ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 жовтня 2008 р.

№ 6/159

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді: суддів:

Добролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінг Інтернешнл"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 19 червня 2008 року

у справі господарського суду

№ 6/159 м. Києва

за позовом

Гленмарк Фармасьютикалз Лімітед в особі представництва

до	Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінг Інтернешнл"

про	стягнення 1013191 грн

                             за участю представників сторін від:

позивача: Панкулич В.І. (дов. від 12.05.08),

відповідача: не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце      розгляду касаційної скарги,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2008 року Гленмарк Фармасьютикалз Лімітед в особі представництва звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінг Інтернешнл" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № SI-GL/97А/2006 у розмірі 1 031 191 грн. У позовній заяві позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 березня 2008 року (суддя Ковтун С.А.) клопотання  позивача задоволено, накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Старлінг Інтернешнл" в розмірі 1 013 191 грн. Ухвала вмотивована посиланнями на статті 66, 67 ГПК України, в силу яких суд дійшов висновку, що невжиття запобіжних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.  

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 червня 2008 року (колегією суддів у складі: Отрюх Б.В. –головуючий, Тищенко А.І., Верховець А.А.) ухвалу господарського суду від 18.03.08 залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ТОВ "Старлінг Інтернешнл" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.03.08 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.08 скасувати з мотивів невірного застосування судами попередніх інстанцій приписів статей 66, 67 ГПК України. Скаржник вказав, що приймаючи оскаржувані рішення суди не врахували, що накладення арешту на грошові кошти відповідача призводить до руйнування економічної діяльності відповідача, його розвитку, сприяє виникненню податкової заборгованості та заборгованості по заробітній платі, що тягне за собою виникнення соціальної напруги у колективі підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача Швеця В.О. та присутнього у судовому засіданні представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

      Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що згідно зі статтею 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю тощо на момент виконання рішення.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 ГПК України. Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Суди попередніх інстанцій вказують на необхідність в даній справі вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, посилаючись при цьому на неможливість виконання рішення господарського суду у випадку задоволення позовних вимог.

За вимогами статті 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових сум); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

В силу частини першої статті 86 ГПК України якщо господарський спір не вирішується по суті, господарський суд виносить ухвалу.

Виносячи ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві, в межах суми позову, місцевий господарський суд правильно застосував статтю 66 ГПК України, обґрунтовано обравши заходи до забезпечення позову, які відповідають положенням статті 67 ГПК України.

Як наслідок, ухвала господарського суду першої інстанції про вжиття заходів до забезпечення позову відповідає нормам процесуального права, є законною та обґрунтованою, а тому апеляційний господарський суд правомірно залишив ухвалу без змін.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

     ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінг Інтернешнл" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 червня 2008 року у справі № 6/159 - без змін.

Головуючий суддя:                                                         Добролюбова Т.В.

Судді:              Гоголь Т.Г.

                                                                                 Швець В.О.