Справа № 2-436/13 Головуючий у І інстанції Чірков Г.Є.
Провадження № 22-ц/780/2736/13 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.
Категорія 26 05.09.2013
УХВАЛА
Іменем України
02 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Верланова С.М.,
суддів - Олійника В.І., Мельника Я.С.,
при секретарі - Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «БТА Банк» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 березня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «БТА Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2013 року публічне акціонерне товариство «БТА Банк» (далі - ПАТ «БТА Банк») звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтувало тим, що 30 січня 2007 року між ПАТ «БТА Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №06/07-К, за яким банк надав ОСОБА_2 кредит на суму 15 500 доларів США зі сплатою 18 % річних, з терміном повернення кредиту до 30 липня 2008 року. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «БТА Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки. Позивач зазначав, що 06 червня 2007 року між ПАТ «БТА Банк» та ОСОБА_2 було також укладено кредитний договір № 127/07-К, за яким банк надав ОСОБА_2 кредит на суму 25 000 грн. зі сплатою 21 % річних, з терміном повернення кредиту до 06 червня 2009 року. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «БТА Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки.
Вказував, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за кредитними договорами ПАТ «БТА Банк» у березні 2011 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості солідарно з відповідачів, який рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 26 травня 2011 року було задоволено та стягнуто солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитними договорами у розмірі 48 082 грн. 83 коп.
Посилаючись на те, що дане рішення суду не виконане та заборгованість відповідачів за кредитним договором від 30 січня 2007 року станом на 11 грудня 2012 року становить 13 733 грн. 22 коп., з яких: 6 078 грн. 06 коп. - прострочена заборгованість за процентами, 7 510 грн. 61 коп. - пеня та 144 грн. 5 коп. - 3% річних, а за кредитним договором від 6 червня 2007 року станом на 30 листопада 2012 року становить 6 420 грн. 93 коп., з яких: 186 грн. 96 коп. - строкова заборгованість за процентами, 5 384 грн. 64 коп. - прострочена заборгованість за процентами, 592 грн. 31 коп. - пеня, 165 грн. 28 коп. - 3% річних, 91 грн. 74 коп. - інфляційні, а всього заборгованість у розмірі 20 154 грн. 15 коп., позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21 березня 2013 року позов ПАТ «БТА Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «БТА Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 154 грн. 15 коп. та судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «БТА Банк» просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення в частині відмови у стягненні заборгованості з поручителя ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ «БТА Банк» звернулося з даним позовом до ОСОБА_3 після спливу шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст. 559 ЦК України.
Такі висновки суду є правильними і таким, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 30 січня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «БТА Банк», перейменованого у подальшому в ПАТ «БТА Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №06/07-К, за яким банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 15 500 доларів США з терміном погашення кредиту до 30 липня 2008 року зі сплатою 18 % річних.
Того ж дня між ПАТ «БТА Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №06/07-К(ДП), за яким останній зобов'язався перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх її зобов'язань за кредитним договором.
06 червня 2007 року між ПАТ «БТА Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №127/07-К, за яким банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 25 000 грн. з терміном погашення кредиту до 06 червня 2009 року зі сплатою 21 % річних.
Того ж дня між ПАТ «БТА Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №127/07-К(ДП), за яким останній зобов'язався перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх її зобов'язань за кредитним договором.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами у березні 2011 року ПАТ «БТА Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договорами станом на 25 листопада 2010 року на загальну суму 48 082 грн. 83 коп.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 26 травня 2011 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «БТА Банк» заборгованість у розмірі 48 082 грн. 83 коп. та вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.20-23).
Як вбачається зі змісту позову, позивач посилаючись на те, що рішення суду від 26 травня 2011 року не виконане, у зв'язку з чим заборгованість по процентах та штрафних санкціях щоденно збільшується, тому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 30 січня 2007 року станом на 11 грудня 2012 року у розмірі 13 733 грн. 22 коп., з яких: 6 078 грн. 06 коп. - прострочена заборгованість за процентами, 7 510 грн. 61 коп. - пеня та 144 грн. 5 коп. - 3% річних.
Також позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 6 червня 2007 року станом на 30 листопада 2012 року у розмірі 6 420 грн. 93 коп., з яких: 186 грн. 96 коп. - строкова заборгованість за процентами, 5 384 грн. 64 коп. - прострочена заборгованість за процентами, 592 грн. 31 коп. - пеня, 165 грн. 28 коп. - 3% річних, 91 грн. 74 коп. - інфляційні.
Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно із ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст. 251 та ч.2 ст. 252 ЦК України).
Як правильно зазначив суд першої інстанції, з договорів поруки вбачається, що в них не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова, передбачена пунктом 6.1 договорів поруки про їх дію до повного виконання зобов'язань за кредитним договором та будь-якими додатковими угодами до нього, не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
У кредитному договорі від 30 січня 2007 року строк виконання основного зобов'язання визначений - до 30 липня 2008 року (п.1.3), а в кредитному договорі від 06 червня 2007 року - до 06 червня 2009 року (п.1.3).
Тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що у ПАТ «БТА Банк» виникло право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_3 про виконання порушеного зобов'язання боржника ОСОБА_2 щодо повернення кредиту, починаючи з 06 червня 2009 року, протягом наступних 6 місяців.
Таку вимогу до поручителя ПАТ «БТА Банк» пред'явив 15 березня 2011 року при зверненні до суду з позовом, який рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 26 травня 2011 року було задоволено. Вказане рішення суду набрало законної сили.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, у зв'язку з невиконанням зазначеного рішення суду від 26 травня 2011 року ПАТ «БТА Банк» звернувся з даним позовом до ОСОБА_3 лише 08 січня 2013 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст. 559 ЦК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в позові в частині стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_3
Таким чином рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що стягнення боргу з відповідачів в солідарному порядку встановлено рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 26 травня 2011 року та не підлягає доказуванню, є необґрунтованими, оскільки на час звернення ПАТ «БТА Банк» до суду з даним позовом до ОСОБА_3 (08 січня 2013 року) сплив шестимісячний строк, встановлений ч.4 ст. 559 ЦК України, а тому договір поруки припинив свою дію.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому відповідно до положень ст.303 ЦПК України судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «БТА Банк» відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді