ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2008 р. Справа № 49/207-08
вх. № 7993/3-49
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Ульянов Д.В. - дор. від 20.10.08р. відповідача - не з'явився, в судовому засіданні 05.11.2008 року - Антонюк В.М. - дор. від 06.11.07р. №227.
розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківська книжкова фабрика ім. Фрунзе" м. Харків
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд визнати за Відкритим акціонерним товариством “Харківською книжковою фабрикою ім. Фрунзе” право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" площею 107,4 кв.м., літ. "Б-2" площею 4249,1 кв.м., літ. "Б-1" площею 416,3 кв.м., літ. "Г-1" площею 410 кв.м, літ. "Д-1" площею 966,6 кв.м., літ. "Е-1" площею 64,5 кв.м., літ. "Ж-1" площею 174,1 кв.м., літ. "К-1" площею 8,8 кв.м., літ. "Л-1" площею 364,0 кв.м., яка розташована по пр. Артюховському, 1-А у м. Харкові.
Представник позивача в судовому засіданні 05.11.2008 року підтримав позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.11.2008 року проти позову заперечував, надав суду клопотання про заміну відповідача по справі на належного - Державний комітет інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України.
Представник позивача заперечував проти задоволення наданого клопотання, наполягав на правильному визаченні відповідача за цим позовом - РВ ФДМУ по Харківській області.
Суд, дослідивши матеріали справи, стосовно клопотання відповідача вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.1 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року №2558-XII, Фонд державного майна України (Фонд) є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.
Пунктом 3 цього Тимчасового положення визначено, що в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Фонд створює регіональні відділення. У разі необхідності Фонд має право створювати представництва в інших містах, а також районах України.
Пункт 4 цього Положення встановлює, що основним завданнями Фонду є захист майнових прав України на її території та за кордоном, здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств.
Пункт 15 Положення визначає, що фонд, його регіональні відділення і представництва є юридичними особами, мають самостійні баланси, розрахункові та інші рахунки в установах банків, печатки із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Згідно до п.3 Регламенту Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19.10.2007р. №1684, Фонд є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що здійснює визначені законами України повноваження власника державного майна, виконує функції з управління об'єктами права державної власності, що належать до сфери управління Фонду, у тому числі у процесі приватизації, реалізує державну політику в сфері приватизації державного майна, здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, а також виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю.
Пунктом 4.1. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого Наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України 19.05.99 №908/68, визначено, що Фонд майна АР Крим, регіональні відділення Фонду державного майна України звітують про стан управління державним майном, яке не ввійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, у порядку, визначеному наказом Фонду державного майна України від 09.06.99 №1077 "Про забезпечення збереження, контролю за використанням та реалізацією пропозицій інвентаризаційних комісій стосовно державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але залишилось у них на балансі.
Зважаючи на зазначені вище приписи чинного законодавства України, саме регіональне відділення Фонду державного майна України є особою, що здійснює повноваження щодо управління державним майном, має право визначення майна, що не ввійшло до складу статутних фондів товариств, створених в процесі корпоратизації, на основі державного майна.
За таких обставин, позивач при подачі позову до суду правильно визначив відповідача по справі, тому клопотання відповідача не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 04.11.2008 року оголошувалась перерва до 10.11.2008 року до 11:00 години для виготовлення повного тексту рішення.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
Відповідно п. 1 Порядку, затвердженим Указом Президента України “Про корпоратизацію підприємств”від 15 червня 1993 року № 210/93, встановлено, що корпоратизацією є перетворення державних підприємств, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус який раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством, у відкриті акціонерні товариства з метою реформувати управління державним сектором економіки, підвищити відповідальність державних підприємств за результати економічної діяльності та підготувати їх до приватизації. У зв’язку з цим наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України № 291 від 30.11.2001 року, Харківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе було перетворене у відкрите акціонерне товариство "Харківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе".
На підставі вказаного Наказу, актом передачі від 30.11.2001 р. нерухомого майна відкритому акціонерному товариству "Харківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе" було передано нежитлові будівлі.
Згідно до ч.1 ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Пунктом 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 р. N 508 визначено, що з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.
До матеріалів справи додана копії витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 273588 від 22.04.2003 року, відповіно якого позивачеві належать на праві приватної власності нежитлові приміщення: на нежитлову будівлю літ. "А-1" площею 107,4 кв.м., літ. "Б-2" площею 4249,1 кв.м., літ. "Б-1" площею 416,3 кв.м., літ. "Г-1" площею 410 кв.м, літ. "Д-1" площею 966,6 кв.м., літ. "Е-1" площею 64,5 кв.м., літ. "Ж-1" площею 174,1 кв.м., літ. "К-1" площею 8,8 кв.м., літ. "Л-1" площею 364,0 кв.м., яка розташована по пр. Артюховському, 1-А у м. Харкові.
Судом встановлено, що в акті передачі від 30.11.2001 р. нерухомого майна відкритому акціонерному товариству "Харківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе" не було зазначено ні площі таких приміщень, ні літер. Позивач вказує, що зазначена обставина значно ускладнює можливість вільного користування, розпорядження та володіння означеним майном.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частина 1 ст.16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 184 ЦК України встановлено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
В даному разі спірні приміщення є такими, що визначені індивідуальними ознаками, а саме адресою, індивідуальним позначенням згідно технічного паспорту, площею. Але виходячи із тексту наказу та акту, за якими майно передано позивачеві, не вбачається зазначення таких суттєвих ознак як індивідуальне позначення згідно технічного паспорту, площа. Означене може призвести до виникнення спору про належність одних і тих самих приміщень іншим особам.
За результатами технічної інвентаризації, проведеної КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” було виготовлено технічні паспорти, згідно яких позивач, за підсумками проведеної інвентаризації, фактично є власником на нежитлову будівлю літ. "А-1" площею 107,4 кв.м., літ. "Б-2" площею 4249,1 кв.м., літ. "Б-1" площею 416,3 кв.м., літ. "Г-1" площею 410 кв.м, літ. "Д-1" площею 966,6 кв.м., літ. "Е-1" площею 64,5 кв.м., літ. "Ж-1" площею 174,1 кв.м., літ. "К-1" площею 8,8 кв.м., літ. "Л-1" площею 364,0 кв.м., яка розташована по пр. Артюховському, 1-А у м. Харкові.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частина 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В той же час, відсутність у право встановлювальних документах позивача на спірне майно зазначення таких суттєвих ознак, як індивідуальне позначення згідно технічного паспорту, площа суттєво порушує право власності позивача, обмежує його права розпорядження та володіння означеним майном.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та про визнання за позивачем права власності на спірні приміщення.
Приймаючи до уваги, що позивач в судовому засіданні не наполягав на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 3, 21, 32-38, 45, 54-58, 68, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
Відмовити в хадоволенні клопотання відповідача про заміну відповідачапо справі.
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати з Відкритим акціонерним товариством "Харківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе" (адреса: 61057, м. Харків, вул. Донецьк - Захаржевського, буд. 6/8, код ЄДРПОУ 02470170) право власності на на нежитлову будівлю літ. "А-1" площею 107,4 кв.м., літ. "Б-2" площею 4249,1 кв.м., літ. "Б-1" площею 416,3 кв.м., літ. "Г-1" площею 410 кв.м, літ. "Д-1" площею 966,6 кв.м., літ. "Е-1" площею 64,5 кв.м., літ. "Ж-1" площею 174,1 кв.м., літ. "К-1" площею 8,8 кв.м., літ. "Л-1" площею 364,0 кв.м., яка розташована по пр. Артюховському, 1-А у м. Харкові.
Повний текст рішення оголошений в судовому засіданні 10.11.2008 року.
Суддя