ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
05.09.13р. Справа № 20/5005/1566/2012
За заявою: Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.12р.
У справі:
за позовом Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в інтересах Комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства Індустріального району, м. Дніпропетровськ
до Комунального житлово - експлуатаційного підприємства №21, м. Дніпропетровськ
про стягнення 453 761 грн. 82 коп.
Суддя Казарцева В.В.
Представники:
від заявника (боржника):Чеславська Н.Г. - довіреність № 222 від 03.06.2013 року.
від стягувача: Смірнов А.А. - довіреність б/н від 01.02.2012 року.
СУТЬ СПОРУ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.12 р. у справі № 20/5005/1566/2012 за позовом Прокурора Індустріального району в особі Дніпропетровської міської ради в інтересах Комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства Індустріального району до Комунального житлово - експлуатаційного підприємства №21 було стягнуто на користь КВЖРЕП заборгованість у сумі 339556,04 грн. та до Державного бюджету України 6791,12 грн., а всього на суму 346347,16 грн. Вказане рішення було залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р.
На виконання вказаного рішення господарським судом Дніпропетровської області було видано наказ від 12.12.12 р. № 20/5005/1566/2012 про примусове виконання рішення суду на суму 339556,04 грн. та наказ від 12.12.12 р. № 20/5005/1566/2012 про примусове виконання рішення суду на суму 6791,12 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2013 року було прийнято до розгляду у справі № 20/5005/1566/2012 заяву Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційне підприємство №21" про визнання наказу від 12.12.12 р. таким, що не підлягає виконанню; розстрочку виконання рішення.
Заяву мотивовано тим, що 28.05.2013 року відділом примусового виконання рішень Індустріальним відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області по справі № 20/5005/1566/2012 від 12.12.2012 року, а Відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі 50000,00 грн. до відкриття виконавчого провадження., що підтверджується платіжними дорученнями від 04.01.2013 року №2; від 24.01.2013 року № 54; від 18.02.2013 року № 121; від 25.02.2013 року № 142; від 20.03.2013 року № 207; від 01.04.2013 року № 247; від 08.04.2013 року № 258; від 18.05.2013 року № 339; від 22.07.2013 року № 518; від 24.07.2013 року № 528, чим зменшив заборгованість до 289 556,04 грн. та посилаючись на частину 4 ст. 117 ГПК України просить його заяву стосовно визнання наказу від 12.12.2012 року таким, що не підлягає виконанню задовольнити. Розстрочити виконання рішення суду від 16.10.2012 р. у справі № 20/5005/1566/2012 строком на 1 (один) рік, розподіливши стягнення боргу рівними частками щомісячно.
03.09.2013року до суду надійшли уточнення до заяви про рострочку виконання рішення згідно яких заявник просить суд: 1. винести ухвалу про визнання наказу про примусове виконання №20/5005/1566/2012 від 12.12.2012року таким, що не підлягає виконанню частково; 2. видати новий наказ з урахуванням зміни назви підприємства-боржника і фактичної суми боргу на день розгляду даної заяви; 3. розстрочити виконання рішення суду від 16.10.2012року строком на 1 рік.
Частиною 2 ст. 117 ГПК України визначено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до п. 3 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
В судовому засіданні представник заявника (Відповідач у справі) заяву підтримав, просив суд її задовольнити. Надав усні пояснення в обґрунтування заяви. Позивач у судовому засіданні проти заяви заперечив частково надав до судового засідання відзив у якому просить заяву Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради задовольнити частково. Розстрочити виконання рішення суду від 16.10.2012 р. у справі № 20/5005/1566/2012 на 3 місяці, встановивши Комунальному підприємству "Житлово - експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради наступний графік погашення заборгованості
- вересень 2013 року - 115449,05 грн.
- жовтень 2013 року - 115449,05 грн.
- листопад 2013 року - 115449,05 грн.
Розглянувши вказану заяву Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради про визнання наказу від 12.12.2012 року таким, що не підлягає виконанню, необхідно вказати на наступне.
Постановою пленуму Вищого господарського суду України за № 9 від 17.10.2012 року, а саме п. 3 визначено, що частинами другою - п'ятою статті 117 ГПК визначено підстави подання та загальний порядок розгляду господарським судом заяв стягувачів або боржників про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом.
У застосуванні зазначених приписів господарським судом необхідно враховувати таке.
Відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи.
Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання іншій стороні копії такої заяви і доказів на її обґрунтування; сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви.
Частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
До відповідної заяви боржника має бути додано докази списання (перерахування) коштів з рахунку боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 117 ГПК за результатами розгляду заяви виноситься ухвала.
Як вказувалось вище, обґрунтовуючи заяву про визнання наказу від 12.12.2012 року в таким, що не підлягає виконанню, заявник Комунальне підприємство "Житлово - експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради вказує на те, що 28.05.2013 року Індустріальним відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області по справі № 20/5005/1566/2012 від 12.12.2012 року, а Відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі 50000,00 грн. до відкриття виконавчого провадження., що підтверджується платіжними дорученнями від 04.01.2013 року №2; від 24.01.2013 року № 54; від 18.02.2013 року № 121; від 25.02.2013 року № 142; від 20.03.2013 року № 207; від 01.04.2013 року № 247; від 08.04.2013 року № 258; від 18.05.2013 року № 339; від 22.07.2013 року № 518; від 24.07.2013 року № 528, чим зменшив заборгованість до 289 556,04 грн. Також, станом на день подання уточнень заявник добровільно сплатив на користь позивача суму 99000грн. основного боргу і 6791,12грн. судового збору, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши вказану заяву про визнання наказу від 12.12.2012 року таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
З наданих заявником в особі Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради та стягувачем доказів стосовно добровільного перерахування суми заборгованості у розмірі 50 000,00 грн. вбачається, що заявником була сплачена сума заборговаості в розмірі 35000грн. до відкриття виконавчого провадження, решта заборгованості була сплачена в рамках виконавчого провадження. Тому розглянувши вказану заяву про визнання наказу від 12.12.2012року таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що вказана заява підлягає задовленню в частині стягнення суми в розмірі 35000грн.
Розглянувши надану Комунальним підприємством "Житлово - експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради заяву про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Пунктом 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено право господарського суду за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
При цьому, застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди повинні мати на увазі таке:
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо) (п.7.1.2).
Крім того, п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як вказувалось вище, обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №20/5005/1566/2012 КП "Житлово - експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради вказує на те, що 28.05.2013 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області по справі №20/5005/1566/2012 від 12.12.2012року, КП "Житлово - експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради добровільно перерахувало до Позивача суму заборгованості у розмірі 99000грн., що підтверджується платіжними дорученнями доданими до матеріалів справи та залишок боргу становить суму у розмірі 240556,04грн, підприємство знаходиться в скрутному фінансовому становищі та негайне виконання рішення може призвести до негативних наслідків. Про скрутний фінансовий стан підприємства свідчить довідка за підписом посадових осіб КП "Житлово - експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради від 24.07.2013 №322.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, щл Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах. Відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав, зокрема, враховуючи значний термін, на який відповідач просить відстрочити виконання рішення суду, та тривалий час його невиконання.
Також, суд враховує матеріальне становище позивача та перебування останнього у процедурі банкрутства. Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2012року у справі № 29/5005/10280/2012 Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлутаційне підприємство Індустріального району м. Дніпропетровська було визнано банкрутом та встановлено строк ліквідаційної процедури до 10.12.2013року.
Оцінюючи надані заявником в особі КП "Житлово - експлуатаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради докази стосовно добровільного перерахування до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлутаційне підприємства Індустріального району м. Дніпропетровська суми заборгованості у розмірі 99000 грн, яка підлягає стягненню за наказом господарського суду, де залишок боргу, як вказує заявник становить суму у розмірі 240556,04грн необхідно вказати на те, що наявність вказаних вище платіжних доручень по яким проводилася оплата також вказує на те, що заявник проводячи вказані платежі, в скрутному фінансовому становищі не перебуває та може виконати рішення суду (залишок суми заборгованості) на загальних підставах в рамках Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, надані заявником докази не дають підстав для висновку про скрутне фінансове становище.
Щодо вимоги про видачу нового наказу з урахуванням зміни назви підприємства - боржника і фактичної суми боргу на день даної заяви, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою суду від 08.07.2013року суд змінив назву боржника на Комунальне підприємство "Житлово-експлутаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради, а норми господаського процесуального кодексу, якими керується суд при розгляді даної заяви не передбачає право суду видавати новий наказ.
З огляду на вказані вище обставини, суд вважає, що заява Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради підлягає задоволенню частково в частині визнанням наказу від 12.12.2012 року таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення суми у розмірі 35 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 86, 117, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву КП "Житлово-експлутаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради задовольнити частково.
Визнати наказ господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2012року у справі №20/5005/1566/2012 в частині стягнення суми з КП "Житлово-експлутаційне підприємство №21" Дніпропетровської міської ради на користь Комунального виробничого житлового ремонтно-експлутаційного підприємства Індустріального району м.Дніпропетровська у розмірі 35000грн таким, що не підлягає виконанню.
В іншій частині заяви відмовити.
Суддя В.В. Казарцева