ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2013 р. Справа № 5023/10655/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю:

прокурора - Кузьмін А.В., посвідчення № 012012 від 30.10.12 р.;

боржника - провідний юрисконсульт Мунір А.А. за довіреністю від 12.06.2013 р.;

кредитора - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, м. Харків, (вх. 2481Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року у справі № 5023/10655/11,

за заявою - Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод», м. Львів,

до боржника - Державного підприємства «Завод ім. В.А. Малишева», м. Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., суддя Дзюба О.А., суддя Чистякова І.О.) визнано вимоги ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» в сумі 10380155,55 грн, з яких 7411524,41 грн основного боргу та 2968631,14 грн неустойки, та включено до реєстру вимог кредиторів у сумі 7411524,41 грн основного боргу до четвертої черги та 2968631,14 грн неустойки до шостої черги.

Харківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах боржника - Державного підприємства «Завод імені В.О.Малишева», не погоджуючись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року у даній справі у частині визнання вимог кредитора ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» на суму 5149292,78 грн. основного боргу та 2968631,14 грн. пені та постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити у визнанні вказаних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що договір між ДП «Завод ім. В.О. Малишева» та ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» є розірваним з дати набрання рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2009 року по справі № 27/362-09 законної сили, яким задоволено вимоги АКБ «Укрсоцбанк» за договором кредиту від 22.09.2008 року № 705/6/18/8-116, а саме: визначено спосіб реалізації предмета іпотеки за оціночною вартістю шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки, надано АКБ «Укрсоцбанк» право на продаж предмета іпотеки, а також право проведення всіх дій, пов'язаних з збереженням та реалізацією предмета іпотеки; надано АКБ «Укрсоцбанк» до моменту продажу предмета іпотеки право на господарське управління предметом іпотеки у якості орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами, а отже обґрунтованим є нарахування ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» орендної плати виключно впродовж терміну дії договору оренди, тобто, до періоду 31.12.2009 року.

Також, апелянт вважає, що після 31.12.2009 року нарахування орендної плати є безпідставним у зв'язку з відсутністю належним чином оформленого договору оренди. У випадку неповернення ДП «Завод ім. В.О.Малишева» об'єкта оренди у вказаний строк, ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» не мало право на нарахування неустойки на підставі статті 785 Цивільного кодексу України. Однак, при нарахуванні вказаних штрафних санкцій необхідно враховувати спеціальні вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Окрім того, зазначає прокурор представником ДП «Завод ім. В.О.Малишева» у ході розгляду даної справи подано заяву про застосування строків позовної давності, але судом першої інстанції вказана заява з невідомих причин прийнята до уваги не була. За таких обставин, прокурор вважає, що строк позовної давності по стягненню неустойки закінчився 01.07.2011 року, тобто до порушення провадження по справі про банкрутство та до подання кредитором відповідної заяви.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2013 року прийнято апеляційну скаргу Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави до провадження. Розгляд скарги призначено на 21.08.2013 року. Запропоновано апелянту (прокурору) письмово визначитися в інтересах якої особи, або органу, уповноваженому здійснювати функції держави у справі № 5023/10655/11 про банкрутство ДП «Завод ім. В.О.Малишева» подана апеляційна скарга.

Кредитор - ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО», надав відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому просить суд залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року по даній справі без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення кредитор обґрунтовує тим, що, по - перше, апеляційна скарга прокурора на ухвалу суду від 18.01.2013 року подана останнім не в інтересах держави, а в інтересах окремого самостійного суб'єкта господарювання - Державного підприємства «Завод ім. В.О.Малишева», у скарзі взагалі не зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не зазначено у чому полягає порушення інтересів держави, та відповідно не обґрунтовано необхідність захисту таких інтересів, що є порушенням приписів постанови ВГСУ від 23.03.2012 року № 7 та рішення КСУ від 08.04.1999 р. № 3-рп/99.

По - друге, кредитор вважає, що зазначене прокурором в апеляційній скарзі посилання, що спірний договір є розірваним з дати набрання чинності рішенням суду від 16.12.2009 року у справі № 27/362-09, а отже і орендна плата повинна була розраховуватись до 31.12.2009 р.; і з цього часу змінився власник нежитлових приміщень, є неправомірним.

Кредитор пояснює, що розмір заборгованості боржника, який зазначено прокурором в апеляційній скарзі у сумі 2262231,63 грн. станом на 31.12.2009 року, є заниженим та не збігається з розміром заборгованості, який значиться у бухгалтерському обліку ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» згідно картки рахунку 361, в якій заборгованість складає 3792471,76 грн. При цьому, прокурором не наведено жодних обґрунтувань та доказів заявленого розміру боргу у сумі 2262231,63 грн. станом на 31.12.2009 року, механізм його виникнення з урахуванням щомісячного розміру орендної плати, яка підлягала сплаті та часткового погашення даних сум боржником. Окрім того, зазначене прокурором в апеляційній скарзі, що розмір заборгованості ДП «Завод ім. В.О.Малишева» перед ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» станом на 31.12.2010 року складає 4409643,63 грн., також не збігається з розміром заборгованості, яка значиться у бухгалтерському обліку ТОВ «Еко-Комуненерго» згідно картки рахунку 361, в якій вона складає 5034387,63 грн.

На думку ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО», посилання прокурора на акти перевірки КРУ та СДПІ є безпідставними, оскільки вони не є нормативно - правовими актами чи актами індивідуальної дії, тому що акт перевірки не породжує прав та юридичних обов'язків для суб'єкта, перевірку якого здійснено, він не містить приписів чи вимог про зобов'язання виникнення будь-яких дій. Кредитор вважає, що власник будівлі не змінився, банку за рішенням суду надано до моменту продажу лише право на господарське управління предметом іпотеки. Після ухвалення рішення суду від 16.12.2009 р. по справі № 27/362-09 ДП «Завод ім. В.О.Малишева» продовжував виконувати договір оренди, займав орендовані приміщення, частково сплачував орендну плату за 2010 рік, складались акти виконаних робіт у 2010 році, що свідчить про чинність такого договору. У 2010 році сторони також дійшли згоди про продовження строку дії договору до 01.09.2011 року шляхом укладання додаткової угоди № 7 від 27.09.2010 р. Таким чином, сторонами змінено умови договору оренди щодо строку його дії та припинення шляхом укладання вказаної додаткової угоди № 7, тобто, визначено дату його припинення 01.09.2011 року.

По - третє, твердження прокурора про сплив строку позовної давності для заявлення грошових вимог товариства є, на думку кредитора, невірним, оскільки наявність заборгованості з орендної плати за договором оренди № 640 дп від 01.10.2008 року визнається державним підприємством, що підтверджується листом від 23.06.2010 р. та угодою про залік зустрічної однорідної вимоги від 01.09.2010 р., у якому орендар визнає заборгованість у розмірі 4215534,80 грн.

Щодо неустойки за статтею 785 Цивільного кодексу України з моменту неповернення приміщення (тобто з липня 2011 року) по момент порушення справи про банкрутство, кредитор вважає, що її нараховано правомірно, в межах позовної давності, передбаченої статтею 257 Цивільного кодексу України.

На вимогу ухвали апеляційного суду від 09.08.2013 року прокурор надав письмові пояснення, що його звернення з апеляційною скаргою здійснено в інтересах ДП «Завод ім. В.О.Малишева» з метою захисту інтересів держави, оскільки підприємство є стратегічним підприємством для держави, є структурним підрозділом державного концерну «Укроборонпром» та виконує окремі роботи, які є складовими частинами загального оборонного замовлення.

У судове засідання представник кредитора не з'явився, ним подана заява про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладення розгляду справи на іншу дату і час, враховуючи необхідність отримання витягу з Державного реєстру прав, а також те, що представник ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» Прокопчено К.А. находиться в іншому судовому засіданні в іншій справі.

Прокурор та боржник не заперечували проти заяви кредитора.

Колегія суддів, розглянувши заяву кредитора про відкладення розгляду справи, дійшла висновку про відмову в її задоволенні у зв'язку з її необґрунтованістю.

Боржник підтримує апеляційну скаргу прокурора.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин тим, що в них є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Окрім іншого, Конституційний Суд України зазначив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися взагалі з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності підприємств та товариств інших, відмінних від державної, форм власності.

Таким чином, враховуючи, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор та його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Державне підприємство «Завод ім. В.О.Малишева», в інтересах якого звернувся прокурор з метою захисту держави, виконує окремі роботи, які є складовими частинами загального оборонного замовлення, на підприємстві має місце значна заборгованість із заробітної плати перед працівниками, перед державним бюджетом та державними цільовими фондами. Несплата підприємством податків та інших обов'язкових платежів набула загальнодержавного резонансу, істотно порушує економічні інтереси держави, зокрема, у сфері оборонно-промислового комплексу, що зумовлює також порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина - на своєчасне одержання винагороди за працю.

Також, прокурор зазначає, що, на його думку, неправомірні вимоги одного з кредиторів ДП «Завод ім. В.О.Малишева» щодо стягнення більш ніж 7 млн. грн. державі в особі підприємства завдається істотна шкода у вигляді порушення її економічних інтересів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги прокурора по суті.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2011 року за заявою Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» у порядку статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О.Малишева»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до боржника.

30.10.2012 року у газеті «Голос України» № 204 опубліковано оголошення про порушення провадження у даній справі про банкрутство; введення процедури розпорядження майном, призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Симоненка О.П., встановлено строк для прийняття заяв кредиторів протягом 30 днів від дня публікації оголошення.

28.11.2012 року до господарського суду Харківської області звернулось ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» із заявою з грошовими вимогами до ДП «Завод ім. В.О.Малишева», в якій просило визнати його конкурсним кредитором та включити вимоги до реєстру вимог кредиторів ДП «Завод ім. В.О.Малишева» на загальну суму 10529119,85 грн, а саме: 1073,00 грн судового збору для задоволення у першу чергу; 7560488,71 грн для задоволення у четверту чергу та 2968631,14 грн. для задоволення у шосту чергу.

Згідно відповіді розпорядника майна за вих. № 06.12-58 від 06.12.2012 р. боржником визнані вимоги у сумі 2262231,63 грн. (четверта черга) та 1073,00 грн. (перша черга). Решту вимог боржник не визнав у зв'язку з тим, що вони є неврегульованими.

У запереченнях на результат розгляду вимог ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО», кредитор зменшив суму заборгованості та просив визнати його вимоги у сумі 10380155,55 грн, з якої 6185314,86 грн основного боргу, 836 620,37 грн інфляційних, 389589,18 грн - 3% річних, 469655,14 грн пені та 2498976,00 грн неустойки за прострочення повернення приміщень та включити до реєстру вимог кредиторів.

18.01.2013 року постановлено оскаржувану ухвалу. При цьому, задовольняючи грошові вимоги ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» до боржника, місцевий господарський суд виходив з того, що боржник зобов'язання за договором оренди № 640дп від 01.10.2008 року, укладеним між ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» і ДП «Завод ім. В.О.Малишева», виконав не належним чином, а саме, не сплатив орендну плату за весь період користування приміщеннями, не звільнив орендовані приміщення, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за оренду приміщень, за інфляційне збільшення боргу, 3% річних, пеня та неустойка за прострочення повернення приміщень.

Колегія суддів частково погоджується з таким рішенням господарського суду, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, 01.10.2008 року між ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» та ДП «Завод ім. В.О.Малишева» укладено договір оренди № 640дп, відповідно до якого орендодавець - ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО», надав орендарю - ДП «Завод ім. В.О.Малишева», відплатне користування нежитлове приміщення літ. «Р/1-7», розташоване за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, загальною площею 17323,2 кв. м для використання господарської діяльності орендаря.

Згідно з п.1.4 договору оренди передача (повернення) приміщення оформляється актом приймання - передачі. 01.10.2008 року між сторонами укладено акт приймання - передачі об'єкту оренди, відповідно до якого орендар прийняв частину нежитлового приміщення, а саме: цокольний,1 та 2 поверхи. Також, 01.10.2008 р. сторонами підписано ще один акт, відповідно до якого орендар прийняв іншу частину нежитлового приміщення, а саме: 3-7 поверхи та машинне відділення.

Відповідно до п.6.2 договору за оренду приміщення орендатор щомісячно повинен сплачувати орендну плату у розмірі 606312,00 грн. Строк оплати згідно п.6.6 договору: передоплата щомісячно до 20-го числа попереднього місяця, в якому будуть надані послуги оренди, з розрахунку розміру орендної плати за попередній місяць. Також, з моменту прийняття приміщення орендатор зобов'язаний сплатити авансом орендну плату за 2 місяці вперед.

24.04.2009 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди від 01.10.2008 р., згідно якої п.4.1.1 договору викладено у наступній редакції: «Орендатор приймає на себе обов'язок прийняти орендоване приміщення після підписання даного договору. Приймання підтверджується актом приймання -передачі. Повернення орендованого приміщення відбувається шляхом поетапного звільнення всіх площ на поверсі починаючи з верхніх поверхів. Повернення підтверджується актом повернення - приймання».

06.07.2009 р. між сторонами укладено акт повернення - приймання предмету оренди, відповідно до якого орендар повернув частину орендованого приміщення, а саме, 5-й поверх приміщення розміром 2143,9 кв.м.

У зв'язку зі звільненням орендатором площ 5-го поверху нерухомого майна, 06.07.2009 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди від 01.10.2008 року, згідно якої п.1.1 договору змінено, а саме, зменшено площу орендованого приміщення до 15179,3 кв.м. Також, розмір орендної плати змінено на 531275,5 грн.

Таким чином, у зв'язку зі зменшенням розміру орендної плати за договором орендна плата за липень становить 543378,16 грн, яка складається з суми 97792,26 грн. ( оплата за період 1-5 липня 2009 р.: 606312,00 грн: 31 день місяця х 5 днів липня), а також суми 445585,90 грн ( за період 6-31 липня 2009 р.: 531275,50 грн: 31 Х 26 днів липня).

07.08.2009р. між ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» та ДП «Завод ім. В.О.Малишева» укладено акт повернення - приймання предмету оренди, відповідно до якого орендар повернув 4-й поверх приміщення ( 2160,5 кв.м).

У зв'язку із зменшенням розміру орендної плати за договором, орендна плата за серпень становить 470293,65 грн, яка складається з суми 102827,52 грн (оплата за період 1-6 серпня 2009 р.: 531275,50 грн: 31х6 днів серпня) та 367466,13 грн. ( за період 7-31 серпня 2009 р.: 455658,00 грн: 31х25 днів серпня). Однак сума погашена не була.

09.10.2009р. між ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» та ДП "Завод імені В.О.Малишева" укладено акт повернення-приймання предмету оренди, відповідно до якого орендар повернув частину орендованого приміщення, а саме, 6-й поверх приміщення розміром (2065,3 кв.м).

У зв'язку зі звільненням орендатором площ 6-го поверху нерухомого майна, 09.10.2009р. між сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору оренди від 01.10.2008р., згідно якої п.1.1 договору змінено, а саме, зменшено площу орендованого приміщення до 10953,5 кв.м. Також, розмір орендної плати змінено на 383372,5 грн.

У зв'язку зі зменшенням розміру орендної плати за договором, орендна плата за жовтень становить 389659,98 грн, яка складається з суми 117589,16 грн (оплата за період 1-8 жовтня 2009 р.: 455658,00 : 31 х 8 днів) та 272070,82 грн (за період 9-30 жовтня 2009 р.: 383372,5 : 31 х 22 дні).

30.11.2009 р. між сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору оренди від 01.10.2008 р., згідно якої орендатор з 01.12.2009 р. щомісячно сплачує орендну плату в розмірі 262884,00 грн.

У зв'язку зі зменшенням розміру орендної плати за договором, орендна плата за грудень становить 262884,00 грн.

У зв'язку з укладенням в 2009 році сторонами угод про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором оренди №640 дп та договором №767 дп про обмежене користування майном на загальну суму 12859,49 грн (угода від 21.07.09 р. на суму 6758,53 грн та угода від 07.10.2009 р. на суму 6100,96 грн), заборгованість ДП "ЗІМ" за договором оренди №640 дп відповідно зменшилася на 12859,49 грн.

31.05.2010р. між ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» та ДП "Завод ім. В.О.Малишева" укладено акт повернення-приймання предмету оренди, відповідно до якого орендар повернув частину орендованого приміщення, а саме, 7-й поверх приміщення (2276,5 кв.м).

У зв'язку зі звільненням орендатором площ 7-го поверху нерухомого майна, 31.05.2010 р. між сторонами укладено додаткову угоду №6 до договору оренди №640дп від 01.10.2008 р., згідно якої п.1.1 договору змінено, а саме, зменшено площу орендованого приміщення до 8677,0 кв.м. Також, розмір орендної плати змінено на 208248,00 грн.

Таким чином, у зв'язку зі зменшенням розміру орендної плати за договором, орендна плата за червень становить 208248,00 грн.

01.09.2010р. між ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» та ДП "Завод ім. В.О.Малишева" укладено угоду про зарахування зустрічної однорідної вимоги за договором оренди №640 дп та договором №767 дп про обмежене користування майном на суму 11139,17 грн. Крім того, в даній угоді від 01.09.2010 р. сторони дійшли згоди про існування заборгованості ДП "Завод ім. В.О.Малишева" перед ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» за договором оренди №640 від 01.10.2008 р. у розмірі 4 215 534,80 грн.

27.09.2010р., між ДП "Завод імені В.О.Малишева" та ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» укладено додаткову угоду №7 до договору оренди №640дп від 01.10.2008р., відповідно до якої сторони продовжили строк оренди до 01.09.2011р.

За період з 01.08.2008 р. по 30.09.2010 р. між ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» та ДП "Завод ім. В.О.Малишева" підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за кожний звітний місяць, про що свідчать підписи та печатки сторін на вказаних актах. Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з жовтня 2010 року по червень 2011 року, які ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» направляв на адресу боржника, залишилися не підписаними.

Також, згідно угод про зарахування зустрічних вимог ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» в порядку ст. 601 ЦК України зробив залік зустрічних однорідних вимог за даним договором оренди №640 дп та за договором №767 дп від 05.12.2008 р. про обмежене користування майном на суму 98 560,77 грн, а саме: 26.12.2011 р. зараховано 56 320,44 грн, 23.04.2012 р. - 14 080,11 грн, 31.05.2012 р. - 4693,37 грн, 27.06.2012 р. - 4693,37 грн, 30.07.2012 р. - 493,37 грн, 31.08.2012 р. - 4693,37 грн, 10.10.2012 р. - 4693,37 грн, 23.11.2012 р. - 4693,37 грн.

Отже, загальний розмір суми орендної плати за договором оренди №640 від 01.10.2008 р. становить 11983698,29 грн.

Як убачається з матеріалів справи, боржник частково сплатив орендну плату в сумі 5798383,43 грн (з урахуванням взаємозаліків зустрічних однорідних вимог в розмірі 12859,49 грн, 11139,17 грн та 93867,40 грн).

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заборгованість боржника перед кредитором за спірним договором складає 6185314,86 грн.

Наявність заборгованості з орендної плати за договором оренди №640 дп від 01.10.2008 р. визнається й ДП "Завод ім. В.О.Малишева", що підтверджується листом від 23.06.2010 р. вих. №549/16, у якому орендар зазначає, що в нього через скрутне фінансове становище та відсутність вільних грошових коштів перед ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 4494807,63 грн, а також угодою про залік зустрічної однорідної вимоги від 01.09.2010 р., у якій сторони дійшли згоди про існування заборгованості ДП "Завод ім. В.О.Малишева" перед ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» за договором оренди №640 від 01.10.2008 р. в розмірі 4215534,80 грн.

Як свідчать матеріали справи, товариство до заводу направило претензію №1 від 01.06.2011 р. з вимогою сплатити добровільно суму заборгованості, а також лист-вимогу про розірвання договору з двома примірниками договору про припинення договору оренди №640 дп від 01.10.2008 р. Даний лист ДП "Завод імені В.О.Малишева" отримало 06.06.2011 р., про що свідчить відмітка у повідомленні про вручення поштового відправлення. Однак, боржник відповіді не надав.

Згідно п.6.8. Договору оренди остаточна оплата за оренду вноситься орендарем до моменту фактичного звільнення орендованого приміщення, тобто, до моменту підписання акту здачі-приймання приміщення сторонами, який на цей час сторонами не підписаний.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" .

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пункт 4.1.2. договору оренди закріплює, що орендатор приймає на себе обов'язок своєчасно вносити орендну плату у відповідності до положень ст. 6 даного договору.

Як убачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати в сумі 6185314,86 грн не сплатив, а також не надав ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Однак, боржник в односторонньому порядку відмовився від виконання взятого на себе зобов'язання, чим порушив вимоги ст. 525 ЦК України, згідно якої одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Окрім того, згідно п.7.1. договору оренди №640 дп від 01.10.2008 р. орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації.

Перевіривши розрахунки інфляційних та 3% річних, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в цій частині рішення правомірно і обґрунтовано дійшов висновку, що боржник прострочив виконання зобов'язання за спірним договором оренди, у зв'язку з чим повинен сплатити інфляційне збільшення боргу, яке становить - 836620,37 грн та 3% річних у сумі 389 589,18 грн, всього: 1226 209,55 грн. Разом із сумою основного боргу, заборгованість боржника перед кредитором складає 7411524, 41 грн.

Що стосується вимоги кредитора про включення до реєстру вимог кредиторів пені у сумі 469655,14 грн та неустойки за прострочення повернення приміщень згідно частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України у сумі 2498976,00 грн, колегія суддів дійшла висновку про відхилення ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» вказаних вимог, виходячи із наступного.

Пеня за спірним договором оренди у сумі 469655,14 грн нарахована кредитором за період з 01.07.2011 року по 23.12.2011 року; неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення згідно з частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України у сумі 2498976,00 грн нарахована з 01.07.2011 року за шість місяців.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, у періоди з 17.09.2007 року по 28.09.2009 року, з 29.09.2009 року по 19.01.2011 року, з 02.02.2011 року по 04.04.2011 року, з 04.05.2011 року по 30.06.2011 року, з 13.07.2011 року по 19.12.2011 року та з 27.12.2011 року і на даний час ДП «Завод ім. Малишева» знаходився і знаходиться у процедурі банкрутства. Протягом вказаних періодів стосовно підприємства вводився і введено у теперішній час мораторій.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до частини 4 статті 12 вказаного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З огляду на наведені обставини справи та норми права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправомірно і необґрунтовано дійшов висновку про визнання грошових вимог ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» за нарахування ДП «Завод ім.. В.О.Малишева» пені у сумі 469655,14 грн та неустойки у сумі 2498976,00 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів, оскільки останні нараховані у період дії мораторію, введеному стосовно підприємства - боржника.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що в частині вимог конкурсного кредитора - ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО», щодо пені у сумі 469655,14 грн та неустойки за прострочення повернення приміщень у сумі 2498976,00 грн слід відмовити.

Щодо доводів прокурора про припинення договору оренди з 31.09.2012 р., колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Посилання прокурора на акти перевірки КРУ та СДПІ є безпідставними, оскільки вони не є нормативно - правовими актами чи актами індивідуальної дії, тому що акт перевірки не породжує прав та юридичних обов'язків для суб'єкта, перевірку якого здійснено, він не містить приписів чи вимог про зобов'язання виникнення будь-яких дій; не мають обов'язкового характеру.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2009 року по справі № 27/362-09 про стягнення за рахунок іпотеки - нежитлової будівлі літ. «Р/1-7» загальною площею 17323,2 кв.м, що знаходиться за адресою: по вул. Плеханівській, 126 у м. Харкові, та належить ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» на праві власності, не виконане; доказів стягнення шляхом продажу у встановленому законодавством порядку не надано; доказів того, що власник будівлі змінився, також ані на час розгляду у суді першої інстанції, ані апеляційному суду боржником та прокурором не надано; банку за даним рішенням суду надано до моменту продажу право на господарське управління предметом іпотеки.

Окрім того, після ухвалення рішення суду від 16.12.2009 р. по справі № 27/362-09 ДП «Завод ім. В.О.Малишева» продовжував виконувати договір оренди, займав орендовані приміщення, частково сплачував орендну плату за 2010 рік, складались акти виконаних робіт у 2010 році, що свідчить про чинність такого договору. У 2010 році сторони також дійшли згоди про продовження строку дії договору до 01.09.2011 року шляхом укладання додаткової угоди № 7 від 27.09.2010 р. Таким чином, сторонами змінено умови договору оренди щодо строку його дії та припинення шляхом укладання вказаної додаткової угоди № 7, тобто, визначено дату його припинення 01.09.2011 року.

Враховуючи, що на підставі п.6.8. договору орендодавець має право нараховувати орендну плату за користування приміщеннями нежитлової будівлі, акту повернення наймачем предмета договору до справи не надано, є підстави вважати, що завод продовжує користуватися приміщеннями, внаслідок чого ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» правомірно нарахував орендну плату після розірвання договору (01.07.2011 р.).

Твердження прокурора про сплив строку позовної давності для заявлення грошових вимог товариства є, невірним, оскільки наявність заборгованості з орендної плати за договором оренди № 640 дп від 01.10.2008 року визнається державним підприємством, що підтверджується листом від 23.06.2010 р. та угодою про залік зустрічної однорідної вимоги від 01.09.2010 р., у якому орендар визнає заборгованість у розмірі 4215534,80 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею боргу або іншого обов'язку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вимоги кредитора - ТОВ «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» до боржника заявлені у межах строку позовної давності.

При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - зміні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.4 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі боржника - Державного підприємства «Завод ім. В.А. Малишева», задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року у справі № 5023/10655/11 змінити.

Викласти у наступній редакції.

Визнати вимоги Товариства з обмежено відповідальністю «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» у сумі 7411524,41 грн, з яких: 6185314,86 грн основного боргу, 836620,37 грн - інфляційних, 389589,18 грн - 3% річних; та включити їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги.

Вимоги Товариства з обмежено відповідальністю «ЕКО-КОМУНЕНЕРГО» у сумі 469655,14 грн пені та 2498976,00 грн неустойки за прострочення повернення приміщень відхилити.

Справу № 5023/3991/12 направити до господарського суду Харківської області для розгляду.

Дана постанова Харківського апеляційного господарського суду набуває чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 05.09.2013р.

Головуючий суддя О.А. Пуль

суддя Я.О.Білоусова

суддя О.В. Шевель