Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/257/1697/13

Єдиний унікальний номер 257/5187/13-ц

21 серпня 2013 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Андрєєвої О.М.,

при секретарі - Хомутовій Н.Г., Полупан С.Ю.,

з участю представників позивача - Бугаєнко С.О., Федіна С.О.,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В :

Позивач комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання (а.с.1), посилаючись на те, що відповідачі проживають за адресою АДРЕСА_1, є споживачами комунальних послуг з постачання опалення та гарячого водопостачання, які надає позивач, в зв'язку з чим відповідачі повинні своєчасно вносити плату за ці послуги, але зазначеного зобов'язання вони не виконують, плату за споживання опалення та гарячої води вносять не в повному обсязі, мають заборгованість за період з 1 жовтня 2009 року по 1 жовтня 2012 року в сумі 872 гривні 55 коп., яку позивач просить стягнути, а також стягнути суму інфляційних нарахувань в розмірі 4 гривні 99 коп., три відсотки річних в розмірі 19 гривень 12 коп., та сплачений судовий збір в розмірі 214 гривень 60 коп., а усього просив стягнути 1111 гривень 26 коп.

Згодом позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.38-39), згідно якої просив стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за комунальні послуги у тому ж самому розмірі - в сумі 872 гривні 55 коп. основного боргу, суму інфляційних нарахувань в розмірі 4 гривні 99 коп., три відсотки річних в сумі 19 гривень 12 коп., суму сплаченого судового збору в розмірі 214 гривень 60 коп., а в цілому ту ж саму суму в загальному розмірі 1111 гривень 26 коп., але за інший період - з 1 липня 2008 року по 1 жовтня 2012 року.

Крім того, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.59), в якій уточнив прізвища відповідачів «ОСОБА_3» та «ОСОБА_4» замість неправильно зазначених в позові їхніх прізвищ «ОСОБА_3» та «ОСОБА_4», в іншій частині залишивши позовні вимоги без змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив стягнути з відповідачів усі суми, заявлені в позові, з підстав, зазначених у позовній заяві. Пояснив, що з вересня 2008 року в документах, наявних у позивача, поставлено відмітку про те, що відповідач ОСОБА_3 є пенсіонером МВС України, в зв'язку з чим із зазначеного часу він та члени його сім'ї - дружина ОСОБА_4 та двоє неповнолітніх дітей користувалися правом на пільгу зі сплати комунальних послуг, в зв'язку з чим за період з 1 серпня 2008 року по теперішній час нарахування плати за комунальні послуги відповідачам здійснюються в розмірі 50 відсотків від встановлених тарифів. Підтвердив, що згідно із наданим позивачем розрахунком за період з 1 липня 2008 року по 1 жовтня 2012 року відповідачам було нараховано плату за комунальні послуги з опалення та гарячого водопостачання на загальну суму 7311 гривень 54 коп. Підтвердив також, що згідно цього розрахунку за цей же період відповідачами сплачено за ці комунальні послуги в цілому 7686 гривень 88 коп. Стверджував, що незважаючи на це, відповідачі мають заборгованість саме за цей період в сумі 872 гривні 55 коп., оскільки вони мали певну заборгованість до початку цього періоду, тобто до 1 липня 2008 року, а тому внесені ними після 1 липня 2008 року переплати відносилися позивачем на рахунок погашення боргу, що утворився до 1 липня 2008 року. Наполягав на стягненні з відповідачів суми основного боргу за період з 1 липня 2008 року по 1 жовтня 2012 року саме в розмірі 872 гривні 55 коп., але не навів жодних доводів на спростування заяви відповідача про застосування судом строків позовної давності.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги повністю не визнав, оскільки вважає, що він та його дружина не тільки не мають заборгованості в межах строку позовної давності, а не мають такої заборгованості за період з 1 серпня 2008 року по 1 жовтня 2012 року. Стверджував, що за період з 1 серпня 2008 року по 1 жовтня 2012 року відповідачами систематично оплачувалися комунальні послуги з опалення та гарячого водопостачання в належному розмірі, тобто в розмірі 50 відсотків від встановлених тарифів, оскільки відповідач ОСОБА_3 з травня 2008 року має статус пенсіонера МВС України, про що позивачу він вчасно надав відповідні документи. При цьому з розрахунку, наданого самим позивачем ККП «Донецькміськтепломережа» (а.с.41-45) виходить, що за зазначений період відповідачам нараховано за комунальні послуги в цілому 7311 гривень 54 коп., а сплачено відповідачами в цілому 7686 гривень 88 коп., тобто має місце переплата. Надаючи суду копії квитанцій про сплату комунальних платежів для долучення до матеріалів справи, пояснив, що у зазначених квитанціях відповідачі постійно зазначали період, за який ними вноситься плата за комунальні послуги, а тому позивач необґрунтовано відносив ці платежі на рахунок погашення заборгованості за період, що нібито існувала до 1 серпня 2008 року. Крім того, наполягав на застосуванні судом строків позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за 2008 та 2009 роки.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, направила до суду заяви, в яких просила розглянути справу без її участі (а.с.74, 80, 89, 99), тому суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача ОСОБА_3 на підставі наявних даних.

Суд, заслухавши показання сторін, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд встановив, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 3 березня 1999 року є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що крім показань представника позивача та відповідача ОСОБА_3, підтверджується довідкою з місця проживання відповідачів (а.с.2).

Судом встановлено, що позивач ККП «Донецькміськтепломережа» є виконавцем послуг з постачання опалення та гарячого водопостачання до квартири АДРЕСА_1, а відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є споживачами цих послуг у зазначеній квартирі, що підтверджується показаннями сторін, копією особового рахунку споживачів (а.с.3-4).

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 26 червня 2004 року, з наступними змінами та доповненнями, споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Суд встановив, що до первісної позовної заяви позивач надав суду розрахунок заборгованості, згідно з яким відповідачі мають заборгованість з оплати опалення та гарячого водопостачання за період з жовтня 2009 року по вересень 2012 року включно в сумі 872 гривні 55 коп. (а.с.3-4). Суд також встановив, що до уточненої позовної заяви позивач надав суду інший розрахунок заборгованості, згідно із яким відповідачі мають заборгованість в сумі 872 гривні 55 коп. за інший період - з липня 2008 року по вересень 2012 року включно (а.с.41-45).

При цьому з первісного розрахунку (а.с.3-4) виходить, що за період з жовтня 2009 року по вересень 2012 року відповідачам в цілому нараховано 5343 гривні 31 коп., а сплачено ними за цей період 5268 гривень 44 коп. З наданого суду позивачем наступного розрахунку (а.с.41-45) виходить, що відповідачам в цілому за період з липня 2008 року по вересень 2012 року нараховано 7311 гривень 54 коп., а сплачено ними за цей період 7686 гривень 88 коп.

Таким чином, суд встановив, що за той період часу, за який позивач просить стягнути з відповідачів суму заборгованості за комунальні послуги (з 1 липня 2008 року по 1 жовтня 2012 року), відповідачами в цілому внесено плату за ці комунальні послуги в розміру більшому, аніж їм було нараховано за цей же період.

При цьому як виходить зі змісту квитанцій про оплату відповідачами комунальних послуг за період з липня 2008 року по вересень 2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.61-73, 105-109), при сплаті комунальних послуг відповідачі у зазначених квитанціях систематично зазначали конкретний період (місяці та роки), за який ними провадиться оплата комунальних платежів.

У той же час незважаючи на зазначення у квитанціях конкретного періоду, за який внесено плату за комунальні послуги, представник позивача в судовому засіданні не зміг навести суду жодних законних підстав своїх доводів, відповідно до яких платежі, внесені відповідачами за ці певні конкретні періоди, були віднесені позивачем на рахунок погашення заборгованості, яка утворилася за період, що передував 1 липня 2008 року.

Крім того, згідно наданого суду розрахунку заборгованості (а.с.41-45), заборгованість відповідачів станом на 1 липня 2008 року зазначається в сумі 1247 гривень 89 коп. Також із зазначеного розрахунку виходить, що за період з 1 липня 2008 року по вересень 2012 року включно відповідачі сплатили на 375 гривень 34 коп. більше, аніж їм було за цей період нараховано.

Таким чином, із зазначених матеріалів справи (наданих позивачем суду розрахунків та наданих відповідачами квитанцій про сплату комунальних послуг) виходить, що заборгованість в сумі 872 гривні 55 коп. фактично утворилася у відповідачів не у період з 1 липня 2008 року по вересень 2012 року включно, а у період, що передував 1 липня 2008 року.

При цьому суд вважає необхідним зазначити, що позивач не надав суду жодних даних про періоди, за які утворилася зазначена заборгованість до 1 липня 2008 року, дані про встановлені тарифи за кожен період нарахування, та відповідно про суми помісячного нарахування плати за кожен з періодів, суми внесеної плати за спожиті послуги та суму заборгованості за відповідний період щомісячно.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем ККП «Донецькміськтепломережа» без поважних причин пропущений строк звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості з оплати за послуги енергопостачання за період, що передував 1 березня 2009 року.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 26 червня 2004 року, з наступними змінами та доповненнями, споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 цього Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, з наступними змінами та доповненнями, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Виходячи з положень зазначених норм законодавства, суд встановив, що про наявність заборгованості із внесення відповідачами плати за комунальні послуги за період, що передував 1 березня 2008 року, позивач дізнався не пізніше 21 березня 2008 року, але із заявою про видачу судового наказу щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за цей період звернувся до суду лише 23 березня 2012 року (а.с.110), тобто після закінчення трирічного строку, встановленого ст.257 ЦК України для вирішення такого спору.

При цьому позивач не надав суду, і в матеріалах справи відсутні докази, що до часу його звернення до суду із заявою про видачу судового наказу до 23 березня 2012 року існували такі поважні причини, з яких протягом декількох років позивач був позбавлений можливості звернутися до суду із заявою або з позовом про стягнення заборгованості за комунальні послуги за період, що утворилася до 1 березня 2009 року, в зв'язку з чим вимоги ККП «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, яка утворилася в період до 1 березня 2009 року включно, задоволенню не підлягають в зв'язку з пропуском позивачем встановленого ст.257 ЦК України трирічного строку звернення до суду за вирішенням такого спору.

Відповідно до ч.3 ст.10, чч.1, 2 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, в тому числі позивачу та його представнику, під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки, зокрема положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується записом судового засідання.

Разом з тим, представник позивача в судовому засіданні заявив, що ніяких інших клопотань та доказів позовних вимог він не має, та не заперечував проти закінчення дослідження доказів.

Таким чином, позивач в судовому засіданні не надав суду достовірних достатніх доказів наявності заборгованості за спожиті комунальні послуги у квартирі відповідачів саме в розмірі 872 гривні 55 коп., яка утворилася саме за період з 1 липня 2008 року по 1 жовтня 2012 року, у той час як надані відповідачами розрахункові квитанції про сплату комунальних послуг свідчать про систематичне регулярне внесення ними плати за спожиті послуги в період з 1 липня 2008 року по 1 жовтня 2012 року у певних розмірах, неправильність яких позивачем не спростована.

А за таких обставин доводи позивача про стягнення з відповідачів конкретної суми заборгованості в розмірі 872 гривні 55 коп., а також посилання позивача на необхідність поновлення йому строку позовної давності в зв'язку з поданням заяви про видачу судового наказу в березні 2012 року є необґрунтованими, недоведеними, а тому задоволенню не підлягають, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню й вимоги позивача про стягнення цієї заборгованості із врахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних та витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, п.5 ч.3 ст.20, ч.1 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 26 червня 2004 року, з наступними змінами та доповненнями, п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, з наступними змінами та доповненнями, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 99, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Комунальному комерційному підприємству Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» в позові до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги в розмірі 872 гривні 55 коп., трьох відсотків річних в сумі 19 гривень 12 коп., суми індексу інфляції в розмірі 4 гривні 99 коп., судового збору в сумі 214 гривень 60 коп., а цілому в загальній сумі 1111 гривень 26 коп. відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: