КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.11.2008                                                                                           № 12/400

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:            Попікової  О.В.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Сергієнко С.В. дов. від 23.11.2006р., Бандальєр В.В. дов. від

23.11.2006р.

 від відповідачів -Козачук М.П. дов. від 27.12.2007р. № 5 – від ВАТ

Нещерет Д.Б. дов. від 17.07.2008р. № 3334\0\2-08 – від „Київміськбуд”

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еліта"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.07.2008

 у справі № 12/400  

 за позовом                               Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еліта"

 до                                                   Відкрите акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій № 1"

                                                  Акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  стягнення 25895,92 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Еліта” (надалі позивач) заявлений позов до Відкритого акціонерного товариства „Завод залізобетонних конструкцій № 1” про стягнення 19162,32 грн. –коштів за електроенергію на утримання індивідуального теплового пункту та насосної станції за адресою: м. Київ, вул. С.Крушильницької, 7 та до Акціонерного товариства холдингова компанія „Київміськбуд”, про стягнення 6472,80 грн. коштів за електроенергію на утримання індивідуального теплового пункту та насосної станції за адресою: м. Київ, вул. С.Крушельницької, 7. (позовні вимоги з урахуванням заяви від 19.02.2008р.)

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 322 та 876 Цивільного кодексу України з огляду на те, що кошти в сумі 25895,92 грн. – це витрати, які поніс позивач внаслідок оплати рахунків за електроенергію на утримання індивідуального теплового пункту та насосної станції за адресою: м. Київ, вул. С.Крушельницької, 7, оскільки згадані об’єкти не передані в експлуатацію позивачеві, останній має право на відшкодування витрат за електроенергію на утримання цих об’єктів з грудня 2003р. по жовтень 2006р. у розмірі  – 25895,92 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2008р. у даній справі у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду мотивоване  недоведеністю з боку позивача факту порушення його прав відповідачами, з огляду на вимоги статей 4 та ч. 2 статті 19 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”.

Позивач – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Еліта” не погоджуючись із рішенням господарського суду м. Києва від 16.07.2008р. у цій справі просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- посилаючись на вимоги статті 876 Цивільного кодексу України та статей 1 та 19 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” позивач вважає, що суд помилково визначив статус індивідуального теплового пункту та насосної станції як неподільного майна, оскільки згадані об’єкти, на думку позивача, відносяться до допоміжного приміщення багатоквартирного будинку.

- наголошує на тому, що оскільки відповідачі не передали згадані об’єкти у комунальну власність, а позивач зазнав збитки його утримуючи, позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів витрат щодо оплати рахунків за електроенергію на утримання індивідуального теплового пункту та насосної станції, безпідставно відхилені судом І інстанції.

- зауважує на безпідставному посиланні у рішенні суду І інстанції на Розпорядження КМДА від 11.01.2006р. № 11 „Про новозбудовані насосні станції підкачки холодної води”, оскільки воно стосується тільки для тих ОСБ, які приймають на свій баланс жилі будинки після 11.01.2006р., до яких позивач не відноситься.

У додаткових пояснення від 10.11.2008р., надісланих на адресу Київського апеляційного господарського суду, позивач посилається на те, що на сьогоднішній день, відповідно до акта розмежування балансової належності, ІТП належить Акціонерному товариству холдингова компанія „Київміськбуд”, а у листі ВАТ „Завод залізобетонних конструкцій № 1”  від 17.05.2005р. за № С-323 у п.11, останній зазначає, що обладнання ІТП передається на баланс АК „Київенерго” з усіма необхідними приладдями.

Від відповідача 1 - ВАТ „Завод залізобетонних конструкцій № 1” надійшов відзив від 30.10.2008р. № 502 на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити без змін оскаржуване рішення господарського суду м. Києва від 16.07.2008р. у цій справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому, відповідач наголошує на тому, що позивачем фактично прийнято на баланс житловий будинок разом із індивідуальним тепловим пунктом та насосною станцією, без яких неможливо функціонування житлового будинку. Згідно акта № 56 від 5.03.2003р. в експлуатацію не прийняті вбудовано-прибудовані приміщення не житлового призначення, замовниками яких є інвестори Яцюк О.Д. та Бережний К.М., згідно укладених з ними інвестиційних контрактів, умовами яких Замовник – АТ ХК „Ктївміськбуд” зобов’язувався своїми силами за рахунок коштів інвесторів збудувати та передати інвесторам не житлові вбудовано-прибудовані приміщення на першому поверсі до житлового будинку № 21 житлового масиву Осокорки-11. Саме ці приміщення, які знаходяться на першому поверсі,  не приймались в експлуатацію згідно згаданого акта, а ІТП та насосна станція знаходяться в підвальній частині прибудованої будівлі. При цьому, відповідач зауважує на тому, що після прийняття на баланс згаданого житлового будинку позивач уклав угоду з СВП „Енергозбуд Київенерго” на постачання теплової енергії житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. С.Крушельницької, 7, як балансоутримувач згідно вимог статей 24, 25 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідач 2 - АТ ХК „Ктївміськбуд” надав заперечення на апеляційну скаргу (від 21.10.2008р. № 26-97), у якому просить залишити без змін рішення господарського суду м. Києва від 16.07.2008р. у цій справі, з мотивів, у ньому викладених.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду  № 01-23/1/2 від 15.09.2008 р. „Про зміну складу колегії суддів”, в зв’язку з виробничою необхідністю (виходом на роботу судді, який входить до постійного складу даної колегії суддів) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 1\116 колегії суддів у складі: Ропій Л.М. - головуючий суддя, суддів Буравльов С.І., Попікова О.В.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

23 січня 2003р. рішенням установчих зборів мешканців житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. С.Крушельницької, 7 було прийняте рішення про створення Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Еліта” (27.03.2003р. – проведена державна реєстрація). Об’єднання створене на підставі Положення про порядок організації та діяльності об’єднань, що створюються власниками для управління, утримання і використання майна житлових будинків, які перебувають у загальному користуванні, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 № 558 та Закону України „Про об’єднання співвласників  багатоквартирного будинку”.

                    Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Замовником будівництва згаданого будинку № 7 по вул. С.Крушельницької, у м. Києві було Акціонерне товариство Холдингова компанія „Київміськбуд”, а генеральним підрядником – ВАТ „Завод залізобетонних конструкцій № 1”.

Житловий будинок серії В-5 великопанельний, односекційний, вісімнадцятиповерховий, загальною площею 7201 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. С.Крушельницької, 7 (будівельна адреса: житловий будинок № 21, Осокорки, 11 – мікрорайон), був введений в експлуатацію 5 березня 2003р. згідно акта про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта відповідно до Положення про порядок приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у м. Києві, затврдж. Розпорядженням КМДА від 1.03.1993р. № 589 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 5.08.1992р. № 449 „Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення” (чинної на час введення в експлуатацію)  і передано замовнику будівництва - Акціонерному товариству Холдингова компанія „Київміськбуд”.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що 5.09.2005р. позивачем був прийнятий на баланс житловий будинок № 21 житлового масиву „Осокорки” (поштова адреса: м. Київ, вул. С.Крушельницької, 7), витрати на будівництво якого разом з витратами на спорудження насосної станції та ІТП згідно АВІЗО  131 становили 11348389 грн. (витрати на будівництво насосної станції та згідно АВІЗО від 17.05.2005р. та інвентарної відомості становили 93700 грн.).  

Предмет позову у даній справі складає вимога ОСББ „Еліта” про стягнення з ВАТ „Завод залізобетонних конструкцій № 1” та Акціонерного товариства холдингова компанія „Київміськбуд” коштів за електроенергію на утримання індивідуального теплового пункту та насосної станції за адресою: м. Київ, вул. С.Крушельницької, 7, сплачених позивачем за період з грудня 2003р. по жовтень 2006р. у розмірі  – 25895,92 грн. При цьому, позивач наголошує на тому, що він не є власником згаданих об’єктів, і витрати по його утриманню мають нести замовник та підрядник, оскільки не передали ІТП та насосну станцію у власність територіальної громади м. Києва.

На підтвердження понесених витрат на суму 25895,92 грн., позивач залучив до матеріалів справи розрахунок сум нарахованих та сплачених за електричну енергію по утриманню ІТП та насосної станції будинку за адресою: м. Київ, вул. С.Крушельницької, 7,  копії довідок по нарахуванню, копії платіжних доручень, копії актів приймання-передачі (електричної енергії) за період грудень 2003р. – жовтень 2006р.

До матеріалів справи залучено договір № 3315197 від 5.12.2003р. на постачання електричної енергії, укладений між АК „Київенерго” та ОСББ „Еліта” (спожива), відповідно до умов якого електропостачальна організація зобов’язується постачати електричну енергію відповідно до умов договору, а споживач зобов’язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконує інші умови, визначені Договором та додатками до нього, які є невід’ємною частиною (п.1.1 договору).

При цьому, з наданих позивачем копій платіжних доручень та актів приймання-передачі (електричної енергії), які підтверджують понесені позивачем витрати на утримання   індивідуального теплового пункту та насосної станції, вбачається, що підставою поставки АК „Київенерго” електроенергії, та власне її оплати позивачем є згаданий договір № 3315197 від 5.12.2003р.

Посилання позивача на ту обставину, що згаданий договір укладений позивачем під дією тяжкої обставини (стаття 233 Цивільного кодексу України) визнається апеляційною інстанцією непереконливою з огляду на відсутність жодного доказу на підтвердження цих доводів, власне як і намагань позивача у судовому порядку визнати недійний цей договір чи розірвати. Окрім цього, позивач у своєму поясненні наголошує на тому, що відповідно до вимог статті 275 Господарського кодексу України подача енергії без укладання відповідного договору не допускається, а відсутність подачі електроенергії паралізує роботу насосної станції та теплового пункту, що може призвести до непередбачувальних наслідків (відсутність водопостачання та тепла).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання є юридичною особою, основна діяльність якого полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Для реалізації цих функцій після набуття статусу юридичної особи об'єднання може прийняти на баланс весь житловий комплекс, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.

Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. N 1521 Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс передбачає, що питання про прийняття житлового комплексу на баланс об'єднання вирішують загальні збори об'єднання, для приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс утворюється відповідна комісія у складі представників попереднього балансоутримувача та об'єднання, яка відповідно до пункту 4 цього Порядку визначає технічний стан житлового комплексу або його частини, складає акт приймання-передачі згідно з додатком до цього Порядку.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу  України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Апеляційна інстанція погоджується з висновками, викладеними в рішенні господарського суду м. Києва від 16.07.2008р. щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСББ „Еліта” з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено під час апеляційного провадження, житловий будинок серії В-5 великопанельний, односекційний, вісімнадцятиповерховий, загальною площею 7201 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. С.Крушельницької, 7 (будівельна адреса: житловий будинок № 21, Осокорки, 11 – мікрорайон), був введений в експлуатацію 5 березня 2003р. згідно акта про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (5-6 а.с.). При цьому, замовник будівництва – АТ ХК „Київміськбуд” передав згаданий житловий будинок на баланс ОСББ „Еліта” для обслуговування і надання житлово-комунальних послуг власникам квартир 5.09.2003р. за відповідним актом приймання-передачі.

Приписами статті 11 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання після набуття статусу юридичної особи може: прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; - за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини;  - укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.

Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та статуту об'єднання.

Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом.

Згідно вимог статті 19 згаданого Закону спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна.

Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню.

Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до вимог статті 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт загального майна та в інших спільних витратах у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у користуванні фізичних або юридичних осіб.

При цьому, у розумінні Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку;

а, технічне обладнання багатоквартирного будинку - інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території).

З огляду на викладене, індивідуальний тепловий пункт та насосна станція, які забезпечують належне функціонування жилого будинку за адресою: м. Київ, вул. С.Крушельницької, 7 є його неподільною частиною.

Апеляційна інстанція вважає помилковим визначення позивачем згаданих об’єктів як допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, оскільки допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Доводи позивача стосовно того, що актом про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 5.03.2003р. було прийнято в експлуатацію житловий будинок № 21 масиву „Осокорки” без прийняття в експлуатацію індивідуального теплового пункту та насосної станції, які забезпечують згаданий будинок холодним та гарячим водопостачанням та опаленням,  визнаються апеляційною інстанцією помилковими з огляду на наступне:

Положенням про порядок прийняття в експлуатацію закінчених  будівництвом об'єктів державного замовлення, затвр. Постановою Кабінету Міністрів України від 5.08.1992р. № 449,(чинним на момент підписання акта від 5.03.2003р.) передбачалось, що до пред'явлення об'єктів державним приймальним комісіям замовники (забудовники) призначають робочі комісії, які повинні перевірити:

відповідність об'єктів і змонтованого устаткування проектам на них щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних, радіаційних, екологічних, міцнісних та архітектурних вимог;

відповідність виконання будівельно-монтажних робіт вимогам будівельних норм і правил;

результати комплексного випробування устаткування, підготовленість об'єктів до нормальної експлуатації, включаючи виконання заходів щодо забезпечення безпечних умов праці, виробничої санітарії, захисту природного середовища, пожежної безпеки, обліку, раціонального та ефективного використання природного газу.

Згаданим положенням не передбачено можливість прийняття в експлуатацію закінчених  будівництвом об'єктів без  технічного обладнання, яке  забезпечує його належне функціонування.

У рішенні приймальної комісії згідно акта від 5.03.2003р. зазначено про прийняття в експлуатацію житлового будинку № 21, Осокорки, 11, відповідно до Положення  про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у м. Києві, на підставі позитивних висновків органів державного контролю і нагляду в будівництві та архітектурі про надання дозволу на експлуатацію об’єкт, закінчений будівництвом та підготовлений до експлуатації житловий будинок № 21 житлового масиву „Осокорки” без вбудовано-прибудованих приміщень не житлового призначення.

З згаданого акта не вбачається, що ці вбудовано-прибудовані приміщення не житлового призначення (проектна площа 279,55 м.кв.), є саме індивідуальним тепловим пунктом та насосною станцією цього будинку.

Натомість замовником – АТХК „Київміськбуд” залучено до матеріалів справи два інвестиційних контракти від 18.04.2003р. та від 29.06.2003р. про інвестування у не житлове будівництво, укладених з інвесторами Яцюк О.Д. та Бережним К.М., згідно умов якого компанія зобов’язується своїми силами і засобами за рахунок коштів інвестора збудувати і передати інвестору не житлове вбудовано-прибудоване приміщення до житлового будинку № 21 житлового масиву Осокорки-11, а також акти прийому-передачі вбудовано-прибудованих приміщень інвестору від 13.04.2004р. (приміщення площею 122,26 м.кв.), акт від 21.04.2004р. (площа 125,70 м.кв.) та відповідні довідки про сплату інвесторами коштів.

Окрім цього,  слід зауважити наступне: Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затв постановою КМУ від 22.09.2004р. № 1243 передбачено, що  будовано-прибудовані приміщення у житловому будинку можуть прийматися в експлуатацію за окремим актом, якщо вони згідно з проектною документацією виділені в окремий пусковий комплекс і передбачена їх ізоляція від житлової частини будинку. При цьому житлова частина будинку повинна мати відокремлене від вбудовано-прибудованих приміщень інженерне забезпечення та належні умови щодо її безпечної експлуатації.

З огляду на викладене, є безпідставним посилання позивача на обов’язок підрядника – ВАТ „Завод залізобетонних конструкцій № 1” утримувати за свій рахунок індивідуальний тепловий пункт та насосну  станцію, з огляду  на вимоги статті 322 Цивільного кодексу України.

При цьому, як було встановлено під час судового розгляду та не заперечувалось позивачем, останній прийняв на баланс житловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С.Крушенльницької, 7 від замовника будівництва – АТХК „Київміськбуд”.

Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. N 1521 Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, який регулює процедуру передачі житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, передбачає наступне:   Загальні збори об'єднання вирішують питання про:

- прийняття житлового комплексу на баланс об'єднання;

- залишення житлового комплексу або його частини на балансі попереднього балансоутримувача (за умови укладення з ним відповідного договору);

- передачу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, та укладення з цією юридичною особою відповідного договору.

За відсутності доказів залишення індивідуального теплового пункту та насосної  станції на балансі – АТХК „Київміськбуд” (за умови укладання з ним відповідного договору) чи доказів передання його на баланс іншої юридичної особи (будь-то АК „Київенерго” чи до комунальної власності територіальної громади м. Києва), за умови укладання позивачем відповідного договору з АК „Київенерго” № 3315197 від 5.12.2003р.,  який слугував підставою для нарахування і сплати позивачем витрат за електроенергію (зокрема і за індивідуальний тепловий пункт та насосну  станцію у будинку), апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для задоволення  позову ОСББ „Еліта” про стягнення з відповідачів 25895,92 грн. витрати, які поніс позивач внаслідок оплати рахунків за електроенергію на утримання індивідуального теплового пункту та насосної станції за адресою: м. Київ, вул. С.Крушельницької, 7.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав задоволення позову, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 ГПК України. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2008р. у справі № 12\400 залишити без змін, а апеляційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Еліта”   - без задоволення.

2. Справу № 12\400 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Попікова  О.В.