У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Оніпко О.В., Шеремет А.М.,
секретар судового засідання - Пиляй І.С.,
з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Управління малої механізації" на рішення Рівненського міського суду від 12 червня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю „Управління малої механізації" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Рівненського міського суду від 12 червня 2013 року позов задоволено частково: поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю „Управління малої механізації" (далі - ТзОВ „Управління малої механізації") із 31 грудня 2012 року.
Стягнуто з ТзОВ „Управління малої механізації" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 01 січня 2013 року по 12 червня 2013 року, що підлягає видачі на руки за мінусом обов'язкових відрахувань, в розмірі 4232,80 грн. та 500 грн. моральної шкоди.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі допущено до негайного виконання.
Стягнуто з ТзОВ „Управління малої механізації" судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.
У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ТзОВ „Управління малої механізації" покликалося на його незаконність та необґрунтованість через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права.
Товариство зазначало, що судом не враховано та не надано оцінки жодному запереченню відповідача, чим порушено принцип змагальності сторін, ст.ст. 10 та 60 ЦПК України.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що звільнення позивачки у зв'язку із скороченням штату працівників відбулося без згоди профспілкового комітету, однак не взяв до уваги відсутність доказів перебування її в членах профспілки та профкому саме на момент звільнення, а також ту обставину, що протоколом №2 від 24.09.2012 року було обрано новий профспілковий комітет, до складу якого позивачку включено не було. Також судом не враховано, що зборами первинної профспілкової організації від 01.11.2012 року позивачку було виключено із членів профспілки ТзОВ „Управління малої механізації".
Доводило правомірність звільнення позивачки у зв'язку із скороченням штату та дотримання роботодавцем усіх норм законодавства щодо вивільнення працівників.
Вважало, що рішення суду суперечить п.3 ст. 64 Господарського кодексу України, оскільки підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розпис, і суд при вирішенні спору не має повноважень оцінювати питання про доцільність проведення скорочення штату, а лише перевіряє дотримання законодавства про порядок звільнення.
__________________________________________________________________________________________________
Справа №569/1684/13-ц Головуючий в суді І інст. - Музичук Н.Ю.
Провадження № 22-ц /787/1614/2013р. Суддя-доповідач - Боймиструк С.В.
Рішення суду в частині стягнення моральної шкоди та її розміру є необґрунтованим і суперечить Постанові Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", оскільки судом не встановлено, якими саме незаконними діями відповідача завдано моральних страждань позивачу і з чого суд виходив, визначаючи її розмір.
Враховуючи наведене, просило рішення Рівненського міського суду від 12 червня 2013 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Представники ТзОВ „Управління малої механізації" ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_2, в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Позивач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позов про поновлення ОСОБА_4 на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що її звільнення проведено без попередньої згоди профкому, чим порушено вимоги трудового законодавства та ЗУ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_4 перебувала з відповідачем в трудових відносинах з 1978 року.
12 грудня 2011 року вона була звільнена з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку з скороченням штату працівників.
22 жовтня 2012 року на виконання рішення Рівненського міського суду від 10 жовтня 2012 року ОСОБА_4 була поновлена на роботі на посаді бухгалтера, однак до роботи фактично допущена не була (а.с.12).
31 грудня 2012 року згідно до наказу № 142, ОСОБА_4 знову була звільнена з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку з скороченням штату працівників, яке проводилось відповідно до наказу № 100 від 29 жовтня 2012 року (а.с.3-6).
Адміністрація ТзОВ „УММ" попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення ОСОБА_4 не запитувала, вважаючи позивачку виключеною з членів первинної профспілкової організації підприємства.
Членство ОСОБА_4 в профспілкової організації ТзОВ „УММ" підтвердив в суді першої інстанції допитаний в якості свідка голова обласної організації профспілки промисловості будівництва та промбудматеріалів Рівненського обкому профспілок ОСОБА_9, який пояснив, що позивачка перебуває на обліку в первинній профспілковій організації, систематично сплачує членські внески, з 2000 року обиралась та переобиралась на виборну посаду скарбником первинної організації, а рішенням обкому профспілки в січні 2013 року продовжено членство ОСОБА_4 в первинній профспілковій організації ТзОВ „УММ" на період розгляду судових спорів.
Місцевим судом дано належну правову оцінку рішенням загальних зборів первинної профспілкової організації ТзОВ „УММ" про подвійне виключення ОСОБА_4 з членів профспілки та їх незаконність - протокол від 24 вересня 2012 року в зв'язку з відсутністю трудових відносин, а після її поновлення на роботі 22 жовтня 2012 року, відповідно до протоколу від 1 листопада 2012 року - без наведення будь-яких підстав виключення з первинної організації.
Оскільки, згідно зазначених протоколів, які оскаржені до суду в іншій справі, перевибори профспілкового органу, членом якого була ОСОБА_4, відбулись 24 вересня 2012 року, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у позивачки гарантій її діяльності передбачених ч.3 та ч.4 ст. ст.41 Закону України „ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності " та ч.3 ст.252 КЗпП України, які містять пряму заборону звільнення протягом року після припинення повноважень члена виборного органу профспілки, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачена можливість звільнення з роботи чи зі служби.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду , то колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Управління малої механізації" відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 12 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно. Вона може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :