02.09.2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:

головуючого - Ноздрякова В.М.,

суддів - Жук О.В., Шальнєвої Т.П.,

за участю прокурора - Ємець А.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 4 червня 2013 року.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.11.2012 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 27 ч. 2 - 205 ч. 2 КК України направлена на додаткове розслідування.

На цю постанову прокурор, який брав участь у розгляді справи, подав апеляцію.

Постановою суду від 18.03.2013 року апеляція у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 350 КПК України залишена без руху.

Постановою суду від 04.06.2013 року апеляція визнана такою, що не підлягає розгляду.

В апеляції на цю постанову прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, вказуючи на її необґрунтованість, просить постанову суду скасувати, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, дати суду вказівку на виконання вимог ст. 351 КПК України.

Розглянувши матеріали справи, апеляцію, вислухавши думку прокурора, який не підтримав апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_1, який теж просив постанову суду залишити без змін, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Справа № 1/2601/1401/12

№ апеляційного провадження: 11/796/1595/2013

Головуючий у суді першої інстанції: Дідик М.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Ноздряков В.М.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК України, в апеляції повинна бути зазначена вказівка на те, в чому полягає незаконність постанови та доводи на її обґрунтування. Суд направляючи справу на додаткове розслідування вказав, що органи досудового розслідування пред'являючи ОСОБА_1 обвинувачення за ст. 27 ч. 2 - 205 ч. 2 КК України не вказали в чому полягає незаконна діяльність суб'єктів господарювання створених ОСОБА_1, не розкрита об'єктивна і суб'єктивна сторони інкримінованого злочину.

Апеляція прокурора на цю постанову є неясною і неконкретною, бо не містить вказівки, в чому ж рішення суду є незаконним, в ній не наведені доводи на обґрунтування вимог про скасування постанови.

Після залишення апеляції без руху, прокурором подана апеляція у тій же самій редакції.

За таких обставин, враховуючи думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, п.11 Перехідних положень КПК 2012 року, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 4 червня 2013 року про визнання апеляції прокурора який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції такою, що не підлягає розгляду - без змін.

Судді: Ноздряков В.М. Жук О.В. Шальнєва Т.П.