АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 22-ц /796/7467/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - П’ятничук І.В.
Доповідач - Ящук Т.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Аеліта» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року по справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Аеліта» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території та плати за житлово-комунальні послуги,
встановила:
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року позовну заяву ЖБК «Аеліта» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території та плати за житлово-комунальні послуги - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою, голова правління ЖБК «Аеліта» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Зазначає, що ст. 105-1 ЦПК України не обмежує права позивача на збільшення позовних вимог або зменшення позовних вимог, що передбачено ст. 31 ЦПК України. Тому суд необґрунтовано вважав, що збільшення розміру позовних вимог свідчить про порушення позивачем вимог ст. 118 та ст. 105-1 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Ящук Т.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу 11.04.2013 року про залишення позовної заяви ЖБК «Аеліта» без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано порядку пред'явлення позовних вимог про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, передбаченого ч. 6 ст. 119 ЦПК України, оскільки стягувачем - ЖБК «Аеліта» у заяві про видачу судового наказу заявлялись вимоги до боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3, які не відповідають вимогам, що заявлені в даному позовному провадженні, хоча вимоги пред'явлені за аналогічний період.
При цьому суд в оскаржуваній ухвалі роз'яснив позивачу ЖБК «Аеліта», що він може звернутись до суду лише з тими вимогами, які були зазначені у заяві про видачу судового наказу.
Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 6 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою ст. 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.
Відповідно до ч.3 ст. 118 ЦПК України, позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 серпня 2012 року Святошинським районним судом м. Києва було задоволено заяву ЖБК «Аеліта» та видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка утворилась за період: червень-грудень 2009 року, січень-грудень 2010 року, січень-липень 2011 року, січень-травень 2012 року у розмірі 13 199 грн. 30 коп., трьох процентів річних у розмірі 1621 грн. 70 коп., інфляційну складову боргу у сумі 77 грн. 28 коп. та судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.
Відповідно до п. 13 Постанови № 14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
05 лютого 2013 року Святошинський районним судом м. Києва вказаний судовий наказ було скасовано у зв'язку з наявністю між сторонами спору про право та роз'яснено ЖБК «Аеліта» право на звернення із зазначеними в заяві про видачу судового наказу вимогами до суду в порядку позовного провадження.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звертаючись із заявою про скасування судового наказу від 06.08.2012 року, посилались на те, що вимоги, пред'явлені зі сторони ЖБК «Аеліта» до боржників, нічим не підтверджені та не є безспірними, а між сторонами існує спір про право.
Як вбачається з даної позовної заяви, позивач ЖБК «Аеліта» просить стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 15 677 грн. 92 коп., 3 % річних в розмірі 391 грн. 73 коп. та інфляційної складової в розмірі 75 грн. 75 коп., вказуючи при цьому, що дана заборгованість виникла за той самий період, що був заявлений у заяві про видачу судового наказу, - з 01 червня 2009 року по 31 травня 2012 року.
Ухвалою судді від 22.02.2013 року було відкрито провадження у справі, при цьому підстав для повернення позовної заяви позивачу, передбачених п. 6 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, суддею встановлено не було.
Застосування в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції пункту 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України як підстави для залишення позову без розгляду - колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки вказана норма передбачає попередньо надання судом позивачу строку для усунення виявлених недоліків : суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані вимоги ч. 6 ст. 119 ЦПК України - до позовної заяви додано копію ухвали про скасування судового наказу від 06.08.2012 року, то застосування судом першої інстанції п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, без надання строку для усунення недоліків, неможливо визнати законним.
Пунктом 7 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що якщо порушення правил статей 119, 120 ЦПК виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК».
Також колегія суддів вважає, що в даному випадку відмінність розміру заборгованості, що заявлена у позовній заяві, від розміру, вказаного у заяві про видачу судового наказу, не може бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки період, за який розраховано заборгованість, є тим самим : з 01 червня 2009 року по 31 травня 2012 року, а з приводу розміру заборгованості у сторін виник спір, у зв'язку з чим ухвалою від 05.02.2013 року і був скасований судовий наказ.
Крім того, законодавець не обмежує позивачів у справах, визначених ст. 96 ЦПК України, у здійсненні їх прав, передбачених ст. 31 ЦПК України, в тому числі права протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи; оскаржувана ухвала суду не може бути визнана законною і обґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, тому ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Аеліта» - задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий : Судді: