СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
11 грудня 2006 року | Справа № 2-26/11223-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Дугаренко О.В.,
Заплави Л.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Філонов О.І., довіреність № 1090 від 15.11.2006,
Бережной М.О., довіреність № 909 від 29.09.2006,
відповідача: Даничев Д.О., директор,
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Новосвітської селищної Ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 09.10.2006 у справі №2-26/11223-2006
за позовом Виконавчого комітету Новосвітської селищної Ради (вул. Л. Голіцина, 16, с.Новий Світ, місто Судак, 98032)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марина "Вей-Макс" (вул. Леніна, 66а, місто Судак, 98000)
про визнання договору оренди комунального майна неукладеним
ВСТАНОВИВ:
Виконавчий комітет Новосвітської селищної Ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариством з обмеженою відповідальністю „Марина „Вей-Макс” про визнання неукладеним договору оренди комунального майна. У процесі розгляду справи сторона змінила позовні вимоги та просить визнати недійсним договір оренди, укладений між сторонами від 08.04.2003.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2006 (суддя Проніна О.Л.) у справі № 2-26/11223-2006 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що неможливо зробити висновок про те, що договір оренди від 08.04.2003, укладений між сторонами, не відповідає нормам діючого законодавства, у зв’язку з чим судом не вбачається підстав для визнання його недійсним у порядку статті 215 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з вказаним рішенням, Виконавчий комітет Новосвітської селищної Ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення. Сторона вважає, що місцевим господарським судом надана неправильна оцінка спірних правовідносин між сторонами при укладенні договору оренди. Апелянт вважає, що неправильним є висновок суду про те, що відсутність умов забезпечення пожежної безпеки щодо орендованого майна є необов’язковим при укладенні договору оренди. Але всупереч цьому забезпечення протипожежної безпеки є суттєвою умовою при укладенні договору оренди. Оскільки сторони не домовились щодо істотних умов договору оренди, він суперечить статті 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” № 2269 від 10.04.1992, а тому є недійсним. Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Апелянт вказує, що обставини справи з’ясовані не у повному обсязі. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що обов’язок по страхуванню майна, визначений статтею 5.5 умов договору виконаний стороною після звернення до господарського суду, тобто після більш 3 років з моменту укладення договору. Суд не надав правову оцінку несвоєчасності перерахування орендної плати, що призводило до завдання шкоди Новосвітській селищній Раді. Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Повторно, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України розглянувши справу, судова колегія встановила таке.
08.04.2003 між сторонами: Виконавчим комітетом Новосвітської селищної Ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марина „Вей- Макс” укладено договір оренди комунального майна на підставі рішення Виконавчого комітету Новосвітської селищної Ради № 26 від 04.04.2003 „Про надання в оренду об’єкту комунальної власності будівлі колишньої погранзастави”.
На підставі цього договору відповідачу було передано у тимчасове платне користування будівлю колишньої погранзастави інв. № 10330033, яка знаходиться на балансі селищної ради. Зазначений договір відповідно до пункту 1.2 був укладеним з метою реконструкції об’єкту оренди та облаштування в об’єкт рекреації для задоволення потреб мешканців с. Новий Світ та рекреантів у забезпеченні спортивно-оздоровчих заходів.
Судова колегія не може погоджуватися з висновком суду про відсутність правових підстав для задоволення позову виходячи з такого.
Відповідно до статті 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” № 2269 від 10.04.1992 (зі змінами та доповненнями) істотними умовами оренди є:
об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації ;
термін, на який укладається договір оренди;
орендна плата з урахуванням її індексації;
порядок використання амортизаційних відрахувань;
відновлення орендного майна та умови його повернення;
виконання зобов’язань;
відповідальність сторін;
страхування орендарем взятого ним в оренду майна;
обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Аналізуючи договір оренди, укладений між сторонами, судова колегія звертає увагу на те, що в тексті спірного договору розділи 1-10 не містять повного переліку зазначених істотних умов, наявність яких передбачена чинним орендним законодавством, а саме, відсутні обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що відсутність в договорі істотних умов тягне за собою невідповідність спірного договору вимогам діючого орендного законодавства, а тому відповідно до частині 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України договір оренди, укладений між сторонами, визнається недійсним з моменту його укладення.
Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню.
При прийнятті нового рішення судова колегія задовольняє позовні вимоги у повному обсязі на підставі вищевказаного.
Таким чином, судова колегія визнає недійсним договір оренди нерухомого майна, укладений 08.04.2003 між Виконавчим комітетом Новосвітовської селищної Ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марина „Вей-Макс” стосовно об’єкту комунальної власності будівлі колишньої погранзастави.
Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини 2 пункту 5 статті 216 Цивільного кодексу України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Тому судова колегія зобов’язує Товариство з обмеженою відповідальністю „Марина „Вей-Макс” повернути Виконавчому комітету Новосвітовської селищної Ради об’єкт комунальної власності будівлі колишньої погранзастави, інв. № 10330033.
Інші доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки несвоєчасне виконання обов’язків по договору оренди не є підставою для визнання його недійсним.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункт 4 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Новосвітської селищної Ради задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2006 у справі № 2-26/11223-2006 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, укладений 08.04.2003 між Виконавчим комітетом Новосвітовської селищної Ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марина "Вей-Макс" стосовно об’єкту комунальної власності будівлі колишньої погранзастави.
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Марина "Вей-Макс" (вул.Леніна, 66а, місто Судак, 98000, інші реквізити у матеріалах справи відсутні) повернути Виконавчому комітету Новосвітовської селищної Ради (вул.Л.Голіцина, 16, с.Новий Світ, місто Судак, 98032, р/р 33217850800032 УДК в Автономній Республіці Крим міста Сімферополя, МФО 824026, ОКПО 24041995) об’єкт комунальної власності будівлі колишньої погранзастави інв. № 10330033.
Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді О.В. Дугаренко
Л.М. Заплава