12 грудня 2006 року                                                                                   м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого:                                                                     Панталієнка П.В.,

суддів:                                                                                  Прокопчука Ю.В.,

                                                                                                            Пшонки М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Львівського регіонального фтизіопульмонологічного лікувально-діагностичного центру, третя особа - Управління охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 7 серпня 2003 року, ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 грудня 2003 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

У березні 2003 року позивачка звернулася в суд із зазначеним позовом.

Зазначала, що внаслідок несвоєчасного і неправильно встановленого діагнозу, неналежного і некваліфікованого лікування помер її чоловік ОСОБА_3, який знаходився у Львівському регіональному фтизіопульмонологічному лікувально-діагностичному центрі.

З цих підстав просила стягнути на їх користь по 50000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 7 серпня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 22 грудня 2003 року, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі порушується питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд з підстав порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

            Із матеріалів справи вбачається, що судове засідання 7 серпня 2003 року, відбулося у відсутність позивачки. Даних про те, що вона була повідомлена судом про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку (ст. 90 ЦПК України 1963 року, який діяв на час вирішення спору) в матеріалах справи немає.

            Апеляційний суд на порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції, уваги не звернув і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 332, 338 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 7 серпня 2003 року, ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 грудня 2003 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                                  П.В. Панталієнко

судді:                                                                                                 Ю.В. Прокопчук

                                                                                                                        М.П. Пшонка