КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.2008 № 13/526-8/46
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Євсікова О.О.
при секретарі: Кочановій П.В.
За участю представників:
від позивача - Кукуть В.Й. (довіреність № 1 від 22.01.2008р.)
від відповідача - Яворський О. М. (довіреність № б/н від 18.10.2008р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Київміськбуд-1"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.06.2008
у справі № 13/526-8/46 (Катрич В.С.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Виставкова фірма "Троян"
до ЗАТ "Київміськбуд-1"
про стягнення 205820,58 грн.
На підставі ч.3 ст.77 ГПК України судом оголошувалась перерва 14.10.2008р.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувсь до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Київміськбуд-1” про стягнення заборгованості та збитків в сумі 205820,58 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов”язань згідно договору №НП68-А/4 від 04.07.2002р. В засіданні суду першої інстанції 15.02.2007р. позивач заявив клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просив суд стягнути з відповідача 196910,10 грн., фактично зменшивши позовні вимоги.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.06.2007р. № 13/526 позов задоволений у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2007р. № 13/526 рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2007р. залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2008р. № 13/526 рішення господарського суду м. Києва від 13.06.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2007р. у справі № 13/526 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.06.2008р. №13/526-8/46 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 175000 грн. безпідставно отриманих коштів, 1750 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним Рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2008р. по справі № 13/526-8/46, та прийняти нове рішення яким припинити провадження по справі чи залишити позов без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2008 апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.08.2008р.
У судовому засідання 05.08.2008р. оголошено перерву в слуханні справи до 12.08.2008р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2008р. № 13/526-8/46 розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.08.2008р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2008р. № 13/526-8/46 розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.09.2008р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008р. № 13/526-8/46 розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.10.2008р.
У судовому засідання 14.10.2008р. оголошено перерву в слуханні справи до 04.11.2008р.
Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що рішення прийнято з порушеннями чинного законодавства, а саме: невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду м. Києва нормам матеріального та процесуального права.
Позивач відзив на апеляційну скаргу суду не надав.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
04.07.2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виставкова фірма «Троян» - «інвестор» та Закритим акціонерним товариством «Київміськбуд -1» -«забудовник» був укладений договір № НП68-А1/4 інвестування будівництва нежилого приміщення житлового будинку за адресою пр.40-річчя Жовтня, 68-а (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого «забудовник» зобов'язався своїми силами і засобами, за рахунок залучених від «інвестора» коштів, збудувати і передати «інвестору» обумовлене вбудоване приміщення (об'єкт інвестування), а «інвестор» зобов'язався забезпечити відповідне фінансування об'єкту інвестування та після здачі приміщення як офісного закладу в експлуатацію, прийняти його у свою особисту власність на умовах договору.
Пукнтом 1.2. договору сторони передбачили, що об'єктом інвестування є вбудоване приміщення першого поверху житлового будинку за адресою: проспект 40-річчя Жовтня, 68-авм. Києві, секція 1-А, офіс 4, загальною площею 104,41 кв. м. (площа приміщення підлягає уточненню за актом інвентаризації БТІ)
Відповідно до п. 1.3. договору термін здачі будинку в експлуатацію -II квартал 2004 року.
Вартість 1 м. кв. складає 3655,00 грн. з ПДВ. На день укладення договору вартість інвестицій вбудованого приміщення, вказаного у п. 2.1. складає у сумі 381618,55 грн., в тому числі ПДВ (20%) -63603,09 грн. (п. 3.1., п. 3.2. договору).
На підтвердження місця розташування офісу 4, відповідачем до підписання договору було надано частину плану першого поверху, складеного інститутом ДП «Київ проект-5» ТМ «ВІСАК», що підтверджувало затвердження в установленому порядку плану будівництва об'єкта в цілому та розмір вбудованого приміщення (об'єкту інвестування).
На цьому плані визначено, що вхід до офісу повинен здійснюватися через вхід до будинку між офісами 2 і 3 та прохід по внутрішньому коридору будинку. Виходячи із характеру своєї основної діяльності -організація та проведення виставок, що передбачає безпосереднє спілкування зі значною кількістю громадян, позивач погодився із таким розташуванням свого майбутнього офісу та входу до нього. Тобто, у відповідності до статті 153 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладення договору, між сторонами в потрібній формі було досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Однак, відповідач вхід до будинку між 2 і 3 офісом перебудував під нежиле приміщення, чим унеможливив будь-який доступ до приміщень офісу 4 і використання самого офісу за прямим призначенням.
Позивач виконав свої зобов'язання по договору належним чином, забезпечив своєчасне фінансування об'єкту інвестування згідно графіку, встановленого п. 3.2. договору, про що свідчать копії платіжних документів про сплату коштів та видана відповідачем довідка про інвестування 100% загальної площі квартири.
Відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здачі в експлуатацію будинку у II кварталі 2004 року та своїми неправомірними діями і порушенням будівельних норм зробив неможливим доступ та експлуатацію за прямим призначенням офісних приміщень, які повинні бути передані позивачу згідно умов договору.
04.10.2005 року позивач звернувся до відповідача з претензією щодо односторонньої зміни умов договору та запропонував привести секцію 1-А будинку № 68-а по проспекту 40-річчя Жовтня в м. Києві у відповідність до умов договору, будівельних норм та
затвердженого плану або змінити істотні умови договору (перепланування першого поверху секції 1-А), тобто:
1. Розробити і узгодити у встановленому порядку зміни до проектної документації.
2. Зробити капітальний вхід з вулиці до офісного приміщення № 4 в кімнаті площею 45,50 кв. м, або продати позивачу суміжну кімнату № 3, площею 15,71 кв. м по ціні інвестування, встановлений пунктом 3.2. договору -3 655 грн. і зробити вхід з вулиці до вказаної вище суміжної кімнати офісу № 3, і з цієї кімнати -до офісу № 4.
У відповідь на претензію відповідач визнав неможливість організації входу до офісу, тобто односторонньої зміни умов договору, і запропонував чотири варіанти по зміні умов договору. Оскільки три варіанти носили тимчасовий характер і перетворювали одну із кімнат офісного приміщення в коридор, тому позивач змушений був погодитися на 4 варіант: замість приміщення передбаченого договором на першому поверсі отримати аналогічне приміщення на другому поверсі (над тим, що по договору), з оплатою непроінвестованої площі за вартістю майже в три рази більше за визначену первісним договором.
Для реалізації цієї домовленості була укладена додаткова угода № 2, якою був змінений об'єкт інвестування та п. 1.2. договору викладений в новій редакції - назва об'єкту інвестування, адреса: Нежитлове вбудоване приміщення другого поверху житлового будинку за адресою м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 68-а, секція 1-А, нежитлове вбудоване приміщення № 7, загальною площею 125,80 кв. м.
п. 3.1. На день заключення цієї додаткової угоди вартість нежитлового вбудованого приміщення, складає у сумі: 595 518,55 грн. в т.ч. ПДВ - (20%) -99 253,09 грн.;
п. 3.2. Поточна вартість одного кв. м непроінвестованої площі нежитлового вбудованого приміщення, вказаного в п. 1.2. договору № НП68-А1/4 на не проінвестовані кв. м, складає на день заключення цієї додаткової угоди 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ(20%) -1 666,67 грн.
При уточнені площі вбудованого приміщення за технічним паспортом БТІ доплата або повернення коштів здійснюється за вартістю вимірної одиниці на день першої тіроплати.
В разі, якщо дані БТІ відрізняються від розмірів загальної площі вбудованого приміщення, зазначеного в договорі п. 1.2. в меншу сторону більше ніж 0,5 кв. м , відповідач повертає позивачу вартість площі, що перевищує 0,5 кв.м.
Пунктом 4 додаткової угоди № 2 від 07.10.2005р. сторони погодили, що всі інші пункти договору № НП68-А1/4 від 04.07.2002р. залишені без змін.
У подальшому сторони додатковою угодою № 3 від 28.10.2005р. внесли зміни у п.3.2 вказаного договору, змінивши тільки термін надходження коштів за 21,39 кв. м. приміщення до 12.11.2005р.
З метою забезпечення своєчасного фінансування та на виконання графіку п. III додаткової угоди № 2, позивачу банком «УКРСОЦБАНК» був наданий цільовий кредит для викупу непроінвестованої площі нежитлового приміщення на суму 170000,00 грн., зі сплатою 20,5% річних та комісій (договір № 24-10/280 від 15.12.2005 р.).
На виконання умов спірного договору та додаткової угоди № 2 від 07.10.2005р. позивач перерахував відповідачу у повному обсязі суму у розмірі 595 518,55 грн.
Згідно журналу підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими приміщеннями) та плану за поверхами на будівлю літер «А», складеного БТІ 01.02.2006 р., загальна площа офісу № 7, який знаходиться за адресою м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 68-а, секція 1-а 2 поверх 108,3 кв.м, а не 125,8 кв.м, як зазначалося у додатковій угоді № 2, а перевищена на 17,5 кв.м і переплата за об'єкт інвестування становить 175000,00 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним витрати в сумі 2220 грн., пов'язані із отриманням кредитних коштів для інвестування безпідставно завищеної площі нежитлового вбудованого приміщення № 7, секції 1-А, 2 поверх, у будинку № 68 по проспекту 40-річчя Жовтня в м. Києві, які складаються з: оплати за проведення фізичного моніторингу об'єктів застави -215 грн. (платіжне доручення № 578 від 15.12.05); оплати оформлення кредитної справи та відкриття позичкового рахунку -305 грн. (платіжне
доручення № 579 від 15.12.05); оплати за ведення кредитної справи позичальника -200 грн. (платіжне доручення № 580 від 15.12.05); передплата за послуги нотаріуса по посвідченню договору застави -1500 грн. (платіжне доручення № 589 від 20.12.05).
Також позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним збитки у вигляді сплати процентів за користування цільовим кредитом для викупу непроінвестованої площі вищезазначеного вбудованого нежитлового приміщення, які сплачені платіжними дорученнями № 3 від 04.01.06 в розмірі 1 645 грн.; № 44 від 02.02.06 в розмірі 2 904,17 грн.; № 98 від 02.03.06 в розмірі 2 662,69 грн.; № 174 від 05.04.06 в розмірі 2 630,48 грн.; № 218 від 03.05.06 в розмірі 2 196,68 грн.; № 266 від 02.06.06 в розмірі 2 261,27 грн.; № 317 від 03.07.06 в розмірі 652,09 грн.; № 358 від 02.08.06 в розмірі 1 264,43 грн.; № 393 від 01.09.06 в розмірі 876,76 грн.; № 439 від 02.10.06 в розмірі 664,48 грн.; № 474 від 02.11.06 в розмірі 590,63 грн.; № 530 від 01.12.06 в розмірі 341,42 грн., а загалом на суму 19 690,10 грн.
Ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. Відповідно до п. 4 його Прикінцевих та перехідних положень щодо цивільних відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами продовжують існувати, вони регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, оскільки правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору № НП68-А1/4 інвестування будівництва нежилого приміщення житлового будинку за адресою пр.40-річчя Жовтня, 68-а від 04.07.2002р., тому у разі порушення однією із сторін зобов'язання по спірному договору, правові наслідки настають на підставі даного договору.
Умовами договору № НП68-А1/4 інвестування будівництва нежилого приміщення житлового будинку за адресою пр.40-річчя Жовтня, 68-а від 04.07.2002р. та додатковими угодами до даного договору передбачено, що в разі якщо дані БТІ відрізняються від розмірів загальної площі вбудованого приміщення зазначеного у договорі п.1.2 в меншу сторону більше ніж 0,5 кв.м, відповідач зобов'язаний повернути позивачу вартість площі, що перевищує 0,5 кв.м.
Таким чином, умовами спірного договору та додатковими угодами до нього не передбачено, відшкодування відповідачем будь-яких збитків позивачу за невиконання або неналежне виконання умов спірного договору.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених витрат в сумі 2220 грн., пов'язані із отриманням кредитних коштів для інвестування безпідставно завищеної площі нежитлового вбудованого приміщення № 7, секції 1-А, 2 поверх, у будинку № 68 по проспекту 40-річчя Жовтня в м. Києві та збитків у вигляді сплати процентів за користування цільовим кредитом для викупу непроінвестованої площі вищезазначеного вбудованого нежитлового приміщення у сумі 19 690,10 грн. не передбачені умови спірного договору, додатковими угодами до даного договору, а тому не правомірні та задоволенню не підлягають.
При підписанні Додаткових угод № 2 від 07.10.2005р. та № 3 від 28.10.2005р. відповідач не вказав з яких площ у офісному приміщенні складається 21,39 кв. м. і в цих Додаткових угодах не вказано про план приміщення. Відповідачем не надано жодних, належних та допустимих доказів про те, що позивач був ознайомлений з планом приміщення ІІ поверху в яке він інвестував кошти.
Відповідно до п. 2.4 Договору № НП68-А1/4 від 04.07.2002р. відповідач (забудовник) надає позивачу (інвестору) документи необхідні для оформлення права власності на вбудовані приміщення в державних органах у встановленому порядку і в тому числі техпаспорт на прибудовані приміщення, виданий БТІ.
Як повідомив відповідач у судовому засіданні, за його заявкою БТІ було проведено обмір приміщень і розмір площ було встановлено у розмірі 108,3 кв.м.
Посилання відповідача на Державні будівельні норми, які затверджені наказом Держбуду України від 18.05.2005р. № 80, як на підставу зарахування спільного коридору та тамбуру, яким користується відповідач спільно з іншими власниками нежитлових будівель, до об'єкту інвестування є безпідставним з наступних підстав:
Наказ Держбуду № 80 від 18.05.2005р., яким затверджені норми ДБН В. 2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» скасований наказом Держбуду № 175 від 28.09.2005р., тобто він не діяв жодного дня, оскільки норми повинні були набути чинності з 01.10.2005 року.
У Преамбулі до ДБН В. 2.2-15-2005 зазначається, що норми не регламентують умови заселення житла різних форм власності та володіння, а також форми володіння нежитловими приміщеннями, розташованими у житловому будинку, які визначаються правовими, нормативними та методичними документами, чинними на території України. Тому відповідач або інша особа не вправі самостійно відносити та визначати форму володіння конкретним приміщенням (коридором та тамбуром) без згоди інших співвласників, як того вимагає Глава 26 ЦК України.
Відповідачем не надано належних доказів та відповідного нормативного обґрунтування для віднесення частини площі загального користування: коридори, тамбури та лоджії до загальної площі проінвестованої позивачем.
Позивачем проект був замовлений в ТОВ «Будальянс» і погоджений по всіх пункта: із заступником директора ТМ «ВІСАК» Сушко 29.12.2005р. При цьому в проекті вказується саме така експлікація приміщень і їх розташування, яка є в дійсності і зазначена при обмірі БТІ. Оскільки при складанні проекту, тобто ще до отримання позивачем можливості по проведенню монтажних робіт, відповідний спеціаліст оглядав приміщення, тому позивач не робив перебудову, а всі будівельні роботи були виконані відповідачем згідно договору і додаткової угоди № 2 до цього договору. Таким чином твердження відповідача що самовільне перепланування та перебудову позивачем приміщень є безпідставними і не грунтується на відповідних доказах.
Що ж стосується включення до загальної площі інвестованого приміщення лоджії, то за запитом відповідача № 297 від 23.03.2007 Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна надало роз'яснення № 9423 від 03.04.2007, що державними будівельними нормами ДБН В.2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди» не передбачено включення площ літніх приміщень (лоджій, балконів та терас) до загальної площі нежитлових будинків та приміщень, тому ним і не було включено лоджію при обмірі.
Згідно додатку Д до ДБН В. 2.2-9-99 розрахункова площа громадського будинку, тобто та, яка повинна братися при розрахунку площі офісного приміщення № 7, визначається як сума площ усіх розташованих в ньому приміщень, за винятком коридорів, тамбурів, переходів, сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів, а також приміщень, призначених для розміщення інженерного обладнання та інженерних споруд.
Площа горища (технічного горища), технічного підпідвального простору, якщо висота від підлоги до низу конструкцій, що виступають, менше 1,9 м, а також лоджій, тамбурів, зовнішніх балконів, портиків, ґанків зовнішніх відкритих сходів до загальної, корисної та розрахункової площі будинку не включаються.
Виходячи з Державних будівельних норм лоджія в офісі не повинна входити до площі самого офісу і оплачуватися, а його вартість входить до загальної вартості об'єкту інвестування.
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, відповідач порушив власні зобов'язання, завищив розмір загальної площі вбудованого приміщення, зазначеного в спірному договорі п. 1.2 на 17,5 кв.м., а отже переплата за об'єкт інвестування становить 175000,00 грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства „Київміськбуд-1” не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2008р. у справі № №13/526-8/46 не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.. ст.. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ЗАТ „Київміськбуд-1” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2008р. залишити без змін.
Матеріали справи №13/526-8/46 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Євсіков О.О.