У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.08.08 Справа №12/108-Б-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Кричмаржевський В.А. , Шевченко Т. М.
при секретарі Акімової Т.М.
за участю представників:
кредитора – не з'явився
боржника - Зайцева В.В., керівника
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «За мир», с.Волинське Каховського району Херсонської області
на постанову господарського суду Херсонської області від 02.07.2008р.
у справі № 12/108-Б-08
про банкрутство Селянського фермерського господарства «За мир», с.Волинське Каховського району Херсонської області
Установив:
Постановою суду від 02.07.2008р. (суддя Пінтеліна Т.Г.) боржника - Селянське фермерське господарство «За мир» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру до 02.09.2008року та призначено ліквідатора, якого зобов’язано в семиденний термін після закінчення строку ліквідаційної процедури надати суду для затвердження ліквідаційний баланс боржника та звіт про виконання ліквідаційної процедури, припинено повноваження органів управління та власників майна банкрута, зобов’язано посадових осіб банкрута протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора передати всю бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності ліквідатору боржника.
Не погоджуючись з винесеною постановою, боржник оскаржив її до Запорізького апеляційного господарського суду, просить скасувати оскаржуваний судовий акт та припинити провадження у справі.
В поданій апеляційній скарзі підприємство-боржник та безпосередньо голова боржника, який був присутній особисто у засіданні суду апеляційної інстанції, зазначив що підприємство не може бути визнано банкрутом та ліквідовано за статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки податкові декларації подавались вчасно, остання була подана 25.04.2008року, виконавчі провадження щодо підприємства відсутні, заборгованість у розмірі 953,46грн. є тимчасовою, а не критичною, підприємство здійснює господарську діяльність та за місцезнаходженням знаходиться постійно з моменту державної реєстрації, відсутність зареєстрованих за підприємством транспортних засобів не вказує на відсутність будь-якої діяльності господарства. Зазначив також, що заборгованість перед податковим органом на даний час відсутня. Керівник підприємства-боржника наполягає на скасуванні оскаржуваного судового акту.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу ініціюючий кредитор – Каховська об’єднана державна податкова інспекція Херсонської області вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню та просить постанову суду залишити без змін. Вказує на те, що підприємство подає до податкового органу декларації з прочерками, що на думку кредитора свідчить про відсутність діяльності підприємства-боржника.
Представник кредитора у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали про призначення апеляційної скарги до розгляду.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника ДПІ, оскільки матеріалів справи достатньо для цього, відзив від кредитора надійшов.
Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №1619 від 26.08.2008р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Антоніка С.Г. (головуючого), Кричмаржевського В.А. та Шевченко Т.М.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасника судового процесу, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, подана ініціюючими кредиторами заява і ухвала, якою порушено провадження у справі, обґрунтовані нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі- Закон), які передбачають здійснення процедури банкрутства за спрощеною процедурою, тобто, за статтею 52 вказаного Закону.
Статтею 52 Закону встановлено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
До заяви додаються документи, що підтверджують наявність обставин, що надають можливість віднести боржника до відсутнього, а саме: до кументи органу зв'язку про неможливість вручити боржникові коре спонденцію; довідку податкової інспекції про неподання звітної документації податковим органам, докази фактичного припинен ня боржником своєї діяльності (акти перевірок; довідка органу зв'язку; довідка власника будівлі, яка підтверджує відсутність підприємства за юридичною адресою; довідка податкової служби про ненадання звітності, довідка обслуговуючого банку про три валість відсутності руху на рахунках боржника); докази неможли вості встановити місцезнаходження громадянина підприємця та керівника боржника - юридичної особи (акти перевірок; довідки адресного бюро; довідки органу зв'язку про неможливість вручи ти поштову кореспонденцію та інше). До заяви також додаються докази наявності заборгованості або витребування (коли строк по гашення зобов'язань не настав): розрахункові документи, звіти, акти звірок, договори, акти виконання робіт, рішення про застосу вання фінансових санкцій, виконавчі документи тощо.
Для визнання підприємства банкрутом за умови його відсутності необхідно встановити фактичне припинення підприємницької діяльності та відсутність за місцезнаходженням керівних органів боржника - юридичної особи. Саме за наявності цих двох ознак підприємство може бути визнано банкрутом. Таким чином, при застосуванні статті 52 Закону необхідно з’ясовувати: чи здійснює підприємство будь-яку діяльність, і встановити місце реєстрації та фактичного місцезнаходження підприємства-боржника, також слід враховувати вимоги Закону щодо звітування боржника перед податковими органами.
Матеріалами справи встановлено, що господарство-боржник зареєстроване 27.03.2001р. за адресою: вул. Денисової, 122, селище Волинське Каховського району Херсонської області, про що свідчить довідка про включення до ЄДРПОУ. Також з цієї довідки вбачається, що воно займається такими видами діяльності, як вирощування зернових культур, картоплі, овочевих та баштанних культур, вирощування зернових, технічних та решти культур, овочівництво, садівництво та вирощування продукції розсадників (а.с.5).
Довідка державного реєстратора (а.с.20) свідчить також про місцезнаходження підприємства-боржника за вищезазначеною адресою.
Керівник боржника у судовому засіданні підтвердив, що підприємство зареєстроване за його місцем проживання, підприємство ніколи не змінювало адреси, за якою було зареєстровано.
Слід звернути увагу на те, що ухвала господарського суду про порушення справи про банкрутство, яка була надіслана на адресу боржника за його державною реєстрацією, надійшла до керівника, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.34).
В матеріалах, долучених до заяви ініціюючого кредитора, відсутні будь-які докази відсутності боржника за його місцезнаходження, також відсутні докази з'ясування ініціюючим кредитором наявності господарства за місцем реєстрації.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що підприємство є таким, що знаходиться за місцем державної реєстрації.
У поданій заяві про порушення справи про банкрутство кредитор вказує на те, що господарство не подає звітність до Каховської ОДПІ з червня 2007року, але це твердження є помилковим, оскільки матеріали справи містять завірену копію декларації з податку на прибуток, яка була отримана податковим органом 25.04.2008року, тобто до подання ініціюючим кредитором заяви про порушення справи про банкрутство - 22.05.2008року.
Ініціюючий кредитор також посилається на те, що у боржника наявна податкова заборгованість, але боржником надана копія платіжного доручення №3 від 07.07.2008року, яка свідчить про сплату заборгованості перед податковою інспекцією. При цьому слід враховувати, що наявність або відсутність заборгованості не є визначальною ознакою при порушенні справи про банкрутство відсутнього боржника.
Також у поданій заяві про порушення справи заявник посилається на акт №1254/10/15-0 «Про результати перевірки своєчасності надання звітності про фінансову діяльність підприємства» від 08.04.2008року. Згідно з цим актом господарство-боржник не звітує перед Каховською ОДПІ, що є підставою для передачі матеріалів для прийняття рішення про скасування державної реєстрації.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний акт встановлює факт неподання звітності до податкової інспекції, що в свою чергу є підставою для скасування державної реєстрації, не пов’язаної з банкрутством, яка здійснюється за рішенням суду у межах позовного провадження, що передбачено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Зокрема, цим законом передбачено скасування державної реєстрації у зв'язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Ініціюючий кредитор також посилається не те, що за боржником не зареєстроване будь-яке майно, що на його думку вказує на відсутність будь-якої діяльності на підприємстві, однак з цим висновком погодитись не можна, оскільки підприємства самостійно визначають напрямки своєї діяльності і у зв'язку з цим набувають майно відповідно до виробничих або інших потреб, а чинне законодавство не передбачає обов’язку підприємствам набувати у власність майно. Слід зазначити, що законодавством передбачені механізми використання майна інших юридичних осіб без набуття їх у власність або здійснення діяльності шляхом надання завдань іншій особі за встановлену плату (підряд).
Слід звернути увагу й на те, що підприємство СФГ «За мир» є насамперед сільськогосподарським підприємством, діяльність якого спрямована на організацію та виробництво товарної продукції, вирощування сільгоспкультур та ін.
Довідка Управління агропромислового розвитку Каховської районної державної адміністрації, яка надана, до речі, самим ініціюючим кредитором, свідчить про те, що підприємство «За мир» у 2008року засіяло соняшник на площі 33 гектари.
Крім того, відповідно до статті 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Статтею 18 цього Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
У даному випадку відомості про відсутність СФГ „За мир” за його місцезнаходженням у Єдиному державному реєстрі не містяться, а тому це не може свідчити про наявність ознак статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Отже, колегія суддів вважає, що оскільки господарство знаходиться за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі, звітувало до Каховської ОДПІ 25.04.2008року декларацією з податку на прибуток, має засіяні під урожай соняшника площі розміром - 33гектари та сплатило податковий борг, то висновок суду першої інстанції щодо визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є передчасним, а тому постанова підлягає скасуванню.
Визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є неправомірним, а тому й призначення ліквідатора, припинення повноважень керівника та зобов'язання посадових осіб передати всю бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності ліквідатору боржника, є також незаконним.
Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування оскаржуваного судового акту.
Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «За мир», с.Волинське Каховського району Херсонської області, задовольнити, постанову господарського суду Херсонської області від 02.07.2008р. у справі № 12/108-Б-08 скасувати.
Провадження у справі припинити.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Кричмаржевський В.А.
Шевченко Т. М.