ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.11.2006 року Справа № 14/205(16/50)
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Єжової С.С.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача ОСОБА_2, дов. від 23.02.2005 НОМЕР_1
від відповідача Єгурнов О.В., дов. від 31.10.2006 № 16,
Шарій О.А., дов. від 28.02.2006 № 31
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
на рішення
господарського суду Луганської області
від 06.07.2006
по справі №14/205(16/50) (суддя -Лісовицький Є.А.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
до відповідача: Державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод”
про стягнення 19576 грн. 00 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ВСТАНОВИВ:
Позивач -суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (надалі за текстом -приватний підприємець ОСОБА_1), звернувся з позовною заявою до господарського суду Луганської області про стягнення з державного підприємства «Попаснянський вагоноремонтний завод» (далі -ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод») вартості безпідставно набутого майна в сумі 19576 грн. 00 коп.
21.02.2006 заявою позивач змінив предмет позову та просив стягнути з відповідача спричинену майнову шкоду у сумі 19576 грн. 00 коп.
Згідно уточнень приватного підприємця ОСОБА_1 від 06.07.2006 вимоги про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 19576 грн. заявлений на підставі ст. ст. 440, 453 Цивільного кодексу Української РСР.
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.07.2006 у справі № 14/205(16/50) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Мотивоване рішення місцевого господарського суду не наданням позивачем доказів, що свідчать про наявність вини відповідача у спричиненні йому шкоди, протиправності дій відповідача по розпорядженню майном, у якому були зроблені покращення.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, посилався також на рішення господарського суду Луганської області від 29.05.2003 у справі НОМЕР_2 та від 26.08.2003 у справі № 19/315, якими встановлена повна відсутність зобов'язань відповідача по компенсації покращень, зроблених позивачем, чи передачі їх йому у власність.
Крім того, за висновком суду позивачем пропущений строк позовної давності майже у два рази; доказів наявності повноважних причин пропуску строку позовної давності суду не надано.
Приватний підприємець ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник оспорює висновки місцевого господарського суду за рішенням від 29.05.2003 НОМЕР_2, яким відмовлено у задоволенні вимог приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача збитків, що виникли у позивача внаслідок проведення робіт по усуненню будівельних недоліків, за відсутністю підстав позовних вимог, оскільки за висновком суду договір від 01.09.1998 НОМЕР_1 сторонами неукладений в силу положень ст. 153 Цивільного кодексу Української РСР за відсутністю згоди сторін щодо його суттєвих умов. За доводами позивача вказаний висновок суду суперечить вимогам ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР та ст. ст. 83, 84 Господарського процесуального кодексу України. Судове рішення стосовно визнання недійсним договору сторін від 01.09.1998 НОМЕР_2 не існує.
У підтвердження невідповідності обставинам справи інших висновків суду заявник скарги посилається на надання ним доказів розпорядження відповідачем належними позивачеві покращеннями, які зроблені в орендованому майні шляхом передання житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 до комунальної власності цього міста, що за доводами скаржника підтверджує заподіяння йому шкоди на суму 19576 грн. Оспорює позивач і висновки суду стосовно спливу позовної давності.
Відповідач доводи заявника скарги оспорює, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Статтею 440 Цивільного кодексу Української РСР, якою обґрунтовані позовні вимоги, встановлені загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди. Відносини, що регулюються вказаною нормою, відносяться до внедоговірних (деліктних) відносин, тобто зобов'язання особи, яка заподіяла шкоду, не пов'язані з порушенням умов договору.
В обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача шкоди позивач посилається на умови п.10.5 договору оренди від 01.09.1998 НОМЕР_1, відповідно до якого у разі розірвання договору поліпшення орендованого майна, що здійснено орендарем (позивачем) за рахунок власних коштів за дозволом орендодавця (відповідача), визнаються власністю орендаря.
З урахуванням положень ст. 440 Цивільного кодексу Української РСР посилання позивача на умови договору є неправомірними. До того ж наявність згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендованого майна, виконання цих поліпшень та їх вартість позивачем не доведено належним чином відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Акт приймання - передачі приватному підприємцю ОСОБА_1 приміщення по АДРЕСА_1 від 01.09.1998 та акт приймання приміщень, які знаходяться в оренді приватного підприємця ОСОБА_1, від 22.08.2000, на які посилається позивач у підтвердження вищевказаних обставин, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, за твердженням відповідача, підписані неуповноваженими особами: майстром та домоуправом ЖКО. Позивачем доводи ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод»належним чином не спростовані, документи у підтвердження повноважень вказаних осіб ним не надані.
Відсутні за матеріалами справи і документи у підтвердження розірвання сторонами договору оренди від 01.09.1998 НОМЕР_1, у той час як наявність цього факту також як і згода орендодавця на поліпшення орендованого майна передбачено умовами п.10.5 зазначеного договору оренди.
Рішення господарського суду Луганської області від 29.05.2003 по справі № 19/2006, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог приватного підприємця ОСОБА_1 за відсутністю підстав позову (договір від 01.09.1998 НОМЕР_1 визнаний судом неукладеним) та яке не є предметом позову за даною справою, набрало законної сили, тому з урахуванням положень ст. 124 Конституції України та ст. ст. 45, 35, 85 Господарського процесуального кодексу України посилання скаржника на необґрунтованість висновків суду за вказаним рішенням не можуть бути прийняти до уваги.
Відсутність у відповідача обов'язку по відшкодуванню позивачеві вартості поліпшень майна підтверджено і рішенням господарського суду Луганської області від 26.08.2003 по справі № 19/315, яке також набрало законної сили.
Отже, посилання суду на вказані рішення у підтвердження необґрунтованості позовних вимог позивача є правомірним.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду таким, що відповідає вимогам матеріального і процесуального права та обставинам справи.
Підстав для скасування або зміни рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2006 по справі №14/205(16/50) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2006 по справі № 14/205(16/50) залишити без змін.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя С.С.Єжова
Суддя І.В. Семендяєва