Судове рішення #3188750
16/196/08

У к р а ї н а


ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

Іменем України

30.10.08                                                                                               Справа №16/196/08


Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:


Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Кричмаржевський В.А.    , Мойсеєнко Т. В.


при секретарі Бредихіна Ю.Ю.

за участю представників:

кредитора - Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції „Райффайзен банк Аваль”, м.Запоріжжя - Коломойця О.О., дов. серії  ВКЕ №787755 від 11.02.2008р.

боржника - Пузя В.Г., керівника

розпорядника майна боржника - Чулакова П.І. (арбітражного керуючого)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна компанія”, м.Запоріжжя

на ухвалу  господарського суду Запорізької області від 20.08.2008р.

у справі  № 16/196/08

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна компанія”, м.Запоріжжя

порушеної за заявою Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції „Райффайзен банк Аваль”, м.Запоріжжя

 

                                                     Установив:


          Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції „Райффайзен банк Аваль”, м.Запоріжжя (далі – Банк), на підставі статті 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” подано до господарського суду Запорізької області заяву про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна компанія”, м.Запоріжжя (далі – ТОВ.„Українська транспортна компанія”), у зв’язку з неспроможністю боржника виконати зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором з урахуванням уточнень за додатковим розрахунком станом на 20.08.2008р. у розмірі - 8.773.423грн.51коп.

          Розглянувши заяву, господарський суд Запорізької області (суддя Ніколаєнко Р.А.) ухвалою про порушення провадження у справі від 30.07.2008р. призначив підготовче засідання, за результатами якого визнані грошові вимоги Банку у розмірі 8.773.423грн.51коп., з яких 8.488.544грн.92коп. - основна заборгованість, а 284.878,59грн. – пеня.

             Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі боржник - ТОВ. „Українська транспортна компанія” зазначив, що 20.04.2006р. між кредитором і боржником укладений кредитний договір, згідно з яким кредитор – Банк зобов’язаний надати, а боржник отримати, належним чином використати та повернути кредит у розмірі 7.800.000грн. строком до 19 квітня 2010р. зі сплатою 16 відсотків річних. Кредитні кошти надавалися для придбання вантажного автотранспорту. Виконання зобов’язання боржника перед кредитором за кредитним договором забезпечувалися нотаріально посвідченими договорами застави від 25.04.2006р., від 20.06.2006р. та від 15.08.2006р., за якими у заставу передано 9 сидільних тягачів - Volvo FM 12, та 21 сидільний тягач – MAN 18413 FLS з 30 напівпричепами Schmitz.

            04.04.2007р. господарським судом Запорізької області винесене рішення про звернення стягнення на заставлене майно.  

Згідно з п.п.1.3 договорів застави загальна заставна вартість майна переданого у заставу банку на момент його передачі складала - 9.940.312грн., тобто, на думку заявника апеляційної скарги, сума заставленого майна значно більша, аніж сума стягнення за рішенням суду. До того ж на сьогоднішній день вартість транспортних засобів, які надані у заставу, значно збільшилась. Державна виконавча служба 09.06.2008р. наклала на це майно арешт та заборонила відчужувати надане у заставу Банку майно. Оскільки вимоги кредитора повністю забезпечені заставою, то підстави для провадження у справі про банкрутство ТОВ. „Українська транспортна компанія” відсутні. Все майно, яке передавалося кредитору у заставу, перебуває на балансі підприємства та є у наявності. Просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.08.2008р. у справі № 16/196/08 скасувати та припинити провадження у справі.  

          Кредитор - „Райффайзен банк Аваль” та розпорядник майна боржника вважають оскаржувану ухвалу господарського суду Запорізької області законною та обґрунтованою, просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Присутні учасники судового засідання підтримали доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.10.2008р., за пропозицією представника боржника з метою перевірки сторонами у справі наявного заставного майна оголошена перерва до 30.10.2008р. на 12-30год.

           За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2078 від 29.10.2008р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Антоніка С.Г. (головуючого), Кричмаржевського В.А. (доповідача) та Мойсеєнко Т.В.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, заслухавши пояснення учасників судового засідання та вивчивши матеріали справи, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори – це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені  заставою  майна  боржника.

Відповідно до статті 8 цього Закону однією з підстав відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство суддею господарського суду є наявність вимог кредиторів, які повністю забезпечені заставою.

Статтею 11 п.9 Закону передбачено, що кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що виконання зобов’язання боржника - ТОВ.„Українська транспортна компанія” перед кредитором повністю забезпечено заставою на загальну суму – 9.940.312грн., що підтверджується договорами застави від 25.04.2006р., від 20.06.2006р. та від 15.08.2006р. з урахуванням додаткових договорів про внесення до них змін та доповнень, згідно з якими у заставу передано 9 сидільних тягачів - Volvo FM 12, та 21 сидільний тягач – MAN 18413 FLS з 30 напівпричепами - Schmitz.

Оскільки вимоги Банку повністю забезпечені заставою, то суд першої інстанції зобов'язаний був відмовити у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ.„Українська транспортна компанія”.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор – юридична або  фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги   щодо грошових зобов'язань до боржника,  щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування  та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори – кредитори за  вимогами  до  боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги  яких не забезпечені заставою майна боржника. Грошове зобов'язання - зобов'язання   боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Тобто, кредитори вправі звертатися до боржника у справі про банкрутство при наявності лише грошових зобов'язань, до складу яких не включаються речово-правові вимоги з повернення індивідуально визначеного майна, так як кредитори у такому випадку володіють речово-правовими вимогами, а не вимогою грошового характеру.  

Але як свідчать матеріали справи, на момент звернення Банку до господарського суду Запорізької області із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ.„Українська транспортна компанія”, у останнього перед кредитором - Банком грошового зобов'язання уже не існувало, оскільки за рішенням господарського суду Запорізької області від 04 квітня 2008р. у справі №22/459/07-20/131/08 на заставлене майно боржника - ТОВ.„Українська транспортна компанія”, м.Запоріжжя, звернуто стягнення у розмірі - 8.341.615,46грн., а саме, на 60 (шістдесят) одиниць автомобільної техніки (а.с.24-25 т.2), і на виконання наказу господарського суду підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області 09.06.2008р. відповідними постановами відкрив виконавче провадження, наклав арешт на все майно, що належить боржникові, 31.07.2008р. винесені постанови про розшук майна боржника та про зупинення виконавчого провадження (а.с.26-37 т.2).   

У даний час у боржника існують зобов'язання повернути Банку не грошові кошти, а майно, на яке звернуто стягнення за вищезгаданим рішенням господарського суду Запорізької області.

Крім того, у судовому засіданні апеляційної інстанції Банком надані акт перевірки заставного майна від 28.10.2008р. та висновок спеціаліста з оцінки заставного майна від 29.10.2008р., з яких вбачається, що заставне майно боржника є у наявності.

А оскільки, як зазначено вище, рішенням господарського суду Запорізької області від 04 квітня 2008р. у справі №22/459/07-20/131/08 на заставлене майно боржника звернуто стягнення, а саме, на 60 (шістдесят) одиниць автомобільної техніки (а.с.24-25 т.2), яке у наявності є, що й підтвердив також і представник Банку, то підстав для провадження у справі про банкрутство немає.

Доводи представника Банку про те, що станом на 29.10.2008р. загальна ринкова вартість заставного майна – транспортних засобів стала значно меншою у порівнянні з первісною вартістю на день подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду Запорізької області, а тому справа про банкрутство не повинна припинятися, до уваги колегією суддів не приймається, оскільки апеляційна інстанція згідно зі статтею 101 ГПК України переглядає справи суду першої інстанції на момент прийняття ним рішення.

Вищевикладене свідчить про неправомірність порушення провадження у справі №16/196/08 про банкрутство ТОВ.„Українська транспортна компанія” господарським судом Запорізької області, а тому воно підлягає припиненню на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.  


          Керуючись статтями 80 п.1, 101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -

                                                              Постановив:


Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна компанія”, м.Запоріжжя, задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.08.2008 року у справі №16/196/08  скасувати.

Провадження у справі  припинити.


  

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Кричмаржевський В.А.  


 Мойсеєнко Т. В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація