ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2013 року місто Севастополь 12 год. 15 хв. Справа №827/1876/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді - Водяхін С.А.,
секретар - Прокопенко О.О.,
за участю:
представника позивача - Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надіслав до суду клопотання з проханням розглянути справу за його відсутністю;
представника відповідача - Приватного підприємства «Аї Бі Аї-Вінко» - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причин неявки або про поважність причин неприбуття суду не повідомив;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби до Приватного підприємства «Аї Бі Аї-Вінко» про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
У липні 2013 року Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду м. Севастополі з позовом до Приватного підприємства «Аї Бі Аї-Вінко» про стягнення заборгованості у розмірі 11 791 грн. 33 коп.
06 серпня 2013 року представником позивача до початку судового розгляду справи по суті було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1 591 грн. 33 коп.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 06 серпня 2013 року прийнято заяву позивача про уточнення адміністративного позову.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем узгоджена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначена податковим повідомленням-рішенням, а також самостійно платником податків шляхом надання податкових декларацій, у добровільному порядку у строки, встановлені законодавством, на сплачується.
Встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя було проведено перевірку Приватного підприємства «Аї Бі Аї-Вінко» щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 14 квітня 2011 року № 1526/15-2/36401430, у якому зафіксовано порушення платником податків вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, що виразилося у неподанні податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року у термін, встановлений для даного податкового періоду.
На підставі акту перевірки, керівництвом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя 14 квітня 2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001081520/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн. 00 коп.
Вказане рішення у адміністративному або судовому порядках не оскаржувалось.
Також судом встановлено, що відповідачем до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя були надані наступні податкові декларації з податку на додану вартість: від 19 липня 2010 року № 37605 з визначенням суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1312 грн. 00 коп., від 05 листопада 2010 року № 66321 - у розмірі 179 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 цього Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно зі статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 зазначеного Кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Платник податків, згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).
Згідно з пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Статтею 203 Податкового кодексу України визначено, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Проте, у порушення зазначених норм законодавства відповідачем сума заборгованості з врахуванням переплати - 69 грн. 67 коп., у розмірі 1 591 грн. 33 коп. до теперішнього часу у добровільному порядку не сплачена.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суму податкового боргу.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Аї Бі Аї-Вінко» має податковий борг за попередні податкові періоди у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання з податку на додану вартість, починаючи з 2010 року.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», що діяв на час виникнення заборгованості попередніх періодів, відповідачу були направлені податкові вимоги.
Першу податкову вимогу від 04 серпня 2010 року № 1/218 було надіслано Приватному підприємству «Аї Бі Аї-Вінко» рекомендованим листом та отримано останнім 06 вересня 2010 року.
Другу податкову вимогу від 06 жовтня 2010 року № 2/285 надіслано відповідачу рекомендованим листом та повернуто на адресу відправника з позначкою поштового відділення зв'язку «за зазначеною адресою не знаходиться».
Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.
Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Заходи примусового стягнення, вжиті інспекцією, до погашення заборгованості не призвели.
Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Аї Бі Аї-Вінко» в доход Державного бюджету Гагарінського району м. Севастополя заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) грн. 33 коп. шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності підприємства, у тому числі за рахунок готівки, що належить платнику податків, а також стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих підприємство.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 27 серпня 2013 року.
Суддя С.А. Водяхін