Судове рішення #319138
У Х В А Л А

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

 

головуючого - судді

Присяжнюк Т.І.,

суддів

Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.І.,

 

 

 

 

 

розглянувши в судовому засіданні 12 грудня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Суворівського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2004 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 20 вересня 2005 року

 

в с т а н о в и л а:

 

         зазначеним  вироком

 

                            ОСОБА_1,

раніше не судимого, -

 

засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі,

 за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі.

 

         На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, остаточне покарання визначено 7 років позбавлення волі.

 

Цим же вироком засудженого ОСОБА_2 касаційних скарг чи подання щодо якого не надходило.

 

         Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 вересня 2005 року вирок змінено, виключено з обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ч. 3 ст. 186 КК України.

В іншій частині вирок залишено без зміни.

        

Як визнав суд, 27 травня 2002 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 знаходячись АДРЕСА_1, учинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_3, застосувавши до нього насильство, що є небезпечним для його життя й здоров'я, заволоділи його майном на суму 131 грн.

 

         27 травня 2002 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, знаходячись АДРЕСА_1 погрожуючи застосуванням насильство яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілій ОСОБА_4 наказали винести з її кімнати сумку ОСОБА_3, в результаті чого відкрито заволоділи майном останнього на загальну суму 323 грн.

 

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений порушує питання про скасування судових рішень, та направлення справи на новий судовий розгляд посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту досудового і судового слідства, недодержання вимог кримінального закону та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема: порушення права на захист, застосування до нього недозволених методів ведення слідства.

 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав для її задоволення не вбачає, виходячи з такого.

 

Обґрунтовуючи доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суд першої інстанції в основу вироку поклав показання засудженого під час досудового слідства так і в суді, де він дав детальні пояснення про здійснення нападу на потерпілого ОСОБА_3 та викрадення його майна, явку з повинною засудженого ОСОБА_1, де він визнав свою вину у вчиненні злочинів (а.с. 6), показання іншого співучасника злочину ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 спільно з ними заволодів майном потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 63-64, 131)

        

Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив обставини вчинення злочину щодо нього засудженим ОСОБА_1, зокрема, що саме засуджений із ОСОБА_2 завдали йому удари руками та ногами у різні частини тіла, зв'язали його алюмінієвим дротом та викрали його майно (а.с. 18-20).

        

Достовірність наведених обставин підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема: даними протоколу обшуку і виїмки відповідно до якого за місцем проживання засудженого ОСОБА_1 було виявлено та вилучено сумку з речами, які належали потерпілому ОСОБА_3 (а.с. 11, 14); даними протоколу впізнання відповідно до якого потерпілий впізнав речі які йому належали (а.с. 106); даних висновку судово-медичної експертизи, № 2210 від 29 травня 2002 року відповідно до якої ОСОБА_3 в період 27 травня 2002 року було заподіяно тілесні ушкодження які відносяться до легких (а.с. 83-84).

 

Таким чином, доводи касаційної скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту досудового і судового слідства, які на думку засудженого є іншими - необґрунтовані.

 

Доводи засудженого про порушення його права на захист на матеріалах справи не ґрунтується і в якій про такі обставини не йдеться

 

Як убачається з матеріалів справи на досудовому слідстві засудженому було роз'яснено його процесуальні права, про що свідчать протоколи слідчих дій. Після ознайомлення зі своїми правами, ОСОБА_1 заявив, що бажання мати захисника не має, а свої права буде захищати самостійно (а.с. 41-42).

 

20 серпня 2002 року під час пред'явлення обвинувачення засудженому Ращенку, на його клопотання було призначено захисника ОСОБА_5.

 

Не заслуговують на увагу доводи засудженого, що до нього застосовувались працівниками міліції недозволенні методи ведення слідства, в результаті чого він обмовив себе у вчиненні злочину.

 

Згідно даних протоколу особистого обшуку ОСОБА_1 від 28 травня 2002 року, будь-яких тілесних пошкоджень на тілі засудженого, які б свідчили про  застосування до нього недозволених методів ведення слідства, як про це свідчить засуджений, не виявлено (а.с. 10).

 

Під час досудового слідства засуджений не звертався зі скаргою про застосування до нього недозволених методів слідства, з такою скаргою ОСОБА_1 вперше звернувся 20 лютого 2003 року під час судового засідання. (а.с. 208).

 

Прокуратурою Суворівського району було проведено перевірку з приводу заяви ОСОБА_1, однак даний факт не знайшов свого підтвердження.

 

         Ці та інші зібрані у справі докази давали суду підстави дійти обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

 

         Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України є правильною, а призначене йому покарання в повній мірі відповідає вимогам закону.

 

         Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування вироку, не встановлено.

 

         З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

 

         Керуючись ст. ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

 

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

         відмовити засудженому ОСОБА_1 у задоволенні його касаційної скарги.

 

С у д д і:

 

Присяжнюк Т.І.                                  Пошва Б.М.                             Нікітін Ю.І.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація