02.09.2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:

головуючого - Ноздрякова В.М.,

суддів - Жук О.В., Шальнєвої Т.П.,

за участю прокурора - Ємець А.А.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2013 року.

Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

обвинуваченого у скоєнні злочину передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України направлена на додаткове розслідування прокурору Дніпровського району м. Києва.

Міра запобіжного заходу -утримання під вартою.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2, в період часу з 01 години 30 хвилин до 03 години 30 хвилин знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 де проживав його брат ОСОБА_3 і перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки, на ґрунті раптово виниклого умислу на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 розпочав з ним бійку, а потім невстановленим досудовим слідством предметом схожим на шнур став здавлювати його шию, спричинивши смерть ОСОБА_2

Справа № 1/755/71/13

№ апеляційного провадження: 11/796/1620/2013

Головуючий у суді першої інстанції: Метелешко О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Ноздряков В.М.

Розглядаючи справу по суті, суд прийшов до висновку про необхідність направлення справи на додаткове розслідування, оскільки органами досудового розслідування допущені суттєві неповнота та однобічність досудового слідства. Суд вказав, що пред'явлене органами досудового слідства обвинувачення ОСОБА_2 не в повній мірі відповідає матеріалам справи, а наведені докази мають суттєві протиріччя, які підлягають усуненню органами досудового слідства. Як вказав суд, в обвинувальному акті не зазначений момент виникнення умислу у ОСОБА_2 на вбивство ОСОБА_3, органи досудового слідства не знайшли ОСОБА_6, який був у квартирі потерпілого у той вечір і який би міг дати відповідні покази щодо розвитку ситуації, не усунуті протиріччя у висновках експертиз.

Органам досудового слідства запропоновано більш повно та всебічно дослідити обставини справи, за наявності підстав пред'явити ОСОБА_2 обвинувачення з дотриманням вимог КПК, давши правильну юридичну оцінку його діям, перевірити доводи висунуті на його захист, за наявності законних підстав притягнути і інших осіб, причетних до скоєння вказаного злочину.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, вказуючи на необґрунтованості рішення суду, оскільки органи досудового слідства здійснили всі можливі заходи для встановлення об'єктивних даних по справі, яким суд повинний дати належну оцінку, просить постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, апеляцію, вислухавши доводи прокурора, підтримавшего апеляцію, доводи адвоката ОСОБА_1, яка просила постанову суду залишити без змін, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Згідно ст. 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що питання, які відображенні в постанові суду, а саме про надання правильної юридичної оцінки діям ОСОБА_2, здійснення перевірки про можливу причетність до скоєння злочину інших осіб, усунення протиріч в висновках експертиз не є питаннями, які б могли стати підставою для направлення справи на додаткове розслідування.

Так, відповідно до ст. 278 КПК України суд, встановивши під час судового слідства, що злочин вчинила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності, за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника виносить мотивовану ухвалу, а суддя - постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора або направляє все провадження в справі для проведення досудового слідства чи дізнання.

Оскільки суд не встановив, що злочин вчинили інші особи, які не притягнуті до кримінальної відповідальності, підстави про направлення справи на додаткове розслідування відповідно до цієї норми закону відсутні.

Відповідно до ст. 275 КПК України розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого обвинувачення.

Суд повинен в рамках пред'явленого обвинувачення дослідити докази надані органами досудового слідства і в залежності від встановленого прийняти рішення згідно вимог закону. Це рішення про доведеність чи недоведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину.

Суд повинен прийняти до уваги, що можлива різниця в показах по питанням про те, хто з ким спілкувався, куди, коли і хто ходив до здійснення злочину, можуть бути викликані станом алкогольного сп'яніння осіб, які дали покази. Судом був допитаний в якості свідка ОСОБА_7, який дав покази, щодо подій вечора ІНФОРМАЦІЯ_2, у тому числі покази щодо ОСОБА_6 Суду треба дати належну оцінку цим показам в контексті пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення.

Якщо в ході судового розгляду виникли сумніви щодо висновків тієї чи іншої експертизи, то суд відповідно до положень закону може призначати додаткову або повторну експертизу.

Отже, за обставинами справи, суд повинен більш ретельно дослідити докази, дати їм оцінку і прийняти відповідне законне рішення.

Враховуючи наведене і керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, п.11 Перехідних положень КПК 2012 року,колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2013 року про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 115 ч. 1 КК України на додаткове розслідування скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити без змін.

Судді: Ноздряков В.М. Жук О.В. Шальнєва Т.П.