СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
11 грудня 2006 року |
Справа № 2-29/7656-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
скаржника: не з'явився,
боржника: не з'явився,
суб'єкта оскарження: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 26.10.2006 у справі №2-29/7656-2006
за скаргою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
боржник Приватна фірма "ВВВ" (вул. Ген. Васильєва, 28, місто Сімферополь, 95026)
на дії ліквідатора ОСОБА_2(АДРЕСА_2)
скарга на дії ліквідатора (в межах справи про банкрутство)
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2006 у справі № 2-29/7656-2006 (суддя Башилашвілі О.І.) у задоволенні скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на дії ліквідатора відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що заява про визнання грошових вимог суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 подана 15.08.2006, тобто через 3 місяця після надрукування оголошення про визнання боржника банкрутом, тобто після спливу місячного строку для її подання, передбачено статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-XII від 14.05.1992.
Не погодившись з ухвалою суду, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, визнати грошові вимоги ОСОБА_1 з включенням їх до переліку вимог кредиторів.
На думку сторони, судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, а саме -Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-XII від 14.05.1992.
14.04.2006 в газеті „Голос України” надруковане оголошення про визнання банкрутом Приватної фірми "ВВВ" та відкриття ліквідаційної процедури згідно постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2006.
15.08.2006 суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 подав заяву до банкрута про визнання його кредитором з грошовими вимогами в порядку частини 3 статті 51 Закону України № 2343-XII від 14.05.1992.
Згідно зі статтею 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-XII від 14.05.1992 з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута є таким, що наступив.
Статті 23, 51 Закону України № 2343-XII від 14.05.1992 не містить вказівки на те, що вимоги кредиторів до боржника, заявлені в процедурі ліквідації без застосування попередніх стадій банкрутства, є конкурсними. Також, ці статті не вказують граничність строку подання заяв кредиторів.
Отже, застосування положень статті 14 вищевказаного Закону стосовно вимог, які заявлені в порядку статті 51 Закону на стадії ліквідації є неправомірним, тому вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 мають бути визнані та включені до вимог кредиторів, що підлягають сплаті в порядку статті 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-XII від 14.05.1992.
Крім того, глава 50 Цивільного кодексу України не містить такої підстави припинення зобов'язання як пропуск місячного строку подання вимог кредиторів підчас ліквідації боржника, а термін „припинення зобов'язання” не є тотожним визначенню „погашення вимог”, оскільки порушується принцип належного виконання зобов'язання з боку боржника, що закріплений у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Судова колегія розглядає апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін, оскільки їх явку не визнано обов'язковою.
Повторно, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України переглянувши справу, судова колегія встановила таке.
Боржник -Приватна фірма „ВВВ” звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з завою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-XII від 14.05.1992.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2006 Приватну фірму „ВВВ” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2
03.10.2006 до господарського суду надійшла скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на дії ліквідатора боржника ОСОБА_2 відносно не включення їм суми заявлених грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.
14.04.2006 в газеті „Голос України” надруковане оголошення про визнання Приватної фірми „ВВВ” банкрутом та відкриття відносно неї ліквідаційної процедури.
Заява суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання грошових вимог надійшла на адресу ліквідатора 15.08.2006.
Відповідно до пункту 3 статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-XII від 14.05.1992 встановлено, що кредитори вправі заявити свої претензії до ліквідує мого боржника у місячний строк з дня опублікування оголошення про визнання ліквідує мого боржника банкрутом.
Судом першої інстанції вірно вказано, що дана норма є імперативною та підлягає обов'язковому виконанню (дотриманню) усіма кредиторами боржника. Встановлений строк є пресекательним і відновленню не підлягає.
Офіційна публікація в газеті зобов'язує усіх кредиторів боржника пред'явити свої грошові вимоги. Невиконання цієї умови спричиняє автоматичне погашення грошових вимог кредиторів.
Так, як заява про визнання грошових вимог суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 подана 15.08.2006, тобто через 4 місяця після надрукування оголошення про визнання Приватної фірми „ВВВ” банкрутом та після спливу місячного строку для її подання, господарським судом вірно відмовлено у задоволенні скарги на дії ліквідатора ОСОБА_2
Оскільки ухвалу прийнято господарським судом Автономної Республіки Крим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вона зміні чи скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги внаслідок їх необґрунтованості.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2006 у справі № 2-29/7656-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді Л.М. Заплава
З.Д. Маслова