ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

02.09.2013Справа №5002-28/ 4128-2011

За заявою фізичної особи-підприємця Кіньова Едуарда Рудольфовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2012 у справі №5002-28/4128-2011

за позовом фізичної особи-підприємця Кіньова Едуарда Рудольфовича (вул. Кірова, 23, кв. 13, м. Керч, АР Крим, 98300)

до відповідача - Керченської міської ради (вул. Кірова, 17, м. Керч, АР Крим, 98300)

про спонукання до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Суддя І.І.Дворний.

Представники від сторін:

заявник (позивач по справі) - Кіньов Е.Р., паспор ЕС 562596, ФОП;

від позивача - Скрипченков С.В, довіреність №б/н від 16.10.2012, представник;

відповідача - не з'явився.

Суть спору: фізична особа-підприємець Кіньов Едуард Рудольфович звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Керченської міської ради, в якому просить зобов'язати Керченську міську раду укласти з позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 0111200000:01:006:0139) площею 0,1449 га, яка розташована за адресою: пров. 2-й Морський, 3 в м. Керч, в редакції позивача.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 20, 179-181, 187 Господарського кодексу України, статей 16, 638, 649 Цивільного кодексу України, статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування», статті 122 Земельного кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані неправомірною відмовою відповідача реалізовувати вимоги рішення 36 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 02 жовтня 2008 року «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність фізичній особі підприємцю Кіньову Едуарду Рудольфовичу по пров. 2-й морський, 3 у місті Керчі», а саме укласти з позивачем договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки в редакції останнього. Як стверджує позивач, він неодноразово звертався до відповідача з вимогами про узгодження умов договору, дати, місця та часу його нотаріального посвідчення, втім відповідач, замість відповіді по суті отриманих звернень, надав лише роз'яснення щодо загального порядку укладення договорів, передбаченого діючим законодавством. За переконанням фізичної особи-підприємця Кіньова Едуарда Рудольфовича, дії відповідача свідчать про його відмову укладати договір, що порушує права та інтереси позивача.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2011 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2012 року у справі №5002-34/4128-2011, у позові відмовлено.

Втім, постановою Вищого господарського суду України від 25 червня 2012 року касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Кіньова Едуарда Рудольфовича задоволено частково, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у даній справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

22 серпня 2012 року позивач надав суду заяву за вих. №107К про зміну предмету позову згідно якої просить визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки укладеним в редакції, викладеній в тексті позовної заяви №05/09-1ЮВ від 05 вересня 2011 року. При цьому, мотивував свої вимоги тим, що відповідач незаконно не укладає з ним спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки.

27 серпня 2012 господарський суд Автономної Республіки Крим прийняв заяву позивача про зміну предмету позову, що відображено у відповідній ухвалі. Отже, предметом спору у даній справи з урахуванням поданих позивачем заяв є переддоговірний спір, який пов'язаний із укладенням договору купівлі-продажу земельної ділянки.

За результатом нового розгляду, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2012 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 березня 2013 року, у задоволені позову також відмовлено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25 квітня 2013 року фізичній особі-підприємцю Кіньову Е.Р. повернуто касаційну скаргу на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2012 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 березня 2013 року у справі №5002-28/4128-2011, а справу №5002-28/4128-2011 повернуто до господарського суду Автономної Республіки Крим.

17 червня 2013 року на адресу господарського суду Автономної Республіки Крим від фізичної особи-підприємця Кіньова Е.Р. надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2012 року у справі №5002-28/4128-2011.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2013 року суд відклав вирішення питання про прийняття заяви фізичної особи-підприємця Кіньова Едуарда Рудольфовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2012 року у справі №5002-28/4128-2011 до повернення матеріалів справи №5002-28/4128-2011 до господарського суду Автономної Республіки Крим.

11 липня 2013 року на адресу суду повернені матеріали справи №5002-28/4128/2011.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 липня 2013 року суддя А.А. Калініченко заяву фізичної особи-підприємця Кіньова Едуарда Рудольфовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2012 року у справі №5002-28/4128-2011 прийняв до розгляду.

За розпорядженням керівництва суду від 02 серпня 2013 року у зв'язку з перебуванням судді А.А. Калініченко у черговій відпустці справа передана на розгляд судді Дворного І.І, який ухвалою від 05 серпня 2013 року прийняв її до свого провадження.

Через неявку представників сторін у судове засідання суд в порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладав, про що 19 серпня 2013 року виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання, що відбулось 02 вересня 2013 року, з'явився позивач та його представник, які наполягали на вимогах викладених у позові, заяві про перегляд рішення суду першої інстанції від 10 грудня 2012 року за нововиявленими обставинами та додаткових письмових поясненнях наданих суду.

Представник відповідача в судове засідання за викликом повторно не з'явився, правом надати відзив на заяву не скористався, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Кіньова Едуарда Рудольфовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2012 у справі №5002-28/4128-2011, подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та його представника, надані у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, а рішення залишається без змін з огляду на наступне.

Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Статтею 114 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження. Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Згідно статті 112 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" визначено, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

На підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за умови: істотності нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

Так, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2012 року у задоволені позову відмовлено.

17 червня 2013 року фізична особа-підприємець Кіньов Е.Р. звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2012 року у справі №5002-28/4128-2011.

При розгляді поданої позивачем заяви судом встановлено, що 14 листопада 2007 року на виконання рішення 22 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 31 серпня 2007 року, відповідно до якого позивачу у користування передана земельна ділянка з кадастровим номером 0111200000:01:006:0139 загальною площею 0,1449 га, що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Керч, пров. 2-й Морський, 3, Керченська міська рада (за договором орендодавець) та фізична особа-підприємець Кіньов Едуард Рудольфович уклали договір оренди землі, відповідно до пункту 1.1. якого, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку під обслуговування будівель а споруд виробничої ділянки за вказаною вище адресою.

14 листопада 2007 року договір зареєстрований у Керченському міському відділі Кримської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України про що у державному реєстрі земель вчинено запис №040700800214.

На виконання умов укладеного між сторонами договору орендодавець передав, а орендар, прийняв в оренду строком на п'ять років спірну земельну ділянку для використання її за цільовим призначенням, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкту оренди - земельної ділянки по пров. 2-й Морський, 3 в м. Керч від 14.11.2007 р., підтверджується факт передачі зазначеної земельної ділянки.

Досліджуючи виниклі між сторонами правовідносини, судом встановлено, що 02 жовтня 2008 року на 36 сесії 5 скликання Керченська міська рада розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Кіньова Едуарда Рудольфовича про передачу у власність земельної ділянки загальною площею 0,1449 га. для обслуговування будівель і споруд виробничої дільниці по пров. 2 -й Морський, 3 у місті Керчі, договір оренди земельної ділянки від 14 листопада 2007 року за №040700800214, звіту про експертну оцінку вартості земельної ділянки, рішення Керченського міського суду №2-499/07 від 25 січня 2007 року, яке підтверджує право власності на майно, на підставі статей 12, 127, 128 , пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України, пункту 34 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні» вирішила:

- визнати таким, що втратив чинність пункт 2 рішення 22 сесії Керченської міської ради 5-го скликання від 31 серпня 2007 року «Про перехід права користування частиною земельної ділянки площею 0,1449 га. від закритого акціонерного товариства «Торгтехника АОТТБ» до громадянина Кіньова Едуарда Рудольфовича для обслуговування будівель і споруд виробничої ділянки по пров. 2-й Морський, 3 в місті Керчі»;

- передати у власність шляхом викупу фізичній особі-підприємцю Кіньову Едуарду Рудольфовичу земельну ділянку несільськогосподарського призначення кадастровий номер 011120000:01:006:0139 площею 0,1449 га. для обслуговування будівель та споруд виробничої дільниці по пров. 2-й Морський, 3 в і. Керчі;

- затвердити ціну продажу земельної ділянки по пров. 2-й Морський, 3 в м. Керчі для обслуговування будівель і споруд виробничого ділянки площею 0,1449 га. в розмірі 220000,00 грн. без ПДВ;

- встановити фізичній особі-підприємцю Кіньову Едуарду Рудольфовичу наступні умови продажу земельної ділянки, а саме, укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки в 30 денний термін з дня прийняття рішення; виплату грошових коштів вартості земельної ділянки здійснити в грошовій формі на протязі 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки;

- в разі порушення умов оплати, передбачених даним рішенням, сплатити пеню у розмірі 0,1 % від неоплаченої суми за кожен день прострочення;

- вважати договір оренди земельної ділянки від 14 листопада 2007 року розірваним з моменту реєстрації державного акту на право власності на землю;

- контроль за виконанням вказаного рішення покладено на заступника міського голови по питанням діяльності виконавчих органів ради.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звертався до відповідача з листами від 20 жовтня 2008 року, 02 грудня 2008 року, у яких, зокрема, вказував про необхідність укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки з обов'язковим нотаріальним посвідченням, просив надати типовий договір купівлі-продажу земельної ділянки, порядок розподілення витрат сторін при нотаріальному посвідченні, дату, місце, адресу нотаріуса та відповідний перелік документів для надання нотаріусу.

Належних та допустимих в розумінні приписів статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу доказів направлення відповідачу та отримання останнім вказаних листів суду надано не було.

08 січня 2009 року відповідач листом за вих. №К-4518/2 по питанню надання договору купівлі продажу земельної ділянки повідомив, що вказаний договір вчиняється у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, визначення дати, часу та адреси нотаріуса, де здійснюватиметься нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, відбувається за пропозицією покупця і погодженням з продавцем. Витрати при нотаріальному оформленні договору купівлі - продажу земельної ділянки покладаються на покупця. Також, відповідач роз'яснив, що порядок посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної форми власності визначено в третьому розділі Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року за №20/5 та додатково повідомив, що типова форма договору купівлі - продажу земельної ділянки чинним законодавством не передбачена.

В подальшому, 15 січня 2009 року позивач звернувся до Керченської міської ради з проханням продовжити строк оформлення договору без застосування штрафних санкцій.

Листами від 15 січня 2009 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Керченського міського нотаріального округу та Першої державної нотаріальної контори із проханням повідомити умови, дату та час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки та визначити перелік необхідних для цього документів.

Приватний нотаріус Керченського міського нотаріального округу Пєтухова В.А., у свою чергу, листом від 20 лютого 2009 року роз'яснила позивачу умови надання необхідних для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки документів та виконання певних дій сторонами.

Також, зі змісту листів від 02 березня 2009 року та 15 листопада 2010 року вбачається, що позивач звертався до Керченської міської ради щодо укладення відповідного договору, втім, належних та допустимих в розумінні приписів статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу доказів направлення відповідачу та отримання останнім вказаних листів суду надано не було.

07 липня 2011 року позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти з ним договір купівлі-продажу земельної ділянки. До вказаного листа також доданий проект договору, який пропонувався укласти. Повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься у 1 томі на зв.б. а.с. 29, є доказом того, що вказана пропозиція отримана відповідачем 11 липня 2011 року.

11 серпня 2011 року відповідач листом №3097/02-13 роз'яснив позивачу вимоги діючого земельного законодавства щодо порядку отримання земельної ділянки у власність шляхом викупу та зазначив, що 14 жовтня 2008 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву», яким, серед іншого, внесено зміни до частин 3, 8 статті 128 Земельного кодексу України, які містять положення про порядок продажу земельних ділянок та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, необхідність фінансування проведення останньої за рахунок покупця в розмірі 20-відсоткової вартості земельної ділянки у вигляді авансового платежу, ін.

За переконанням фізичної особи-підприємця Кіньова Едуарда Рудольфовича, вказані вище дії відповідача свідчать про його відмову виконувати рішення 36 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 02 жовтня 2008 року «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність фізичній особі підприємцю Кіньову Едуарду Рудольфовичу по пров. 2-й морський, 3 у місті Керчі» та укладати договір, що є порушенням прав та інтересів позивача.

Подана заява про перегляд рішення суду першої інстанції мотивована тим, що господарський суд Автономної Республіки Крим приймаючи 12 грудня 2012 року рішення у справі №5002-28/4128-2011 про відмову у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Кіньова Едуарда Рудольфовича до Керченської міської ради про спонукання до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки виходив з того, що рішення 36 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 02 жовтня 2008 року «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність фізичній особі підприємцю Кіньову Едуарду Рудольфовичу по пров. 2-й морський, 3 у місті Керчі» було визнано таким, що втратило силу відповідно до рішення 25 сесії 6 скликання Керченської міської ради від 28 вересня 2012 року «Про визнання таким, що втратило силу рішення 36 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 02 жовтня 2008 року «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність фізичній особі підприємцю Кіньову Едуарду Рудольфовичу по пров. 2-й морський, 3 у місті Керчі».

Заявник пояснює, що постановою Керченського міського суду від 23 травня 2013 року по справі №107/1650/13-а (2а/107/94/13) рішення 25 сесії 6 скликання Керченської міської ради від 28 вересня 2012 року «Про визнання таким, що втратило силу рішення 36 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 02 жовтня 2008 року «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність фізичній особі підприємцю Кіньову Едуарду Рудольфовичу по пров. 2-й морський, 3 у місті Керчі» визнано протиправним та скасовано, отже рішення 36 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 02 жовтня 2008 року в даний час діє, що за переконанням заявника є суттєвою умовою для розгляду даної справи та в силу пункту 1 статті 112 Господарського процесуального кодексу України є підставою для звернення з заявою про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2012 року по даній справі.

Проте, зазначений позивачем факт не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Так, викладені заявником обставини не спростовуюють головний факт, покладений судом в основу рішення - порушення фізичною особою-підприємцем Кіньовим Едуардом Рудольфовичем умов і 30 денного сторку, що був наданий на укладення договору купівлі-продажу та встановлений рішенням 36 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 02 жовтня 2008 року «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність фізичній особі підприємцю Кіньову Едуарду Рудольфовичу по пров. 2-й морський, 3 у місті Керчі».

Необхідно також звернути увагу, що у рішенні було зазначено про набрання 14 жовтня 2008 року чинності ЗУ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву", яким частина 8 статті 128 Земельного кодексу України, якою передбачено порядок визначення вартості земельної ділянки, викладена у новій редакції. Згідно з вказаною правовою нормою ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки. Ціна земельної ділянки, яка призначалася до продажу, в рішенні ради визначена у розмірі 220000,00 грн. на підставі звіту про експертну оцінку вартості земельної ділянки, складеного експертом-оцінщиком Української універсальної біржі на замовлення позивача 30 травня 2008 року. Втім, строк дії звіту становить 1 рік з моменту проведення оцінки, тобто до 30 травня 2009 року, отже дія звіту на момент звернення позивача з пропозицією до відповідача укласти договір купівлі-продажу землі закінчилася.

Отже, суд при прийнятті рішення про відмову у позові послався не тільки на рішення 25 сесії 6 скликання Керченської міської ради від 28 вересня 2012 року яким визнано таким, що втратило силу рішення 36 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 02 жовтня 2008 року «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність фізичній особі-підприємцю Кіньову Едуарду Рудольфовичу по пров. 2-й Морський, 3 у м. Керч», але й надав оцінку з урахуванням діючого законодавства виниклим між сторонами правовідносинам, діям сторін щодо укладання спірного договору купівлі-продажу, порядку укладання таких договорів, тощо.

Таким чином, обставина щодо визнання протиправним та скасування постановою Керченського міського суду від 23 травня 2013 року по справі №107/1650/13-а (2а/107/94/13) рішення 25 сесії 6 скликання Керченської міської ради від 28 вересня 2012 року «Про визнання таким, що втратило силу рішення 36 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 02 жовтня 2008 року «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність фізичній особі підприємцю Кіньову Едуарду Рудольфовичу по пров. 2-й морський, 3 у місті Керчі», не є істотною обставиною для розгляду справи, оскільки врахування її судом не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Аналізуючи статті 112, 113 Господарського процесуального кодексу України, можна зробити висновок, що господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення приймається ухвала - у разі залишення рішення без змін.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України - доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу є нормою-дефініцією, яка містить визначення поняття "докази". Доказами в господарському судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, заявником не виконанні вимоги пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов'язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку заявника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку заява фізичної особи-підприємця Кіньова Едуарда Рудольфовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2012 у справі №5002-28/4128-2011 задоволенню не підлягає, а тому залишає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2012 у справі №5002-28/4128-2011- без змін.

Керуючись статтями 86, 112 -114 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву фізичної особи-підприємця Кіньова Едуарда Рудольфовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2012 у справі №5002-28/4128-2011 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2012 у справі №5002-28/4128-2011 - залишити без змін.

Суддя І.І. Дворний