Судове рішення 5023/2756/11 від 06.09.2013

Судове рішення #31870706

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 серпня 2013 року Справа № 5023/2756/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Демидової А.М.,

суддів:Добролюбової Т.В.,

Могил С.К.,

Мирошниченка С.В.,

Плюшка І.А.,

розглянувши заяву Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2013

у справі№ 5023/2756/11

за заявоюПриватного підприємства "АЗЧ Постач"

доДержавного підприємства "Харківський завод шампанських вин"

провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.01.2013 у справі №5023/2756/11 за результатами підготовчого засідання введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бихно Олександра Миколайовича.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 у справі №5023/2756/11 апеляційні скарги залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської від 15.01.2013 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013 ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.01.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 залишено без змін.

Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі №5023/2756/11, в якій просить скасувати зазначену постанову, постанову суду апеляційної та ухвалу суду першої інстанцій, а провадження у справі припинити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статті 512 Цивільного кодексу України; частини 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" щодо порядку заміни кредитора у зобов'язанні на підставі договору про відступлення права вимоги на стадії виконавчого провадження; Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) щодо безспірності вимог кредитора у справі про банкрутство, внаслідок чого, на думку заявника, ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 07.02.2013 у справі №11/43 та від 21.05.2013 у справі №16/255/10.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше аналогічних предметів і підстав позову, тотожних обставин та за однакового матеріально-правового регулювання спірних відносин дійшов протилежних висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 23.07.2013 у справі №5023/2756/11, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання безспірними вимог ініціюючого кредитора та правомірність введення процедури розпорядження майном і призначення розпорядника майна у справі про банкрутство, оскільки фінансовий стан підприємства боржника має ознаки неплатоспроможності, які передбачені статтею 1, частиною третьою статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; вимоги ініціюючого кредитора - ПП "АЗЧ Постач" є безспірними, зважаючи на те, що сума заборгованості підтверджена судовими рішеннями, виконавчими документами, визнана самим боржником, а договір про відступлення права вимоги, за яким ПП "АЗЧ Постач" набуло права кредитора у зобовязанні в установленому законом порядку не визнаний недійсним; зазначена сума кредиторських вимог складає більше 300 мінімальних заробітних плат та не задоволена більше трьох місяців. Щодо призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бихно Олександра Миколайовича, судом першої інстанції, з яким погодились суди апеляційної та касаційної інстанції, перевірено відповідність кожного із кандидатів на посаду розпорядника майна боржника вимогам вказаного Закону про банкрутство та призначено арбітражного керуючого Бихно Олександра Миколайовича розпорядником майна боржника з урахуванням всіх обставин справи про те, що арбітражний керуючий Бихно Олександр Миколайович має організаційну та технічну можливість здійснювати повноваження розпорядника майна у справі.

Водночас у постанові від 21.05.2013 у справі №16/255/10, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність ініціюючим кредитором безспірності його грошових вимог до боржника та припинення провадження у справі про банкрутство, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи стосовно невідповідності, наданих кредитором на підтвердження своїх вимог, доказів вимогам законодавства про банкрутство та про недоведення ініціюючим кредитором в цілому обставин неспроможності виконання боржником своїх грошових зобов'язань протягом встановленого законодавством строку для їх погашення.

У постанові від 07.02.2013 у справі №11/43, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції скасував ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні заяви про зміну стягувача у справі в зв'язку з укладенням договору про відступлення права вимоги зазначивши, що відступлення права вимоги на стадії виконавчого провадження є неможливим. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що правовідносини у даній справі у порівнянні зі справою №5023/2756/11, у якій заявлено про перегляд постанови, є відмінними у розумінні статті 11116 ГПК України. Так, у справі №5023/2756/11 про банкрутство предметом судового розгляду є визнання безспірності вимог ініціюючого кредитора та правомірність введення процедури розпорядження майном і призначення розпорядника майна у справі про банкрутство, а у справі №11/43, яка розглядається у порядку позовного провадження, предметом касаційного перегляду була заява про заміну стягувача правонаступником на стадії виконання судового рішення.

Таким чином, зазначені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у наведених справах різних фактичних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Отже, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти та правильності дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

За таких обставин, відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Державному підприємству "Харківський завод шампанських вин" у допуску справи №5023/2756/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Демидова

Судді Т.Добролюбова

С.Могил

С.Мирошниченко

І.Плюшко

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація