Судове рішення #31870142

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.


УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


ПОСТАНОВА


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року справа №812/4683/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26



Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., Ястребової Л.В., за участі секретаря Полторацької С.С., представника відповідача Легкої Ю.Ю., третьої особи ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013р. по справі №812/4683/13-а, за позовом ОСОБА_4 до Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області, третя особа: ОСОБА_3, про поновлення на роботі, стягнення заробітку за вимушений прогул та моральної шкоди, -


В С Т А Н О В И В :

В лютому 2011р. ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - начальник Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області ОСОБА_3, про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначила наступне.

З 02 грудня 2003 року по 22 грудня 2010 року працювала у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області на посаді спеціаліста 2 категорії, а з 01 жовтня 2007 року по день звільнення - 1 категорії.

Наказом Краснолуцького міського управління юстиції № 14-К від 22 грудня 2010 року була звільнена з посади у зв'язку з виявленням невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, на підставі п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

ОСОБА_4 вважала, що її звільнення відбулось з порушенням норм КЗпП України, а тому є незаконним.

Вона мала належну кваліфікацію і виконувала покладені на неї службові обов'язки у відповідності з відомчими інструкціями та чинним законодавством. Висновок атестаційної комісії про її невідповідність займаній посаді, і звільнення є необґрунтованими, а сама атестація була проведена з порушенням Положення про проведення атестації державних службовців. В порушення ч.3 ст.40 КЗпП України при звільненні з підстав, зазначених у ч. 2 цієї статті, не було запропоновано іншу роботу. Вона не була ознайомлена з атестацією та характеристикою. В порушення ст. 43 КЗпП України подання уповноваженого органу про звільнення розглядалось профспілковим комітетом без її присутності і не враховано вимоги ст.184 КЗпП України щодо гарантій заборони звільнення жінок та одиноких матерів, що мають дітей.

Позивач зазначила, що має вищу юридичну освіту, безперервний стаж роботи на державній службі сім років, а загальний стаж роботи 27 років. Має на утриманні трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми і виховує їх сама, оскільки є одинокою матір'ю. Вважала, що підставами для її звільнення з порушенням чинного законодавства про працю стало особисте неприязне ставлення до неї керівника Краснолуцького міського управління юстиції внаслідок її відмови у квітні 2009 року сплатити власними коштами за спожиту електроенергію відділом ДРАЦС Краснолуцького МУЮ.

Постановою суду 1 інстанції позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та постановити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача та третя особа скаргу підтримали.

Позивач за викликом до суду не прибула і надала заяву про розгляд справи без її участі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" підстави припинення державної служби можуть бути загальними, тобто передбаченими Кодексом законів про працю України, та спеціальними, що наведені в цій статті.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" підстави припинення державної служби можуть бути загальними, тобто передбаченими Кодексом законів про працю України, та спеціальними, що наведені в цій статті.

Судом встановлено, що позивач працювала у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького міського управління юстиції на посаді спеціаліста ІІ категорії з 02.12.2003 року, та на посаді спеціаліста І категорії - з 01.10.2007 року.

Наказом Краснолуцького міського управління юстиції № 14-К від 22.12.2010 року вона була звільнена на підставі п.2 ст.40 КЗпП України (т.1. а.с.9).

Підставою звільнення ОСОБА_4 стало подання заступника начальника Краснолуцького міського управління юстиції (т.1 а.с. 126), доповідна провідного спеціаліста Краснолуцького міського управління юстиції ОСОБА_5 (т.1. а.с. 129); службова характеристика спеціаліста 1 категорії управління юстиції ОСОБА_4, атестаційний лист, протокол засідання атестаційної комісії від 03.12.2010 року № 1, наказ Краснолуцького міського управління юстиції від 01.06.2010 року № 1 - д "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності спеціаліста 1 категорії відділу реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького міського управління юстиції ОСОБА_4.", наказ від 15.10.2010 року № 3 - д "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності спеціаліста 1 категорії відділу реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького міського управління юстиції ОСОБА_4.", лист профспілкової організації працівників органів і установ юстиції та державної виконавчої служби в Луганській області про надання згоди на звільнення ОСОБА_4 від 21.12.2010 № 9\9 (т.1. а.с.130,132,137, 133, 10,146).

В судовому засіданні відповідачем доведено, що позивач за час роботи неодноразово притягувалася до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, а саме: згідно наказу Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області № 1-Д від 06.05.2009 року (т.1а.с.150); наказами № 1-Д від 01.06.2010 року, № 3-Д від 15.10.2010 року (т.1а.с.133, а.с.10).

Зазначені накази на час звільнення були чинними.

28 квітня 2010 року ГУЮ у Луганській області здійснена перевірка роботи відділу реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького МУЮ, згідно якої були виявлені суттєві недоліки в роботі відділу в цілому та в роботі позивача.

Головним управлінням юстиції у Луганській області наданий строк для усунення недоліків до 03.06.2010 року (т. 2 а.с.117).

01 жовтня 2010 року ГУЮ у Луганській області була проведена контрольна перевірка в ході якої встановлено, що спеціаліст 1 категорії ОСОБА_4 не усунула недоліки в роботі, що підтверджується довідкою ГУЮ від 01.10.2010 року та поясненнями свідка ОСОБА_6 (т.2а.с.136).

Відповідно до п.4 розділу "Організація та проведення атестації" Положення про проведення атестації державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року №1922, із змінами та доповненнями, що діяли на час атестації позивача передбачено, що для організації та проведення атестації наказом керівника державного органу утворюється атестаційна комісія.

Залежно від кількості державних службовців і специфіки державного органу, в якому вони працюють, може утворюватися декілька комісій.

Кількісний та персональний склад комісії затверджується керівником.

Комісія утворюється у складі голови, секретаря та членів комісії. Головою комісії призначається заступник керівника державного органу. До складу комісії включаються керівники структурних підрозділів, де працюють державні службовці, представники кадрової та юридичної служб. Керівник може залучати до роботи в комісії незалежних експертів. Для проведення атестації керівників юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади до роботи в комісії залучається представник Мін'юсту. Для проведення атестації державних службовців місцевих органів виконавчої влади, обов'язки яких пов'язані з регулюванням підприємницької діяльності, до складу комісії включаються також представники галузевих рад підприємців, що утворені при відповідних органах виконавчої влади.

Пунктом 6 Положення про проведення атестації передбачено, що термін і графік проведення атестації затверджуються наказом керівника і доводяться до відома державних службовців, які атестуються, не пізніше ніж за місяць до проведення атестації.

Відповідно до Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2007 року № 47/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2007 р. за № 125/13392, обов'язки щодо вирішення кадрових питань було покладено на начальників відповідних управлінь.

Тобто в Краснолуцькому міському управлінні юстиції ці обов'язки виконував ОСОБА_3

Таким чином в даному випадку не виникло правових підстав для включення до складу комісії представника кадрової служби, функції якого виконував начальник управління, який і затвердив кількісний та персональний склад цієї комісії.

Судова колегія зазначає, що атестаційна комісія була створена без порушень діючого законодавства і не враховувати висновки комісії щодо виявленої невідповідності позивача займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, достатніх правових підстав немає.

Про проведення атестації згідно наказу Начальника Краснолуцького міського управління юстиції від 13.10.2010 р. № 70-3 , позивача була повідомлено під підпис(т.4, а.с.149-150),

Згідно протоколу атестаційної комісії № 1 від 03.12.2010 р. ОСОБА_4 була запрошена на засідання комісії разом із її безпосереднім керівником ОСОБА_7(т.1, а.с. 144-145) і їй було повідомлено, що членами комісії шляхом голосування прийняте рішення про те, що результати виконання основних обов"язків, ділові та професійні якості, рівень професійної підготовки , рівень знань та здібностей позивача є недостатнім.

ОСОБА_4 було повідомлено про рішення комісії рекомендувати начальнику управління звільнити позивача із займаної посади у зв"язку із виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.

Згідно пояснень представника відповідача позивач відмовилась ставити підпис на характеристиці та атестаційному листі і судова колегія зазначає, що небажання особи яка атестується засвідчувати підписом свою обізнаність про зміст вказаних документів, не може бути підставою не враховувати їх при прийнятті рішення за результатами атестації.

Крім того зазначені результати атестації працівників управління затверджені наказом начальника Краснолуцького управління юстиції від 13.12.2010р. № 77-3 , який не оскаржений і є чинним (т.4, а.с.152).

Також суд вважає необхідним зазначити, що відповідачем доведено оскарження громадянами дій позивача, а саме надходження скарг та зауважень з приводу грубого, неввічливого ставлення з боку ОСОБА_4 Ці обставини підтверджуються записами в Журналі обліку особистого прийому громадян керівником відділу (запис від 28.11.2010 року №255, заявник ОСОБА_8; запис від 03.12.2010 року № 257, заявник ОСОБА_9) Крім того, на її неповажну поведінку була скарга старшого державного виконавця ВДВС Краснолуцького МУЮ ОСОБА_10

Приймаючи до уваги вказані обставини, і з огляду на наявність діючих дисциплінарних стягнень, висновків Головного управління юстиції у Луганській області за результатами проведених перевірок, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки атестаційної комісії та доведеною підставу для звільнення - виявлення невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньо кваліфікації.

Ці висновки відповідача належними доказами позивачем не спростовані.

Посилання ОСОБА_4 на порушення вимог ст. 43 КЗпП України під час процедури звільнення, а саме відсутність згоди профспілкового комітету, спростовуються зібраними судом першої інстанції доказами.

Згідно ст. 43 КЗпП України, у разі повторної неявки працівника без поважних причин на засідання профспілкового комітету подання може розглядатися за його відсутністю.

Судом встановлено, що на засідання комітету профспілки ОСОБА_4 двічі не з'явилась без поважних причин, що підтверджується протоколами № 43 від 17.12.2010 року (т.2. а.с. 169), та протоколом № 44 від 20.12.2010 року (т.2. а.с.171). Отже комітетом профспілки із дотриманням Закону було прийнято рішення надати згоду на звільнення ОСОБА_4

Доводи позивача щодо фальсифікації атестаційної справи повністю спростовані зібраними судом доказами, а саме поясненнями свідка ОСОБА_11 - голови атестаційної комісії, свідка ОСОБА_12 які підтвердили наявність їх підпису в протоколі атестаційної справи. Інших доказів, які б спростовували зазначені доводи позивачем суду надано не було.

Відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пункті 2 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно довідки №78 від 09.03.2011 року (т.№2 а.с.114-116), наданої до справи Краснолуцьким міським управлінням юстиції, станом на 03.12.2010 року, тобто на дату ухвалення атестаційної комісією висновку про невідповідність ОСОБА_4 займаній посаді, мались дві вакансії, а саме:

- спеціаліста 1 категорії в Краснолуцькому міському управлінні юстиції, на яку 13.12.2010 року призначена ОСОБА_13;

- спеціаліста ІІ категорії ВДРАЦС Краснолуцького МУЮ, на яку 10.12.2010 призначена ОСОБА_14

Але позивача було звільнено 22 грудня 2010 року, а не 03.12.2010 року і на час звільнення були відсутні вакантні посади.

Тобто ОСОБА_4 станом на 22.12.2010р. неможливо було перевести на іншу роботу, а тому і доводи позивача про порушення відповідачем вимог ст. 40 КЗпП України є безпідставними.

Відповідно до ч.3 ст. 184 КЗпП України звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Поняття одинокої матері визначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. N 9 (із змінами) "Про практику розгляду судами трудових спорів". Згідно з п. 9 цієї постанови одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Суд 1 інстанції в рішенні зазначив, що позивач має на утриманні трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми і вважав доведеним виховання дітей однією ОСОБА_4

Відповідачем суду надані довідка об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛІГА-ЦЕНТР" від 27 червня 2013 року № 119, акт від 18.07.2013 року та письмові пояснення сусідки ОСОБА_15, яка мешкає поруч з позивачкою, відповідно до яких гр. ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1, зі своїм чоловіком, який приймає активну участь у веденні спільного господарства.

Позивачем суду не надано достатніх доказів які б спростовували вказані обставини і не доведено, що вона самостійно і виховує і утримує неповнолітніх дітей.

Судова колегія зазначає, що розірвання шлюбу не є безумовним доказом неприйняття батьком дітей участі у їх вихованні та утриманні.

Також суд не вважає обґрунтованими доводи позивача про її звільнення внаслідок неприязного ставлення до неї з боку Краснолуцького міського управління юстиції у Луганській області та Головного управління юстиції у Луганській області.

Дійсно 05.05.2009 року ОСОБА_4 зверталась до Головного управління юстиції у Луганській області із заявою щодо протизаконного збору з працівників відділу реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького міського управління юстиції коштів для оплати електроенергії, однак у ході проведеної перевірки викладені ОСОБА_4 обставини не знайшли свого підтвердження. Оплата за комунальні послуги здійснюється Головним управління юстиції у Луганській області на підставі рахунків комунальних підприємств і заборгованість за сплату електроенергії за відділом реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького міського управління юстиції на той момент була відсутня, про що було повідомлено ОСОБА_4 листом Головного управління юстиції у Луганській області № 6-24-1647 від 02.06,2009 року.

Також вказані позивачем обставини не доведені рішеннями уповноважених державних органів.

Приймаючи викладене до уваги суд вважає позовні вимоги ОСОБА_4 про поновлення на роботі безпідставними, а як наслідок є такими що не підлягають задоволенню і решта вимог цієї особи.

Приймаючи рішення суд 1 інстанції помилково застосував норми матеріального права, а тому постанову належить скасувати.

Керуючись ст.ст. 195-196, ст. 202, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -


ПОСТАНОВИВ:


Апеляційну скаргу Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013р. по справі №812/4683/13-а - задовольнити і постанову суду 1 інстанції скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області, про визнання протиправним наказу відповідача від 22 грудня 2010р. № 14-к, поновлення ОСОБА_4 на посаді спеціаліста 1 категорії відділу державної реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі.


Суддя-доповідач: Д.В.Ляшенко

Судді: С.Ю. Чумак

Л.В.Ястребова




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація