АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Худика М.П.,
суддів - Горб І.М., Корнієнко Т.Ю.
за участю прокурора - Горбаня В.В.
засудженого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком:
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
12.03.2004 року за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 296 КК України на 6 років позбавлення волі, 18.05.2004 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва призначено остаточне покарання 5 років позбавлення волі, 10.08.2006 року звільнився умовно-достроково на 2 роки 5 місяців 9 днів ;
засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на підставі 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності, за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.
По справі вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
За вироком суду, ОСОБА_1, 23.03.2011 року приблизно о 15 год. 00 хв., умисно, з метою незаконного виготовлення та зберігання психотропної речовини з метою збуту, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1, використовуючи раніше придбаний ним 22.03.2011 року лікарський препарат «Трайфед» та інші необхідні складові, незаконно виготовив психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, який помістив в медичний шприц одноразового використання та почав незаконно зберігати в своїй кімнаті з метою подальшого збуту.
23.03.2011 року, приблизно о 18 год. 05 хв. ОСОБА_1, продовжуючи вчиняти свої злочинні дії, направлені на незаконний збут психотропної речовини, знаходячись біля під'їзду №1, будинку АДРЕСА_1, 1,95г. незаконно виготовленої ним психотропної речовини метамфетаміну, яка містилася у одноразовому шприці незаконно збув за 170 грн. гр. ОСОБА_3 (анкетні дані вигадані).
Крім цього, ОСОБА_1 07.04.2011 року приблизно о 12 год. 00 хв., умисно, повторно, з метою незаконного виготовлення та зберігання психотропної речовини з метою збуту, знаходячись за місцем мешкання по АДРЕСА_1, використовуючи раніше придбаний ним 22.03.2011 року лікарський препарат «Трайфед» та інші необхідні складові, незаконно виготовив психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, який помістив в медичний шприц одноразового використання та став незаконно зберігати в своїй кімнаті з метою подальшого збуту.
07.04.2011 року, приблизно о 17 год. 45 хв. ОСОБА_1 , продовжуючи вчиняти свої злочинні дії, направлені на незаконний збут психотропної речовини, знаходячись біля під»їзду №1, будинку АДРЕСА_1, 2,50г. незаконно виготовленої ним психотропної речовини - метамфетаміну, який містився у медичному шприці незаконно збув за 170 грн. гр. ОСОБА_3 (анкетні дані вигадані).
Також, ОСОБА_1 25.05.2013 року приблизно о 14 год. 00 хв. умисно, повторно, з метою незаконного виготовлення та зберігання психотропної речовини з метою збуту, знаходячись за місцем свого проживання, використовуючи раніше придбаний ним 22.03.2011 року лікарський препарат «Трайфед» та інші необхідні складові, незаконно виготовив психотропну речовину - метамфетамін, обіг якої обмежено, яку помістив в медичний шприц одноразового використання та став незаконно зберігати в своїй кімнаті з метою подальшого збуту.
25.04.2011 року, приблизно о 21 год. 40 хв. , продовжуючи вчиняти свої злочинні дії, направлені на незаконний збут психотропної речовини, знаходячись біля під'їзду №1, будинку АДРЕСА_1, 1,82г. незаконно виготовленої ним за вказаних обставин психотропної речовини - метамфетаміну, який містився у медичному шприці незаконно збув за 150 грн. гр. ОСОБА_3 (анкетні дані вигадані).
26.04.2011 року приблизно о 16 год. ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 307 КК України, умисно, з метою незаконного виготовлення та зберігання психотропної речовини без мети збуту, знаходячись за місцем мешкання по АДРЕСА_1, використовуючи раніше придбаний ним 22.03.2011 року лікарський препарат «Трайфед» та інші необхідні складові, незаконно виготовив 4,10г. психотропну речовину - метамфетамін, обіг якої обмежено, помістивши в медичний шприц одноразового використання психотропну речовину став незаконно зберігати в своїй сумочці за місцем проживання без мети збуту.
Того ж дня, приблизно о 19 год. 15 хв. ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні супермаркету «АТБ» по вул. Декабристів, 2 в м. Києві, продовжуючи незаконно зберігати при собі незаконно виготовлену ним психотропну речовину для власного вживання без мети збуту, був затриманий працівниками міліції та доставлений до Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві де в нього був виявлений та вилучений медичний шприц у середині якого знаходилась психотропна речовина, обіг якої обмежено - метамфетамін, який ОСОБА_1 незаконно виготовив зберігав для власного вживання без мети збуту.
В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 2 ст. 309 КК України 3 роки позбавлення волі, у відповідності до ст. 70 КК України остаточно призначити 6 років позбавлення волі.
Такі вимоги апелянт мотивує тим, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, який має не зняту та не погашену судимість, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин.
В запереченнях на апеляцію прокурора засуджений ОСОБА_1, вважаючи вирок суду законним і справедливим, а призначене покарання достатнім для виправлення та перевиховання, просить вирок суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого та захисника, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженому, колегія суддів уважає, що апеляція не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 11 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України від 13.04.2012 року, кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, тобто на підставі положень КПК України 1960 року.
Тому, оскільки дана кримінальна справа надійшла до суду першої інстанції 25.06.2011 року, тобто до набрання чинності КПК України від 13.04.2012 року, апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції у порядку, передбаченому положенням КПК України 1960 року.
Відповідно до ч.1 ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
За таких обставин враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.
Таким чином дії, ОСОБА_1, виходячи з визнаних судом доведеними фактичних обставин справи, кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинене повторно; за ч. 2 ст. 309 КК України незаконне виготовлення, зберігання психотропної речовини без мети збуту, як особа яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України.
Що стосується доводів апеляції прокурора про м'якість призначеного покарання засудженому, то колегія суддів вважає їх безпідставними,
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1 суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відносяться до злочинів тяжкого та середнього ступеню тяжкості, дані про особу засудженого, зокрема його позитивну характеристику за місцем проживання та визнання ним вини, перебування на обліку у лікаря нарколога та потребування примусового лікування суд прийшов до обґрунтованого висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі. При цьому врахувавши обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину такі, як щире каяття та стан здоров'я суд першої інстанції, на думку колегії суддів, обґрунтовано прийшов до висновку про можливість застосування до нього ст. 69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі.
Зокрема, згідно матеріалів справи ОСОБА_1 інвалід з дитинства на даний час хворіє на ряд хронічних захворювань, до затримання лікувався стаціонарно, виписаний для подальшого лікування по місцю проживання під наглядом хірурга, терапевта та кардіолога.
Твердження прокурора про те, що судом першої інстанції не вірно враховано щире каяття ОСОБА_1 як пом'якшуючу обставину при призначенні покарання, оскільки підсудний визнав свою вину лише після проведення судового слідства - перед судовими дебатами не заслуговують на увагу, оскільки - щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність.
Так, згідно матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1 визнавши свою вину у вчинених злочинах погодився з видом та мірою покарання призначених судом першої інстанції.
Крім цього, колегія суддів, вважає безпідставними доводи апеляції щодо не врахування - рецидиву злочину, як обтяжуючої покарання обставини, оскільки судом першої інстанції, у відповідності до ст. 69 КК України, цю обставину було визнано та враховано при призначенні покарання, про що зазначено в мотивувальній частині вироку.
Таким чином, колегія суддів вважає вирок суду, в частині призначеного покарання, законним і обґрунтованим, покарання справедливим, а подану апеляцію такою, що не підлягає задоволенню.
Істотних порушень вимог КПК України, які б тягли скасування чи зміну вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 24.05.2013 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.
Судді:
____________ ______________ ________________
ХудикМ.П. Горб І.М. Корнієнко Т.Ю.
[1]Справа № 11/796/1612/13
Категорія КК: ч.2 ст.307, ч. 2 ст. 309
Головуючий у першій інстанції Сизова Л.А.
Доповідач Худик М.П.