня 2003 року про взяття на облік Банкрута як платника страхових внесків від 14 травня 2001 року.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз. 1 п. 1, абз. 1 п. 5№ Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765, відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд). Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Постановою господарського суду Київської області від 29 серпня 2012 року визнано банкрутом відкрите акціонерне товариство «СТИРОЛБІОТЕХ», а отже, Заявник 5 може звертатися до Банкрута з вимогами, що складаються з сум коштів нарахованих відповідно до розрахунків потреби в капіталізації коштів в порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяної шкоди їх життю і здоров'ю.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України. Так у постанові Вищого господарського суду України від 12 січня 2012 року у справі 16/68/07 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/20941900) зазначається, що з моменту визнання боржника банкрутом фінансові зобов'язання перед Фондом у зв'язку із зобов'язанням підприємства банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, не припиняються, а набувають іншу форму у вигляді капіталізації відповідних платежів на стадії ліквідації підприємства-банкрута. Отже такі вимоги Фонду можуть бути пред'явлені лише на стадії ліквідації та відповідно до вимог ст. 1 та ст. 23 Закону про банкрутство є кредиторськими вимогами поточного кредитора. Черговість же задоволення цих вимог, як вже зазначено вище, встановлена нормами п. 2 ч.1 ст. 31 Закону про банкрутство.

На підтвердження заборгованості Банкрута в сумі 1 456 497,64 грн. Заявником 5 надано копії: розрахунку потреби в капіталізації коштів Банкрута для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 17 жовтня 2012 року; розрахунків потреби в капіталізації платежів для відшкодування шкоди потерпілим; акту № 11 прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві від 11 липня 2001 року; постанови № 38 від 11 липня 2001 року про продовження раніше призначеної страхової виплати; постанови № 1016/38/38/14 від 27 вересня 2012 року про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 вересня 2012 року згідно з постановою правління Фонду від 21 вересня 2012 року № 31; розрахунків перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 вересня 2012 року згідно з постановою правління Фонду від 21 вересня 2012 року № 31; постанови № 39 від 11 липня 2001 року про продовження раніше призначеної страхової виплати; постанови № 1016/39/39/12 від 28 вересня 2012 року про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 вересня 2012 року згідно з постановою правління Фонду від 21 вересня 2012 року № 31; постанови № 40 від 11 липня 2001 року про продовження раніше призначеної страхової виплати; постанови № 1016/40/40/13 від 28 вересня 2012 року про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 вересня 2012 року згідно з постановою правління Фонду від 21 вересня 2012 року № 31; постанови № 41 від 11 липня 2001 року про продовження раніше призначеної страхової виплати; постанови № 1016/41/41/43 від 28 вересня 2012 року про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 вересня 2012 року згідно з постановою правління Фонду від 21 вересня 2012 року № 31; постанови № 118 від 22 березня 2004 року про призначення страхової виплати Івасюк Н.П.; постанови № 1016/146/146/10 від 28 вересня 2012 року про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 вересня 2012 року згідно з постановою правління Фонду від 21 вересня 2012 року № 31; постанови № 288/8 від 28 квітня 2005 року про призначення страхової виплати потерпілому на виробництві Гаврилюку В.Г.; постанови № 1016/170/170/53 від 28 вересня 2012 року про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 вересня 2012 року згідно з постановою правління Фонду від 21 вересня 2012 року № 31; постанови про призначення фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу потерпілому (одноразово) № 1016/170/170/52 від 28 вересня 2012 року; розрахунку витрат на медичну та соціальну допомогу потерпілому (одноразово). Вид призначення: витрати на лікарські засоби; постанови про призначення санаторно-курортного лікування № 1016/170/170/34 від 08 вересня 2011 року; іншими документами.

На підставі вище викладеного, суд визнає вимоги Заявника 5, що складаються з сум коштів нарахованих відповідно до розрахунків потреби в капіталізації коштів в порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяної шкоди їх життю і здоров'ю в сумі 1 456 497,64 грн., які підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів.

В ході детального дослідження вимог Заявника 6 - Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС України, викладених в заяві № 3077/10/10-027 від 26 жовтня 2012 року про визнання кредитором по справі з урахуванням уточнень № 3141/10/10-027 від 05 листопада 2012 року до заяви про визнання кредитором по справі, на підставі поданих Заявником 6 до господарського суду письмових заяви з вимогами до Банкрута, пояснень та документів на їх підтвердження, суд дійшов наступних висновків.

В своїй заяві № 3077/10/10-027 від 26 жовтня 2012 року про визнання кредитором по справі з урахуванням уточнень № 3141/10/10-027 від 05 листопада 2012 року до заяви про визнання кредитором по справі посилаючись на ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 1, 14, 15 Закону про банкрутство, Заявник 6 просить визнати його кредитором Банкрута з вимогами в сумі 2 443 221,79 грн.

Свої вимоги Заявник 6 обґрунтовує наявністю несплаченого податкового боргу Банкрута станом на 19 жовтня 2012 року в сумі 2 443 221,79 грн., у тому числі: в сумі 1 017 393,62 грн. по податку на прибуток приватних підприємств, в сумі 1 341 667,22 грн. по податку на додану вартість, в сумі 1 040,140 грн. по податку із власників наземних транспортних засобів, в сумі 80 452,96 грн. по земельному податку з юридичних осіб, в сумі 2 303,47 грн. по орендній платі з юридичних осіб та в сумі 364,12 грн. по інших зборах за забруднення навколишнього середовища, - що підтверджено довідками по наявний податковий борг та зворотнім боком облікових карток.

Досліджуючи докази заборгованості Банкрута по заявленій Заявником 6 заборгованості, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 16.1.3, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 4.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п 129.1.1., 129.4., 129.5 ст. 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб. Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Заборгованість Банкрута перед Заявником 6 підтверджена доданими до заяви Заявника 6 копіями документів, в тому числі: постанови Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року у справі № 2а-1707/11/1070, відповідно до якої позов прокурора Обухівського району Київської області в інтересах Заявника 6 до Банкрута задоволено, постановлено стягнути з Банкрута на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 1 497 873,50 грн.; зворотного боку облікової картки платника, скорочена форма, станом на 18 жовтня 2012 року по податку на додану вартість; зворотного боку облікової картки платника, скорочена форма, станом на 31 грудня 2011 року по податку на додану вартість; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 000219/1502/1563 від 12 червня 2012 року про зобов'язання Банкрута сплатити штраф по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 6 965,22 грн. та фіскального чеку № 6506 від 12 червня 2012 року; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 000218/1502/1560 від 12 червня 2012 року про зобов'язання Банкрута сплатити штраф по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 14 806,28 грн.; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 000217/1502/1559 від 12 червня 2012 року про зобов'язання Банкрута сплатити штраф по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 306 096,99 грн.; Акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 03 травня 2012 року № 959/1502/04688648/102, згідно якого Банкрутом порушено граничні терміни сплати з податку на додану вартість по деклараціях: № 53288 від 20 листопада 2009 року, № 56889 від 21 грудня 2009 року, № 62052 від 20 січня 2009 року, № 5106 від 19 лютого 2010 року, № 8272 від 19 березня 2010 року, 15004 від 19 квітня 2010 року та по ухвалі суду від 02 грудня 2010 року № 2755-VI; зворотного боку облікової картки платника, скорочена форма, станом на 18 жовтня 2012 року по податку на прибуток приватних підприємств; зворотного боку облікової картки платника, скорочена форма, станом на 31 грудня 2011 року по податку на прибуток приватних підприємств; податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004491502/1561 від 12 червня 2012 року про зобов'язання Банкрута сплатити штраф по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 214 723,00 грн. з доказом направлення - фіскальним чеком № 6506 від 12 червня 2012 року; Акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 03 травня 2012 року № 957/1501/04688648, згідно якого Банкрутом порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України з доказами направлення: копіями конверту Р0870300446838, адресованого Банкруту, повернутого Заявнику 6 з доданою довідкою (форма 20) із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання» та фіскального чеку № 4367 від 03 травня 2012 року; зворотного боку облікової картки платника, скорочена форма, станом на 18 жовтня 2012 року по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; зворотного боку облікової картки платника, скорочена форма, станом на 31 грудня 2011 року по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів з відміткою про отримання Заявником 6; зворотного боку облікової картки платника, скорочена форма, станом на 18 жовтня 2012 року по земельному податку з юридичних осіб; зворотного боку облікової картки платника, скорочена форма, станом на 31 грудня 2011 року по земельному податку з юридичних осіб; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001511501/82 від 03 березня 2012 року про зобов'язання Банкрута сплатити штраф по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 0,94 грн.; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001511501/83 від 03 березня 2012 року про зобов'язання Банкрута сплатити штраф по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 2 702,11 грн.; Акту камеральної перевірки податкової звітності з податкової звітності від березня 2012 року № 43/1501/04688648, відповідно до якого Банкрут порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених п. 3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року; податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з відміткою про отримання Заявником 6; відомостей про наявні земельні ділянки з відміткою про отримання Заявником 6; зворотного боку облікової картки платника, скорочена форма, станом на 18 жовтня 2012 року по орендній платі з юридичних осіб; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0006201501/627 від 19 березня 2012 року про зобов'язання Банкрута сплатити штраф по орендній платі з юридичних осіб в сумі 2 302,17 грн.; Акту камеральної перевірки податкової звітності від 03 травня 2012 року № 458/1501/04688648 від березня 2012 року, відповідно до якого Банкрут порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених п. 3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року; зворотного боку облікової картки платника, скорочена форма, станом на 18 жовтня 2012 року по іншим зборам за забруднення навколишнього природного середовища; зворотного боку облікової картки платника, скорочена форма, станом на 31 грудня 2011 року по іншим зборам за забруднення навколишнього природного середовища; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0004131501/3428 від 17 листопада 2010 року про зобов'язання сплатити штрафні санкції по збору за забруднення навколишнього середовища в сумі 340,00 грн.; Акту № 2245/1501/04688648/299 від 17 листопада 2010 року «Про результати перевірки своєчасності подання розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища», згідно якого Банкрут не подав, в порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», розрахунки збору за забруднення за І півріччя 2010 року та за 9 місяців 2010 року.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги Заявника 6 в сумі 2 443 221,79 грн. є обґрунтованими, доведеними суду, підлягають визнанню судом у вказаній сумі та складаються: в сумі 1 017 393,62 грн. заборгованості по податку на прибуток підприємств, яка складається з 609 957,00 грн. недоїмки, які підлягають задоволенню у третю чергу, 245 220,85 грн. штрафних санкцій, які підлягають задоволенню у шосту чергу, 162 214,77 грн. пені, які підлягають задоволенню у шосту чергу; 1 341 667,22 грн. заборгованості по податку на додану вартість, які підлягають задоволенню у шосту чергу та складаються з 1 194 438,50 грн. штрафних санкцій, 147 228,72 грн. пені; 1 040,40 грн. заборгованості по податку із власників наземних транспортних засобів, яка складається з 883,93 грн. недоїмки, яка підлягає задоволенню у третю чергу, 156,47 грн. пені, які підлягають задоволенню у шосту чергу; в сумі 80 452,96 грн. заборгованості по земельному податку з юридичних осіб, які підлягають задоволенню у шосту чергу та складаються з 74 737,20 грн. штрафних санкцій, з 5 715,76 пені; в сумі 2 303,47 грн. заборгованості по орендній платі з юридичних осіб, яка підлягає задоволенню в шосту чергу та складається з 2 301,71 грн. штрафних санкцій, 1,76 грн. пені; в сумі 364,12 грн. заборгованості по інших зборах за забруднення навколишнього середовища, які підлягають задоволенню у шосту чергу та складаються з 314,25 грн. штрафних санкцій, 49,87 грн. пені.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Керуючись ч. ч. 2, 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», покласти на Банкрута судовий збір в сумі 1 073,00 грн., що підлягає задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.

В ході детального дослідження вимог Кредитора - Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області, викладених в заявах № 4804/10 від 28 грудня 2012 року (вх. № 68 від 03 січня 2013 року) про збільшення розміру кредиторських вимог, про збільшення розміру кредиторських вимог № 981/10 від 05 березня 2013 року (вх. № 4229 від 01 березня 2013 року), про збільшення розміру кредиторських вимог № 1636/10 від 22 квітня 2013 року (вх. № 10398 від 24 квітня 2013 року), про збільшення розміру кредиторських вимог № 3048/10 від 18 липня 2013 року (вх. № 15894 від 23 липня 2013 року) заявлено вимоги до Банкрута про збільшення розміру кредиторських вимог на суму 732 471,07 грн.

Свої додаткові вимоги Кредитор обґрунтовує наявністю заборгованості Банкрута по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з листопада 2012 року по липень 2013 року на загальну суму 732 471,07 грн.

На підтвердження своїх вимог Кредитор долучив картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного не бюджетного підприємства за період з 01 листопада 2012 року по 28 грудня 2012 року, за період з 01 січня 2013 року по 28 січня 2013 року, за період з 01 лютого 2013 року по 25 лютого 2013 року, за період з 01 березня 2013 року по 27 березня 2013 року, за період з 01 квітня 2013 року по 29 квітня 2013 року, 01 травня 2013 року по 31 травня 2013 року, за період з 01 червня 2013 року по 27 червня 2013 року, за період з 01 липня 2013 року по 25 липня 2013 року, картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 квітня 2013 року по 29 квітня 2013 року, з 01 травня 2013 року по 31 травня 2013 року, за період з 01 червня 2013 року по 27 червня 2013 року.

Досліджуючи докази заборгованості Банкрута по заявленій Кредитором заборгованості, судом встановлено наступне.

Відповідно до абз.абз. 1, 5- 7 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року (надалі за текстом: «Закон № 1058-ІV») передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 1 і за списком № 2, визначено, зокрема підпунктами «а» і «б» «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05 листопада 1991 року (надалі за текстом: «Закон № 1788-ХІІ»).

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди відповідно до п.п. 1 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Заборгованість Боржника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 (виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах) підтверджено копіями:

Відповідно до п.п. 138.10.4. ст. 138 Податкового кодексу України, до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, відносяться в тому числі суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов'язковому порядку, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу.

Згідно абз. 27 Листа Державної податкової адміністрації України № 8820/7/15-0317 від 28 квітня 2007 року зазначено, що оскільки діючим законодавством на підприємства покладено обов'язок щодо часткового відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, то суми такого відшкодування, нараховані (сплачені) платником податку у відповідному відсотковому розмірі, встановленому пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, з метою оподаткування прирівнюються до збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та включаються до складу валових витрат платників податку на прибуток відповідно до підпункту 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону.

Врахувавши вище викладене, заслухавши пояснення учасників провадження, присутніх у судовому засіданні, досліджуючи вимоги Кредитора, суд дійшов висновку про те, що вимоги Кредитора є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з листопада 2012 року по липень 2013 року у сумі 732 471,07 грн.

Керуючись ч. ч. 2, 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», стягнути з Банкрута судовий збір в сумі 1 073,00 грн., що підлягає задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Заявником 2 в п. 2 прохальної частини заяви № 478/03/06-11 від 02 жовтня 2012 року про грошові вимоги та Кредитором в заявах про збільшення вимог заявлено вимоги про включення заявлених ними вимог до реєстру вимог кредиторів. Розглянувши вказані вимоги Заявника 2 та Кредитора, суд відмовляє в її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство, відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Особливості відносин пов'язаних з банкрутством відсутнього боржника визначені ст. 52 Закону про банкрутство, відповідно до ч. 2 якої, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Таким чином, до особливостей процедури банкрутства відсутнього боржника, належить перехід від розгляду судом заяви про порушення справи про банкрутство, за умови наявності встановлених Законом підстав, - до ліквідаційної процедури. Аналіз норми, що визначає особливості процедури банкрутства відсутнього боржника, вказує на відсутність в даній процедурі стадії розпорядження майном Боржника, що становить особливість процедури, визначеної ст. 52 Закону про банкрутство (на якій відбувається розгляд судом реєстру кредиторів боржника, його затвердження, внаслідок чого формується комітет кредиторів боржника). Таким чином, до особливостей процедури, визначеної ст. 52 Закону про банкрутство належить відсутність стадії розпорядження майном боржника.

Отже, відносини пов'язані банкрутством відсутнього боржника, що належать до окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються згідно ч. 3 ст. 5, ст. ст. 41 Закону про банкрутство - з урахуванням особливостей встановлених ст. 52 Закону про банкрутство. Станом на поточну дату провадження у справі перебуває на стадії ліквідації, на якій, відповідно до Закону про банкрутство не передбачені законодавством процесуальних дій по затвердженню судом реєстру кредиторів боржника, а особа боржника відповідно, перебуває у статусі Банкрута з відповідним колом прав та обов'язків, відмінним від статусу боржника на стадії розпорядження майном боржника.

Враховуючи вище викладене, суд: частково задовольняє вимоги, викладені у прохальній частині заяви Заявника 2 № 478/03/06-11 від 02 жовтня 2012 року про грошові вимоги, а саме, задовольняє в частині визнання вимог в сумі 67 200,00 грн., в іншій частині - відмовляє; суд частково задовольняє заяви Кредитора про збільшення розміру кредиторських вимог № 4804/10 від 28 грудня 2012 року, про збільшення розміру кредиторських вимог № 981/10 від 05 березня 2013, про збільшення розміру кредиторських вимог № 1636/10 від 22 квітня 2013 року, про збільшення розміру кредиторських вимог № 3048/10 від 18 липня 2013 року, а саме задовольнити в частині визнання додаткових вимог Кредитора на загальну суму 732 471,07 грн., в іншій частині - відмовляє.

Керуючись ст.ст. 67, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 7, 31, 41, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 4№, 4І, 33, 35, 43, 49,75, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 164, 194, 196, 197, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. 164 Господарського кодексу України, ст.ст. 14, 16, 49, 54, 57, 76, 86, 126, 129, 138, 203 Податкового кодексу України, ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05 квітня 2001 року 2374-III, ст.ст. 4, 5, 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 11- 13, 15, 16, 75 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі від 07 червня 1930 року, Постановою Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 червня 2004 року № 04-5/1193, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 червня 2007 року N 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів», Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765, суд -

УХВАЛИВ:

1. Частково задовольнити заяву Обухівського міськрайонного центру зайнятості (ідентифікаційний код: 22200544) № 478/03/06-11 від 02 жовтня 2012 року про грошові вимоги, а саме, задовольняє в частині визнання вимог в сумі 67 200,00 грн., в іншій частині - відмовити;

Визнати вимоги Обухівського міськрайонного центру зайнятості (ідентифікаційний код: 22200544, місцезнаходження: 08700, м. Обухів, вул. Радянська, буд. 3-Б) у сумі 67 200,00 грн. (шістдесят сім тисяч двісті гривень 00 коп.) штрафних санкцій, які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

2. Задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стиролінвест» (ідентифікаційний код: 33778223) б/№ від 16 жовтня 2012 року про визнання кредиторських вимог;

Визнати вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стиролінвест» (ідентифікаційний код: 33778223, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 14б, оф. 26) в сумі 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень 00 коп.) заборгованості, що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та судового збору сплаченого Заявником 3 у справі № Б8/104-12 в сумі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.), які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів

3. Задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АРКОС» (ідентифікаційний код: 21347363) №10-7-12 від 26 жовтня 2012 року про визнання кредитором;

Визнати вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АРКОС» (ідентифікаційний код: 21347363, місцезнаходження: 30000, Хмельницька область, м. Славута, пров. Привокзальний, буд. 2) на загальну суму 187 459,26 грн. (сто вісімдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 26 коп.), які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та складаються: в сумі 136 835,74 грн. (сто тридцять шість тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 74 коп.) основного боргу, в сумі 9 698,91 грн. (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім гривень 91 коп.) 3% річних, в сумі 38 834,91 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 91 коп.) інфляційної складової боргу, в сумі 1 853,70 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят три гривні 70 коп.) державного мита, в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; судового збору сплаченого Заявником 4 у справі № Б8/104-12 в сумі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.), які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів;

Повернути з Державного бюджету України внесені товариством з обмеженою відповідальністю «АРКОС» - 45,00 грн. (сорок п'ять гривень 00 коп.) судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, платіжним дорученням від 26 жовтня 2012 року № 81, товариству з обмеженою відповідальністю «АРКОС» (ідентифікаційний код: 21347363, місцезнаходження: 30000, Хмельницька область, м. Славута, пров. Привокзальний, буд. 2).

4. Задовольнити заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Обухівському районі Київської області (ідентифікаційний код: 25931596) № 146 від 23 жовтня 2012 року про визнання кредиторських вимог;

Визнати вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Обухівському районі Київської області (ідентифікаційний код: 25931596, місцезнаходження: 08702, м. Обухів, вул. Миру, буд. 17А, оф. 2А (згідно відомостей ЄДР: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Малишка, буд. 6) в сумі 1 456 497,64 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят шість тисяч чотириста дев'яносто сім гривень 64 коп.), що складаються з сум коштів нарахованих відповідно до розрахунків потреби в капіталізації коштів в порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяної шкоди їх життю і здоров'ю, які підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів.

5. Задовольнити заяву Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС (ідентифікаційний код: 20575292) про визнання кредитором по справі № 3077/10/10-027 від 26 жовтня 2012 року;

Визнати вимоги Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС України (ідентифікаційний код: 20575292, місцезнаходження: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 20) на загальну суму 2 443 221,79 грн. (два мільйони чотириста сорок три тисячі двісті двадцять одна гривня 79 коп.) які складаються: в сумі 1 017 393,62 грн. (один мільйон сімнадцять тисяч триста дев'яносто три гривні 62 коп.) заборгованості по податку на прибуток підприємств, яка складається з 609 957,00 грн. (шістсот дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 00 коп.) недоїмки, які підлягають задоволенню у третю чергу, 245 220,85 грн. (двісті сорок п'ять тисяч двісті двадцять гривень 85 коп.) штрафних санкцій, які підлягають задоволенню у шосту чергу, 162 214,77 грн. (сто шістдесят дві тисячі двісті чотирнадцять гривень 77 коп.) пені, які підлягають задоволенню у шосту чергу; в сумі 1 341 667,22 грн. (один мільйон триста сорок одна тисяча шістсот шістдесят сім гривень 22 коп.) заборгованості по податку на додану вартість, які підлягають задоволенню у шосту чергу та складаються з 1 194 438,50 грн. (один мільйон сто дев'яносто чотири тисячі чотириста тридцять вісім гривень 50 коп.) штрафних санкцій, 147 228,72 грн. (сто сорок сім тисяч двісті двадцять вісім гривень 72 коп.) пені; в сумі 1 040,40 грн. (одна тисяча сорок гривень 40 коп.) заборгованості по податку із власників наземних транспортних засобів, яка складається з 883,93 грн. (вісімсот вісімдесят три гривні 93 коп.) недоїмки, яка підлягає задоволенню у третю чергу, 156,47 грн. (сто п'ятдесят шість гривень 47 коп.) пені; в сумі 80 452,96 грн. (вісімдесят тисяч чотириста п'ятдесят дві гривні 96 коп.) заборгованості по земельному податку з юридичних осіб, які підлягають задоволенню у шосту чергу та складаються з 74 737,20 грн. (сімдесят чотири тисячі сімсот тридцять сім гривень 20 коп.) штрафних санкцій, 5 715,76 грн. (п'ять тисяч сімсот п'ятнадцять гривень 76 коп.) пені; в сумі 2 303,47 грн. (дві тисячі триста три гривні 47 коп.) заборгованості по орендній платі з юридичних осіб, яка підлягає задоволенню в шосту чергу та складається з 2 301,71 грн. (дві тисячі триста одна гривня 71 коп.) штрафних санкцій, 1,76 грн. (одна гривня 76 коп.) пені; в сумі 364,12 грн. (триста шістдесят чотири гривні 12 коп.) заборгованості по інших зборах за забруднення навколишнього середовища, які підлягають задоволенню у шосту чергу та складаються з 314,25 грн. (триста чотирнадцять гривень 25 коп.) штрафних санкцій, з 49,87 грн. (сорок дев'ять гривень 87 коп.) пені; в сумі 4 292,00 грн. (чотири тисячі двісті дев'яносто дві гривні 00 коп.) судового збору який відноситься до першої черги задоволення вимог кредиторів на користь Державного бюджету України за наслідками розгляду заяв Обухівського міськрайонного центру зайнятості, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Обухівському районі Київської області, Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС України, Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області, які звільнені від сплати судового збору.

6. Задовольнити частково заяви Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області (ідентифікаційний код: 22201265) про збільшення розміру кредиторських вимог № 4804/10 від 28 грудня 2012 року, про збільшення розміру кредиторських вимог № 981/10 від 05 березня 2013, про збільшення розміру кредиторських вимог № 1636/10 від 22 квітня 2013 року, про збільшення розміру кредиторських вимог № 3048/10 від 18 липня 2013 року, а саме задовольнити в частині визнання додаткових вимог Кредитора на загальну суму 732 471,07 грн., в іншій частині - відмовити;

Визнати вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області (ідентифікаційний код: 22201265, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 5) в сумі 732 471,07 грн. (сімсот тридцять дві тисячі чотириста сімдесят одна гривня 07 коп.) - заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, які підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів.

7. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Суддя Скутельник П.Ф.

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження

Номер:
Опис: Скарга на дії арбітражного керуючого
Тип справи: Скарга на дії арбітражного керуючого
Номер справи: Б8/104-12
Суд: Господарський суд Київської області
Суддя: Скутельник П.Ф.
Результати справи:
Етап діла: Розглянуто
Департамент справи:
Дата реєстрації: 03.06.2015
Дата етапу: 03.06.2015

Судове провадження

Номер:
Опис: визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі
Тип справи: Призначення експертизи, клопотання експертів (банкрутство) (2-й розділ звіту)
Номер справи: Б8/104-12
Суд: Господарський суд Київської області
Суддя: Скутельник П.Ф.
Результати справи:
Етап діла: Призначено склад суду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 15.06.2015
Дата етапу: 22.10.2015

Судове провадження

Номер:
Опис: стягнення 1846213,00
Тип справи: Зустрічна позовна заява
Номер справи: Б8/104-12
Суд: Господарський суд Київської області
Суддя: Скутельник П.Ф.
Результати справи:
Етап діла: Розглянуто
Департамент справи:
Дата реєстрації: 16.06.2015
Дата етапу: 17.09.2015

Судове провадження

Номер:
Опис: визнання банкрутом
Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
Номер справи: Б8/104-12
Суд: Касаційний господарський суд
Суддя: Скутельник П.Ф.
Результати справи:
Етап діла: Розглянуто
Департамент справи:
Дата реєстрації: 07.07.2015
Дата етапу: 02.09.2015

Судове провадження

Номер:
Опис: про визнання права власності
Тип справи: Призначення експертизи, клопотання експертів (2-й розділ звіту)
Номер справи: Б8/104-12
Суд: Господарський суд Київської області
Суддя: Скутельник П.Ф.
Результати справи:
Етап діла: Призначено склад суду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 10.07.2015
Дата етапу: 30.07.2015

Судове провадження 08/Б8/104-12

Номер: 08/Б8/104-12
Опис: застосування наслідків недійсності договору
Тип справи: Про визнання банкрутом
Номер справи: Б8/104-12
Суд: Господарський суд Київської області
Суддя: Скутельник П.Ф.
Результати справи:
Етап діла: Розглянуто
Департамент справи:
Дата реєстрації: 12.11.2014
Дата етапу: 24.09.2015

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація