Справа № 117/792/13-к
Провадження № 1-кп/117/60/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2013 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Шевченка В.В.
при секретарі - Коль Н.О.
за участю прокурора - Архірєєва Д.С.
захисника - адвоката ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в АДРЕСА_2 кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 08 травня 2013 року за №12013130370000337, за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Феодосія Республіки Крим, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не працюючого, неодруженого, раніше судимого: 16 травня 1996 року Феодосійським міським судом АР Крим за ч.1 ст.229-6 КК України 1960 року до 1 року позбавлення волі, звільнений 16 травня 1997 року за відбуттям строку покарання; 16 вересня 1999 року Судацьким районним судом АР Крим за ст.81 ч.1, ст.17, ст.81 ч.2, ст.42 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі, звільнений 03 серпня 2001 року; 01 березня 2002 року Феодосійським міським судом АР Крим за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 17 січня 2004 року за відбуттям строку покарання; 09 червня 2004 року Феодосійським міським судом АР Крим за ст.309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; 19 вересня 2006 року Керченським міським судом АР Крим за ст.ст.186 ч.2, 15 ч.2, ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі, умовно-достроково звільненого 27 серпня 2008 року з невідбутим строком покарання 10 місяців 17 днів; 02 липня 2009 року Кіровським районним судом АР Крим за ст.186 ч.2 КК України, із застосуванням ст.71 КК України до 4 років 06 місяців позбавлення волі, умовно-достроково звільненого 16 жовтня 2012 року з невідбутим строком покарання 1 рік 06 днів,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 06 травня 2013 року в період часу з 08 години до 11 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та корисний мотив, шляхом вільного доступу, знаходячись в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 з прилавку, належного фізичної особі-підприємцю ОСОБА_3 викрав ТВ-тюнер марки «Trimax» TR-2012HD вартістю 520 гривень. Зазначеними діями ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 520 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у скоєнні вказаного злочину визнав повністю та пояснив, що він 06 травня 2013 року, знаходячись у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» в АДРЕСА_2 викрав ТВ-тюнер. Обвинувачений у скоєному щиро розкаявся та просив не призначати йому суворе покарання.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з'ясовано правильне розуміння зазначеними особами змісту цих обставин, встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, і роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд доходе до висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому йому діянні та вважає, що його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше неодноразово судимий, не працює, неодружений, згідно довідки Комунальної організації «Міська психоневрологічна лікарня №3» Феодосійської міської ради АР Крим ОСОБА_2 з 2002 року перебуває на обліку в наркологічної амбулаторії з діагнозом «Психічний та поведінковий розлад в результаті вживання опіоідів, синдром залежності», на обліку у лікаря психіатра не перебуває, згідно Акту №381 амбулаторної судово-психіатричної експертизи будь-яким психічним захворюванням не страждав як на час інкримінуємого йому діяння, так і не страждає в теперішній час. В ОСОБА_2 вбачаються психічні та поведінкові розлади в результаті вживання опіоідів, з синдромом залежності, які не перешкоджали йому на час інкримінуємого йому діяння, так і не перешкоджають в теперішній час усвідомлювати свої дії та керувати ними. У стані тимчасового розладу психічної діяльності на час інкримінуємого йому діяння ОСОБА_2 не перебував та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В застосуванні примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 не потребує, (51-52, 59-64).
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає рецидив злочинів, оскільки він раніше був судимий за ч.2 ст.309 КК України.
При призначені обвинуваченому ОСОБА_2 міри кримінального покарання за скоєний злочин суд, відповідно до ст.65 КК України, враховуючи викладені вище обставини, характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, вважає необхідним та достатнім для його виправлення призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією ч.2 ст.185 КК України.
При цьому суд, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, якій раніше неодноразово судимий за скоєння корисних злочинів, не знаходить підстав для призначення йому більш м'яких видів покарань, передбачених санкцією ч.2 ст.185 КК України.
На підставі ст.71 КК України суд вважає за необхідне до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати за сукупністю вироків невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду АР Крим від 02 липня 2009 року у вигляді 1 року 06 днів позбавлення волі.
Обговорюючи питання щодо можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 положень ст.75 КК України, суд не знаходить підстав для його звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки останній раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисних злочинів, скоїв новий корисний злочин протягом невідбутої частини покарання, не працевлаштований, що у сукупності свідчить про його антисоціальну направленість.
До набрання вироком суду законної сили суд не знаходить підстав для зміни чи скасування раніше обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Питання про речовий доказ необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 03 (три) місяці.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Кіровського районного суду АР Крим від 02 липня 2009 року у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) днів позбавлення волі, остаточно призначивши ОСОБА_2 за сукупністю вироків покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обраховувати з 27 серпня 2013 року.
Речовий доказ: ТВ-тюнер «марки «Trimax» TR-2012HD, який відповідно до розписки знаходиться на відповідальному зберіганні в ОСОБА_3 залишити в його повному розпорядженні, як законного володільця зазначеної речі.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для обвинувачених строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченим та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий: В.В. Шевченко