Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/763/2013 р.

130/2291/13-ц р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2013

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Саландяк О.Я.,

секретаря Кащенко Г.Р.,

сторін: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

встановив:

ОСОБА_1 29.07.2013 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.11.2010 року вона уклала шлюб з відповідачем, з яким проживала до січня 2012 року. Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3, який проживає із позивачкою та перебуває на її утриманні. Сімейне життя між сторонами не склалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних стосунків, сторони спільно не проживають, хоча перебувають у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 18.02.2013 року з відповідача стягнено аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття, а також на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн. щомісяця, починаючи з 18.01.2013 року, до досягнення дитиною трирічного віку. Під час розгляду справи Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області ОСОБА_2 запевняв позивачку, що буде регулярно їй допомагати утримувати дитину, і тому в ході розгляду справи, нею було зменшено позовні вимоги. Після набрання рішенням законної сили, ОСОБА_2, незважаючи на запевнення, аліменти на утримання сина сплачував нерегулярно, в результаті чого утворилась заборгованість по сплаті аліментів: - на утримання сина в розмірі 1566,67 грн., на її утримання - 1333,35 грн., що підтверджується довідками ДВС.

На даний час, позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, яка постійно хворіє і потребує постійного догляду. Позивачка проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1. Дитячого садка в селі немає, на роботу позивачка влаштуватись не може, не займається підприємницькою діяльністю, прибутків ні від нерухомості, ні від господарства не має. Джерелами її доходів є допомога батьків та державна допомога по догляду за дитиною у розмірі 130 грн. в місяць. На сьогоднішній день, матеріальний стан позивачки значно погіршився, розмір стягуваних аліментів та отримуваної допомоги в сукупності на декілька гривень перевищує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Коштів на нормальне харчування, нормальне виховання та купівлю нормального одягу дитині не вистачає, оскільки суттєво змінились ціни на харчування, одяг та інші речі, необхідні для дитини, а тому позивачка самостійно не може забезпечити нормальний розвиток дитини. ОСОБА_1 просила збільшити розмір аліментів на утримання сина до 800 грн. щомісяця, починаючи із дня пред»явлення позову та до досягнення сином повноліття, а також на своє утримання до 500 гривень щомісяця, починаючи від дня пред»явлення позову та до досягнення дитиною трирічного віку.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги зменшила, просила стягнути аліменти на утримання сина 600 грн. щомісяця, до досягнення сином повноліття, а також на своє утримання 350 гривень щомісяця, до досягнення дитиною трирічного віку. Пояснила, що зменшила дані вимоги, ознайомившись із запереченнями відповідача, оскільки не оспорює факти його хвороби. Позов підтримала за обставин, що в ньому викладені. Додатково та на запитання суду пояснила, що змінився її матеріальний стан, а саме після винесення рішення по справі, відповідач заборгував їй аліменти у значній сумі, що поставило її у вкрай скрутне матеріальне становище. На даний час майже вся заборгованість відповідачем виплачена, сума у 1000 грн. знаходиться у відділенні зв»язку, отримати їх вона не може у зв»язку із проблемами в документах, на що відповідач пояснив, що надасть їй квитанцію про направлення коштів. Також дитина росте, за пів року змінились її потреби. ЇЇ сімейний стан не змінився, її здоров»я погіршилось, але вона до лікарні не зверталась, доказів надати не може, оскільки не обстежувалась, дитина здорова. Як на час винесення рішення суду, так і на даний час, вона проживає із матір»ю та вітчимом, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, отримує допомогу на дитину, окремого житла не має.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, надав суду письмові заперечення, відповідно до яких позивачкою не доведено підстави збільшення розміру стягуваних аліментів, що передбачені ст. 192 ч.1 СК України, а саме, не доведено, що погіршилось її матеріальне становище, а покращилось матеріальне становище відповідача, також, що погіршилось здоров»я дитини, так як дитина повністю здорова. Заборгованість по сплаті аліментів утворилась через погіршення здоров»я відповідача та неможливості знайти ним нормально оплачуваної роботи та регулярно сплачувати аліменти. На даний час відповідачем позичено гроші та повністю погашено заборгованість по аліментах, що підтверджено довідкою ДВС., та і наявність такої заборгованості не є підставою для збільшення розміру стягуваних аліментів.

Відповідач здійснює догляд за батьками ОСОБА_5, 1946 р.н., ОСОБА_6, 1953 р.н. Земельного та майнового паю на території сільської ради не має. Батько відповідача має глаукому обох очей, практично сліпий, потребує сторонньої допомоги. Мати має хвороби серця. З 20.08.2013 року по 27.08.2013 року знаходився на стаціонарному лікуванні в ЛОР відділенні «Тульчинської ЦРЛ» з діагнозом гострий правобічний гнійний гемісінусіт, витратив на покупку ліків 581.90 грн. та його продовжують турбувати головні болі. Відповідач ніде не працює, тимчасовими заробітками на даний час не займається у зв»язку із погіршенням стану здоров»я. Вважає, що витрати у зв»язку із хворобою дитини є додатними витратами на дитину, що обраховуються у твердій грошовій сумі та стягуються на підставі ст. 185 СК України. Аліменти, що присуджені рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у сумі 500 грн., перевищують мінімальний розмір аліментів, визначених законодавством для дитини відповідного віку. На даний час відповідач хворіє, не має можливості знайти постійно оплачувану роботу, щоб сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 800 грн., та на утримання дружини 500 грн. щомісяця. По можливості буде допомагати позивачці утримувати дитину окрім аліментів. Просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав із підстав, що викладені в запереченнях. Проти задоволення зменшених (уточнених) вимог позивачки заперечив. Додатково та на запитання суду пояснив, що ним визнано позов про стягнення з нього аліментів на утримання дитини у розмірі 500 грн. щомісячна та на утримання дружини в розмірі 250 грн. щомісячно та сплачувати аліменти у більшому розмірі він не має можливості. Він захворів на гемісінусит та продовжує лікування на даний час. Він не працював, проте погодився із розміром аліментів, що визначені рішенням. Через відсутність доходів та хворобу він не зміг вчасно сплатити аліменти, але на даний час він позичив гроші та повністю погасив заборгованість по аліментах, надав довідки ДВС про відсутність заборгованості, спросив суд не брати до уваги довідку ДВС, де вказана переплата 233,30 грн., оскільки такої переплати немає. Пояснив, що доглядає хворих батьків, окремого житла не має. Пообіцяв регулярно та вчасно сплачувати аліменти позивачці в загальній сумі 750 грн. та допомагати в разі можливості додатково. Проти збільшення розміру стягуваних аліментів категорично заперечив через відсутність відповідних доходів. Просив в задоволенні позову відмовити.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають в шлюбі, який зареєстровано 14.11.2010 року виконкомом Дранської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, актовий запис №6 (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про народження (а.с.6) ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком його є відповідач по справі (платник аліментів) ОСОБА_2, матір»ю - позивачка (стягувач аліментів) ОСОБА_1

Відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.02.2013 року (а.с.8), що набуло законної сили18.03.2013, з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісяця, починаючи стягнення з 18.01.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на утримання позивачки в твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн. щомісяця, починаючи стягнення з 18.01.2013 року і до досягнення дитиною трирічного віку. При винесенні рішення судом враховано, що кошти, які позивачка отримує у зв»язку із доглядом за дитиною не дають змоги їй самостійно забезпечити нормальний розвиток дитини та знаходячись у скрутному матеріальному становищі, вона не може самостійно забезпечити свої потреби, в ході розгляду справи зменшила позовні вимоги до 500 грн. щомісячно на утримання дитини та до 250 грн. на утримання дружини. Дані позовні вимоги відповідач визнав беззастережно. Позивачка також знаходилась на обліку в ЖРУПСЗН, де отримувала допомогу на дитину до досягнення нею трьох років.

Відповідач нерегулярно сплачував аліменти на утримання дитини та не сплачував аліменти на утримання дружини (а.с. 9-11, 13 ), що призвело до виникнення заборгованості станом на 01.07.2013 року на утримання дитини у розмірі 1100 грн. (а.с.12, 14) та станом на 01.07.2013 року у розмірі 1333,35 грн. (а.с.15).

Позивачка знаходиться на обліку Жмеринського УПСЗН, де отримує допомогу по догляду зха дитиною до досягнення нею трьох років, та розмір даної допоги з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року склав 780 грн., тобто по 130 грн. щомісяця (а.с.16).

Відповідно до довідки виконкому Мовчанської сільської ради № 285 від 17.07.2013 дитина ОСОБА_3 знаходиться біля матері та перебуває на її утриманні (а.с.17).

ОСОБА_2 з 2009 року офіційно не працює (а.с.29-29 зворот), проживає та зареєстрований АДРЕСА_2 разом із батьками - пенсіонерами - батько ОСОБА_5, 1946 р.н., мати - ОСОБА_6, 1953 р.н., земельного та майнових паїв на території сільської ради не має, доглядає батьків (а.с.30). Батько відповідача ОСОБА_5 знаходиться на диспансерному обліку в очному кабінеті Тульчинської ЦРЛ з приводу глаукоми обох очей (а.с.31), мати - ОСОБА_6 - має хвороби серця: гіпертонічну хворобу, синусову тахікардію (а.с.32-33). Відповідач з 20.08.2013 року по 27.08.2013 року знаходився на стаціонарному лікуванні в ЛОР відділенні Тульчинської ЦРЛ з діагнозом гострий правобічний гнійний гемісінисит, та отримав відповідне лікування, на яке витратив 518,90 коп.(а.с.34-35). Станом на 01.09.2013 року заборгованість за аліментами на утримання дитини становить 16,65 грн. (а.с.37), по утриманню дружини - є переплата 16,65 грн. (а.с.38).

Як встановлено у судовому засіданні, сторони по справі живуть окремо.

Дані докази та обставини визнані сторонами, не оспорені, а тому приймаються судом до уваги.

Встановленим в суді фактичним обставинам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Сімейним Кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України суд при визначенні аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

При визначенні розміру аліментів Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області 18.02.2013 року судом враховано всі обставини, визначені законом. Відсутні відомості про зменшення позивачкою розміру аліментів під впливом будь-яких обставин.

Позивачкою не доведено обставин, які відповідно до ст. 192 СК України на даний час дають суду підстави для збільшення розміру аліментів, стягуваних за вищевказаним рішенням на утримання дитини та дружини, оскільки сімейний стан, стан здоров»я стягувача або платника аліментів не змінився, дитина здорова, інших випадків позивачкою не наведено, а також позивачкою не доведено належними та допустимими доказами зміну її матеріального стану з часу винесення рішення та до часу розгляду справи, заборгованість відповідача по аліментах усунута.

Відповідач також знаходиться у скрутному матеріальному становищі, хворіє, доглядає хворих батьків, аліменти на утримання дитини та дружини сплатив.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет на 2013 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від до 6 років з 1 січня становить 972 гривень із поступовим його збільшенням до 1032 гривень із 1 грудня.

Прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів і мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, тому на даний час розмір аліментів, що визначений Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області у розмірі 500 гривень, з урахуванням того, що батьки мають рівні обов'язки по утриманню дитини до досягнення нею повноліття, відповідають рівню, визначеному ч.2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір підлягає віднесенню за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 Сімейного кодексу України, та ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: