СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
07 грудня 2006 року | Справа № 2-15/12458-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
позивача: Чернова Олексія Івановича, довіреність № 20-3/3327 від 29.12.05, орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго";
відповідача: Шацило Ганни Миколаївни, довіреність № б/н від 31.10.06, Лукашевої Наталії Анатоліївни, довіреність № б/н від 31.10.06, Соседко Юрія Олеговича, довіреність № б/н від 31.10.06, товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Схід" пансіонат "Блакитна хвиля";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Схід" пансіонат "Блакитна хвиля" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 10.10.2006 у справі №2-15/12458-2006
за позовом орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а,Сімферополь,95000)
в особі Алуштинської філії орендного підприємство "Кримтеплокомуненерго" (вул. Лісова, 1,Алушта,98510)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Схід" пансіонат "Блакитна хвиля" (пр. Кірова, 29/1,Сімферополь,95000)
про стягнення 20354,44 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Схід" пансіонат "Блакитна хвиля" про стягнення з останнього 20354,44 грн., в тому числі 18594,64 грн. основного боргу та суми пені в розмірі 1759,80 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на той факт, що в порушення укладеного між сторонами договору № 41/102 від 01.08.2005 на постачання теплової енергії, відповідач неналежним чином та несвоєчасно сплачував надані позивачем послуги, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 у справі № 2-15/12458-2006 (суддя І.А. Іщенко) частково задоволений позов Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Схід" пансіонат "Блакитна хвиля".
З товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Схід" пансіонат "Блакитна хвиля" на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" стягнуто 18594,64 грн. заборгованості, 185,93 грн. державного мита та 107,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення пені у розмірі 1759,80 грн. позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати прийняте у справі рішення і прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги вмотивовані тим, що договором на постачання теплової енергії № 41/102 від 01.08.2005 з протоколом розбіжностей сторонами обумовлені тарифи, які не суперечать діючому законодавству України, проте, позивач в свою чергу, на підставі наказів № 172 від 30.12.2004, № 56 від 13.04.2006 неправомірно, в односторонньому порядку збільшив тарифи на послуги з постачання теплової енергії.
Також, відповідачем на стадії апеляційного провадження суду апеляційної інстанції надана копія договору на постачання теплової енергії № 37 від 01.06.2004, при цьому зазначено, що при прийнятті рішення суд першої інстанції не врахував наявність зазначеного договору та прийняв рішення, посилаючись тільки на договір № 41/102 від 01.06.2005, тоді як сума боргу нарахована за період січень 2005 –жовтень 2005.
Окрім цього, наполягаючи на скасуванні рішення місцевого господарського суду, відповідач вказує, що розрахунки з позивачем здійснювались своєчасно на підставі статті 526 Цивільного кодексу України, розділу 6 договору та представлених рахунків за тарифами, зазначеними у пункті 2.1. договору, затвердженими наказом орендного підприємства "Теплокомуненерго" від 25.02.2004 № 27 з розрахунку 335,65 грн. (з податком на додану вартість) за 1 Гкал теплової енергії. Дії позивача, на думку відповідача, порушують Закон України "Про житлово-комунальні послуги", оскільки зміна розміру тарифів повинна доводитися до споживача не пізніше, як за 30 днів.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
01.08.2005 між орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Крим-Схід" пансіонат "Блакитна хвиля" (споживач) укладений договір на постачання теплової енергії № 41/102 (а.с.14-17), відповідно до якого постачальник зобов'язався постачати споживачу теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання в необхідних об'ємах, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунків. Споживачем договір підписаний з протоколом розбіжностей, які сторонами не були врегульовані.
Відповідно до підпункту 6.1. договору, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються згідно встановлених тарифів.
Пунктом 6.1.1 договору № 41/102 від 01.08.2005 передбачено, що при зміні цін на енергоресурси, воду та матеріали, відповідно змінюються ціни на теплову енергію, що постачається, про що „постачальник” - орендне підприємство „Кримтеплокомугенерго” доводить „споживачу” письмово або через засоби масової інформації.
З матеріалів справи вбачається, що листом (вих. № 142 від 11.02.2005) позивач повідомив відповідача про введення з 01.01.2005 нових тарифів на послуги теплопостачання на підставі наказу орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” № 172 від 30.12.2004.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам у справі, тому підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення відсутні.
Так, відповідно до частини 3 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Враховуючи те, що Алуштинською міською радою не затверджені ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідно до роз'яснень Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 2/2-56 від 18.01.2005 до врегулювання розподілу повноважень та встановлення порядку затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги відносини регулюються діючим законодавством.
Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим "Про тарифи на житлово-комунальні послуги" №277 від 22.08.2000 надано право керівникам організацій, підприємств всіх форм власності і відомчої підлеглості, окрім товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль", що виробляють теплову енергію та надають послуги з тепло-, водопостачання і водовідведення встановлювати тарифи на вказані послуги для інших споживачів, виходячи з економічно обґрунтованих витрат і встановленого граничного рівня рентабельності, та включати в тарифи для інших споживачів не відшкодовану з бюджету суму витрат від надання послуг населенню за встановленими тарифами.
Наказом "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для інших споживачів" № 172 від 30.12.2004 орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" затвердило наступні тарифи на послуги теплопостачання для інших споживачів для Алуштинської філії: 520,33 грн. - за 1 Гкал теплової енергії; 5,42 грн. - за опалення 1 м2 площі на місяць; 24,98 грн. - за підігрів води без вартості холодної води 1 м3.
Відомості щодо зміни тарифів також були опубліковані в газеті "Алуштинський вісник", що підтверджується матеріалами справи (а.с.71).
Таким чином, позивачем були виконані свої обов'язки, передбачені договором щодо повідомлення відповідача про зміну тарифів, але відповідач виконував свої зобов'язання несвоєчасно та не в повному об'ємі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 18594,64 грн. за період з 01.09.2005 по 01.06.2006, що підтверджується розрахунком позивача (арк. с. 7).
Твердження відповідача про незгоду з встановленими тарифами за послуги по теплозабезпеченню не можуть бути судовою колегією прийняті як обгрунтовані, оскільки розмір вказаних тарифів відповідачем не оскаржувався у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні вимоги Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Твердження відповідача про неправомірність встановлення позивачем нових тарифів за послуги з теплозабезпечення є голослівними, оскільки наказ № 172 від 30.12.2004 та розмір вказаних тарифів відповідачем не оскаржені у встановленому законом порядку і не є предметом спору у дійсній справі.
Крім того, судова колегія апеляційної інстанції приймає до уваги той факт, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.03.2006 у справі № 2-6/4464-2006, залишеним без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.06.2006, відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним Наказу "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для інших споживачів" № 172 від 30.12.2004, встановлення позивачем тарифів на послуги з теплопостачання визнано правомірним. Рішення суду набрало чинності у встановленому законом порядку і щодо встановлених в ньому фактів, у відповідності до вимог частини 4 статті 35 Господарсько-процесуального кодексу України, є обов’язковим при вирішенні дійсного спору.
Висловлюючи свої заперечення проти позову в суді апеляційної інстанції, відповідач посилається на порушення позивачем Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” стосовно необхідності погодження тарифів з органами місцевого самоврядування.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, у тому числі, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
При цьому, судова колегія вважає правомірним посилання позивача на те, що орендне підприємство „Кримтеплокомуненерго” не відноситься до об`єктів комунальної власності, під дію вищезазначеної норми закону діяльність позивача не підпадає, тому, у Сімферопольської міської ради відсутні повноваження з погодження тарифів, які встановлюються самим орендним підприємством „Кримтеплокомуненерго” на послуги з теплопостачання.
Посилання відповідача на наявність договору на постачання теплової енергії № 37 від 01.06.2004, укладеного між сторонами, є необґрунтованими і невідповідаючими обставинам справи, оскільки зазначений договір припинив свою дію на підставі укладення сторонами нового договору на постачання теплової енергії від 01.08.2005.
До того ж, не відповідають дійсним обставинам справи та є неспроможними доводи відповідача про нарахування позивачем суми заборгованості за період січень2005–жовтень2005, що спростовується розрахунком дебіторської заборгованості за період з 01.09.2005 по 01.06.2006, наданий позивачем та який міститься в матеріалах справи (арк. с. 7).
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 у справі № 2-15/12458-2006 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Схід" пансіонат "Блакитна хвиля" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді В.І. Гонтар
О.А. Щепанська