У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

 

головуючого - судді	Присяжнюк Т.І.,
суддів	Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.І.,

 

розглянувши в судовому засіданні 12 грудня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2005 року та  ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 6 грудня 2005 року щодо ОСОБА_2,

 

в с т а н о в и л а:

 

         зазначеним вироком

 

                            ОСОБА_2,

раніше не судимого, -

 

засуджено за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.

 

         На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання  з випробовуванням з іспитовим строком 3 роки та покладення на нього відповідних обов'язків.

 

          Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь СПФ ОСОБА_3 на відшкодування витрат по проведенню експертної оцінки транспортного засобу в сумі 100 грн.;

         на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат в розмірі 1 178 грн.

        

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 6 грудня 2005 року вирок залишено без зміни.

 

         Як визнав суд, ОСОБА_2 8 квітня 2005 року біля 23:00 год., знаходячись в ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом обману ОСОБА_4 незаконно заволодів транспортним засобом “Фольксваген транспортер” д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 48 076 грн. 71 коп., який належав ОСОБА_1, здійснив керування даним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, в результаті з'їхав з проїзної смуги і пошкодив автомобіль, спричинивши потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 6 841 грн. 39 коп.

 

         У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд, через м'якість призначеного покарання засудженому та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а також неправильне вирішення її цивільного позову.

 

         Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

 

         Доведеність вини ОСОБА_2 підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, які вірно оцінено та обґрунтовано покладено судом в основу вироку і по суті у скарзі не заперечується.

 

         Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 289 КК України є правильною і також не оспорюється.

 

         Доводи касаційної скарги щодо незаконності вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та звільнення ОСОБА_2 від покарання з випробуванням не можна визнати обґрунтованими.

 

         У відповідності до вимог ст. 75 КК України суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та інші обставини справи й обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання з визначенням іспитового строку.

 

         Рішення суду в частині призначеного ОСОБА_2 покарання мотивовано відповідно до вимог ст. 65 КК України і є правильним.

 

Так, судом ураховано дані про особу засудженого, зокрема, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, його щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

 

Крім того, в судовому засіданні сама потерпіла  не ставила питання про призначення засудженому покарання пов'язаного з реальним позбавленням волі та стягнення із засудженого коштів на відшкодування матеріальної шкоди.

 

Так, потерпіла ОСОБА_1 в судових дебатах просила стягнути з ОСОБА_2 лише судові витрати і нею цивільного позову заявлено не було (а.с. 114, 133).

 

Зазначені обставини, з огляду на особу засудженого, який вчинив злочин уперше, давали суду обґрунтовані підстави дійти висновку про можливість його виправлення без відбування покарання з визначенням іспитового строку, відповідно до вимог ст. 75 КК України.

 

         Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судового рішення, не встановлено.

 

         З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

 

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

 

у х в а л и л а:

 

відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 у кримінальній справі щодо ОСОБА_2.

 

 

        

С у д д і:

 

Присяжнюк Т.І.                                  Пошва Б.М.                             Нікітін Ю.І.