ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 серпня 2013 року місто Севастополь 11 год. 36 хв. Справа №827/1669/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді - Водяхіна С.А.;
секретар - Прокопенко О.О.,
за участю:
представника позивача - Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби - Таточенко Інни Віталіївни, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області 09 грудня 2005 року, довіреність від 13 березня 2013 року № 10/9/10-025;
представника відповідача - Приватного підприємства «Віолєс» - в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки або про поважність причин неприбуття суду не повідомив,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби до Приватного підприємства «Віолєс» про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Віолєс» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 1 043 203 грн. 83 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем порядку та строків сплати заборгованості перед бюджетом зі сплати орендної плати за землю.
Встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Віолес» є юридичною особою, що підтверджується довідкою Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби як платник орендної плати за землю..
02 липня 2007 року між Севастопольською міською Радою та Приватним підприємством «Віолєс» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,4570 га, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 37-А.
Відповідно до пункту 4.2 Договору оренди від 11 квітня 2007 року нормативна грошова оцінки земельної ділянки для періоду будівництва приймається не довше, ніж протягом двох років від дати прийняття-передачі земельної ділянки.
Згідно з пунктом 4.7 зазначеного договору у випадку порушення встановлених договором оренди термінів освоєння орендованої земельної ділянки розмір річної орендної плати підлягає корегуванню шляхом збільшення орендної ставки на поправочний коефіцієнт 2,5.
17 травня 2012 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Віолєс» з питання повноти та своєчасності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень 2010 року - грудень 2011 року.
Під час перевірки встановлено порушення вимог статті 13 Закону України «Про плату за землю», пункту 286.2 статті 286, пункту288.1 статті 288 Податкового кодексу України, що виразилось у заниженні податкового зобов'язання з орендної плати за землю за січень 2010 року - грудень 2011 року на загальну суму 488 402 грн. 44 коп., а саме: Приватним підприємством «Віолєс» не було враховано поправочного коефіцієнту 2,5.
Крім того, встановлено, що у порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України Приватне підприємство «Віолєс» не було подано декларацію зі плати за землю на 2010, 2011 роки.
Зазначені порушення зафіксовані у акті перевірки від 17 травня 2012 року № 1015/10/15-417/31819854.
За результатами розгляду матеріалів перевірки Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби було прийнято податкові повідомлення-рішення від 03 липня 2012 року: № 0001710154 про донарахування Приватному підприємству «Віолєс» податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю у загальному розмірі 579 978 грн. 90 коп., у тому числі: за основним платежем - 488 402 грн. 44 коп., за штрафними санкціями - 91 576 грн. 46 коп.; № 0001720154 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн. 00 коп.
Вказані податкові повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача та отримано останнім 09 серпня 2012 року, що підтверджується відміткою на поштовому відправленні.
10 грудня 2012 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Віолєс» з питання повноти та своєчасності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень - вересень 2012 року.
Під час перевірки встановлено порушення вимог статті 13 Закону України «Про плату за землю», пункту 286.2 статті 286, пункту288.1 статті 288 Податкового кодексу України, що виразилось у заниженні податкового зобов'язання з орендної плати за землю за січень -вересень 2012 року на загальну суму 283 354 грн. 85 коп., а саме: Приватним підприємством «Віолєс» не було враховано поправочного коефіцієнту 2,5.
Крім того, встановлено, що у порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України Приватне підприємство «Віолєс» не було подано декларацію зі плати за землю на 2012 рік.
Зазначені порушення зафіксовані у акті перевірки від 10 грудня 2012 року № 1580/10/15-417/31819854.
За результатами розгляду матеріалів перевірки Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби було прийнято податкові повідомлення-рішення від 25 грудня 2012 року: № 0004310154 про донарахування Приватному підприємству «Віолєс» податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю у загальному розмірі 425 032 грн. 28 коп., у тому числі: за основним платежем - 283 354 грн. 85 коп., за штрафними санкціями - 141 677 грн. 43 коп.; № 0004300154 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020 грн. 00 коп.
Вказані податкові повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача та отримано останнім 03 січня 2013 року, що підтверджується відміткою на поштовому відправленні.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків ті зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 269.1 статті 269 Кодексу передбачено, що платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до пункту 270.1 статті 270 Кодексу об'єктом оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Пунктами 288.1 - 288.3 статті 288 податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в орендую
Згідно з пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього Кодексу.
Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Пунктом 286.2 вказаної статті передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від по боязку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податкові (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 цього Кодексу не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Строком сплати податку та збору, відповідно до п. 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Зазначені податкові повідомлення-рішення у адміністративному або судовому порядку відповідачем не оскаржувались, протиправними не визнавались.
Разом з тим, сума податкового зобов'язань за вказаним податковими рішеннями у загальному розмірі 1 006 371 грн. 10 коп. не погашені платником у добровільному порядку.
Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Загальна сума несплаченої пені станом на час звернення до суду складає 36 832 гривні 65 копійок.
Таким чином, усього сума боргу Приватного підприємства «Віолєс» зі сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю з урахуванням пені та штрафних санкцій складає 1 043 203 грн. 83 коп.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суму податкового боргу.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Віолєс» має податковий борг за попередні податкові періоди у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання з орендної плати за землю, починаючи з 2009 року.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», що діяв на час виникнення заборгованості попередніх періодів, відповідачу були направлені податкові вимоги.
Першу податкову вимогу від 04 вересня 2009 року № 1/401 було надіслано Приватному підприємству «Віолєс» рекомендованим листом та отримано останнім 17 лютого 2010 року.
Другу податкову вимогу від 29 березня 2010 року № 2/77 надіслано Приватному підприємству «Віолєс» рекомендованим листом та отримано останнім 03 квітня 2010 року.
Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.
Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Заходи примусового стягнення, вжиті інспекцією, до погашення заборгованості не призвели.
Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі податкового боргу або його частини. Погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, потребує відповідного дозволу суду. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, примусове списання коштів - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
Пунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби підлягаючими задоволенню.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Віолєс» на користь місцевого бюджету заборгованість зі сплати орендної плати за землю державної і комунальної форм власності у розмірі 1 043 203 (один мільйон сорок три тисячі двісті три) грн. 85 коп. шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності підприємства, у тому числі за рахунок готівки, що належить платнику податків, а також стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих підприємство.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 27 серпня 2013 року.
Суддя С.А. Водяхін