СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
04 грудня 2006 | Справа № 20-12/150 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Заплави Л.М.,
Латиніна О.А.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
представник позивача: Жилін Ігор Борисович, довіреність № б/н від 29.08.06, Приватне підприємство "Бос";
представник відповідача: не з'явився, Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів;
представеник третьої особи: Куценко Володимир Олексійович, довіреність № 0315/3920, від 04.12.06, Севастопольська міська рада
розглянувши заяву Приватного підприємства "Бос" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року у справі № 20-12/150
за позовом Приватного підприємства "Бос" (вул. Степаненко, 4, місто Севастополь, 99007)
до Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів (вул. Леніна, 2, місто Севастополь, 99011)
3-тя особа: Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3, місто Севастополь,99011)
про визнання протиправними дії Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів по застосуванню в "Виписки з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки" № 2382/1 від 20.02.2006 коефіцієнту функціонального використання 2.5, спонукання видати нову виписку з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Севастополя від 13 вересня 2006 року у справі № 20-12/150 (суддя Харченко І.А.) позов приватного підприємства „БОС” до Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів про визнання протиправними дій Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів, спонукання видати новий витяг з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельних ділянок задоволений повністю.
Дії Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів по застосуванню в „Виписці із технічної документації по нормативно-грошовій оцінці земельної ділянки” № 2382/1 від 20 лютого 2006 року, до земельної ділянки площею 2,5907 га., яка використовується для обслуговування споруд та елементів благоустрою автокемпінгу згідно договору оренди земельної ділянки від 07 січня 205 року, зареєстрованого 22 лютого 2005 року в Книзі реєстрації договорів оренди землі номенклатурний номер 4-М-01 в Севастопольському міському головному управлінні земельних ресурсів, коефіцієнта функціонального використання величиною 2.5 визнані незаконними.
Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів зобов'язано видати нову виписку з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, орендованої приватним підприємством „БОС” згідно договору оренди землі від 07 лютого 2005 року, зареєстрованого 22 лютого 2005 року у Книзі реєстрації договорів оренди землі номенклатурний номер 4-М-01 із застосуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки, передбаченого затвердженою Севастопольською міською радою документацією по грошовій оцінці земель міста Севастополя для земельних ділянок рекреаційного призначення величиною 0,5.
Постанова господарського суду мотивована тим, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею земельна ділянка надана позивачу для обслуговування споруд і елементів благоустрою автокемпінгу з віднесенням земельної ділянки до земель рекреаційного призначення, а тому до них повинен бути застосований коефіцієнт функціонального призначення 0,5,
Не погодившись з постановою суду, Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить вказаний судовий акт скасувати, у позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, а саме не прийняттям до уваги частини 1 статті 201 Земельного кодексу України, у відповідності до якої грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі, а згідно зі статтею 1 Закону України „Про оцінку земель” нормативно грошова оцінка земельної ділянки відображає капіталізований рентний дохід від земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
За твердженням Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів грошова оцінка залежить від доходу, який може бути отриманий від використання відповідної земельної ділянки, а оскільки дохід від користування земельною ділянкою не пов’язаний з цільовим призначенням, а коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки враховує відносну прибутковість різновидів економічної діяльності, тому до земельних ділянок, які знаходяться в користуванні позивача, повинен бути застосований коефіцієнт функціонального призначення 2,5.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року апеляційна скарга відповідача задоволена, а постанова господарського суду міста Севастополя від 13 вересня 2006 року скасована.
Позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Севастопольського апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування своєї заяви позивач привів наступні доводи.
23 листопада 2006 року у зв’язку з тим, що засідання суду пройшло без участі представника третьої особи Севастопольської міської Ради, позивач звернувся до нього з повідомленням про судове рішення, що відбулося.
При цьому позивачеві стало відомо, що 10 жовтня 2006 року Севастопольська міська Рада прийняла рішення № 816 „Про внесення змін у рішення міської ради № 1348 від 14 жовтня 2003 року „Про затвердження методики визначення розмірів орендної плати при складанні договорів оренди землі”, виклавши цю Методику в новій редакції.
Дане рішення є обставиною, що має істотне значення для розгляду справи, тому що їм підтверджено, що землі кемпінгів і в даний час ставляться до земель рекреаційного призначення й самі кемпінги ставляться до об'єктів рекреаційного призначення, що дає підставу відносити земельну ділянку позивача до категорії земель рекреаційного призначення по функціональному використанню згідно предмета договору оренди й Таблиці 1.1 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.
Крім того, відповідач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на довідку Управління статистики в місті Севастополі № 22-366-862 від 13 березня 2002 року, у той час як у матеріалах справи є довідка Управління статистики в місті Севастополі № 22-366-6849 від 23 червня 2006 року, прикладена при подачі позову під № 2 переліки додатків до позовної заяви.
У цій довідці відсутні види діяльності, якими відповідач обґрунтовує свою апеляційну скаргу, а суд не взяв до уваги цієї обставини, оскільки при уточненні в судовому засіданні своєї апеляційної скарги відповідач заявляв суду, що керується співвіднесенням предмета договору оренди й Таблиці 1.1 Порядку нормативної грошової оцінки земель, що містить класифікацію категорій земель по функції використання об’єктів на земельних ділянках.
Суду та позивачеві при розгляді справи не могло бути відомо про існування рішення Севастопольської міської Ради № 816 від 10 жовтня 2006 року, оскільки воно видавалося у відповідності зі ст.ст. 20, 23 Закону „Про оцінку земель” тільки для органів, зобов’язаних розраховувати орендну плату й оцінку земель, у тому числі для відповідача.
Включення даного рішення Севастопольської міської Ради в коло досліджуваних судом обставин має істотне значення для прийняття судом законного й обґрунтованого рішення, що відповідає вимогам ст.ст. 71, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність дій суб'єкта владних повноважень обов'язок по доведенню правомірності своєї дії покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень повинен представити суду всі наявні в нього документи й матеріали, які можуть бути використані як докази в справі.
У відповідності із частиною 1 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України у розгляді заяви та перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не може брати участь суддя (судді), який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання.
Перегляд постанови Севастопольського апеляційного господарського суду здійснюється у складі іншої судової колегії.
Переглянувши ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду відповідно до вимог статей 245, 250, 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів, керуючись рішенням № 4046 від 19 жовтня 2005 року Севастопольської міської ради „Про введення в дію грошової оцінки земель Севастополя в адміністративних мережах міста” провело перегляд грошової оцінки земельної ділянки на 1 січня 2006 року приватного підприємства „БОС”.
За наслідками перегляду нормативно грошова оцінка землі збільшилась в декілька разів, оскільки відповідачем був застосований коефіцієнт функціонального використання для земель комерційного призначення 2.5
Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельним ресурсам відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 23 Закону України „Про оцінку земель” грошова оцінка земельної ділянки проводиться згідно Методиці, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 5 Закону України „Про оцінку земель” грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною, для визначення розміру земельного податку використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки.
Статтею 12 того ж закону встановлено, що нормативно-правові акти по проведенню оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статей 20, 23 Закону України „Про оцінку земель” за наслідками виконання нормативної грошової оцінки земель складається Технічна документація, яка затверджується відповідною Радою.
Рішення про затвердження цієї технічної документації відповідно до статей 59, 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавської влади, а також підприємствами, установами і організаціями.
Постановою Кабінету Міністрів України № 213 від 23 березня 1995 року затверджена Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і населених пунктів, розділом 3 якої встановлений порядок визначення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів по встановленій формулі, згідно з якою коефіцієнт Кф є коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову або суспільну забудову, для промисловості, транспорту і т.п.).
Пунктом 2 вказаної постанови центральним органом виконавчої влади, Державному комітетові по земельних ресурсах разом з Міністерством сільського господарства і продовольства, Державним комітетом у справах містобудування і архітектури, Українською академією аграрних наук у місячний термін наказано затвердити Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.
В порядку виконання пункту 2 Постанови сумісним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Державного комітету у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 року 3 76/230/325/150 затверджений Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, розділом 3 якого встановлений порядок виконання нормативної грошової оцінки 1 кв.м земель населених пунктів, відповідно до якого КФ –коефіцієнт, який характеризує функціональне використовування земельної ділянки.
Севастопольська міська рада, відповідно до вказаних нормативних актів, рішенням № 4046 від 19жовтня 2005 року затвердила технічну документацію по проведенню нормативної грошової оцінки земель міста і ввела, нормативну грошову оцінку земель міста згідно з цією технічною документацією з 01 січня 2006 року.
Таблицею 3 пояснювальної записки до вказаної документації Севастопольська міська рада, відповідно до додатку № 3 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого сумісним наказом № 76/230/325/150 від 27 листопада 1995 року затвердила величини коефіцієнта функціонального використання земельних ділянок (Кф) для земель різних категорій, при цьому для земель комерційного використання встановлений розмір Кф = 2.5, а для земель рекреаційного призначення (у тому числі для земель, які використовуються для відпочинку і спорту) встановлений розмір цього коефіцієнта, що рівняється 0.5.
Відповідно до статті 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” це рішення для Севастопольського міського головного управління
земельних ресурсів є нормативно-правовим актом при виконанні ним вимог статті 23 Закону України „Про оцінку земель” при видачі виписувань із затвердженої рішенням міської ради технічної документації.
Статтею 1 Закону України „Про оцінку земель” встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід від земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Рентний дохід (земельна рента) –дохід, який можна отримати від землі, як чинника виробництва залежно від її якості і місця розташування земельної ділянки.
Видаючи виписку № 2382/1 від 20 лютого 2006 року із затвердженої рішенням № 4046 від 19 жовтня 2005 року документації за нормативною грошовою оцінкою земель міста Севастополя, Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів застосувало до земельних ділянок, що використовуються позивачем, замість передбаченого таблицею 3 пояснювальної записки документації за нормативною грошовою оцінкою земель міста коефіцієнта функціонального призначення земельної ділянки для земель рекреаційного використання, який складає величину КФ –0.5, застосувало коефіцієнт, передбачений для земельних ділянок комерційного використання Кф - 2.5, не маючи для цього будь-яких документальних підтверджень того, що земельна ділянка позивачем використовується з комерційною метою та що має місце нецільове використання земельної ділянки.
Той факт, що Севастопольська міська рада в переліку цільового використання земельних ділянок, затвердженого її рішенням № 816 від 10 жовтня 2006 року, у пункту 43 віднесла кемпінги до об'єктів рекреаційного й оздоровчого призначення, свідчить про те, що при наданні позивачеві приватному підприємству „БОС” в оренду земельної ділянки для обслуговування споруд й елементів благоустрою автокемпінгу з віднесенням цієї земельної ділянки до категорії земель рекреаційного й оздоровчого призначення, Севастопольська міська Рада виходила з точного розуміння відповідності цього призначення земельної ділянки переліку земель рекреаційного призначення, установленому в статті 51 Земельного кодексу України, у якому зазначені також і кемпінги.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про відповідність постанови господарського суду міста Севастополя нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 245-250, 252, 253, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву приватного підприємства "БОС" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року задовольнити.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року по справі № 20-12/150 скасувати.
3. Постанову господарського суду міста Севастополя від 13 вересня 2006 року по справі № 20-12/150 залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді Л.М. Заплава
О.А.Латинін