Справа 1-кп/325/94/2013
325/1001/13-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 серпня 2013 року. смт. Приазовське
Приазовський районний суд Запорізької області у складі
головуючого: судді Васильцової Г.А.
при секретарі: Гажевой І.І.,
за участю прокурора: Шеремет А.І.
захисника - адвоката ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
провівши в приміщенні Приазовського районного суду в смт. Приазовське Запорізької області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні № 12013080330000282 за обвинуваченням: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чкалове, Приазовського району, Запорізької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
В С Т А Н О В И В:
17 травня 2013 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_3, на ґрунті особистих неприязних відносин, під час раптово виниклого між ним та ОСОБА_4 конфлікту, діючи умисно, з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень, наніс потерпілому ОСОБА_4 три удари рукою в обличчя та голову, після чого потерпілий від нанесених ударів, втратив рівновагу та впав, ударившись потилицею о площину вхідних дерев'яних дверей господарської споруди, розташованої поряд. Таким чином, ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми, що виразилась скупченням крові під твердою мозковою оболонкою зліва, субарахноідальним крововиливом, очагами забиття головного мозку, крововиливами в м'які тканини, гематомами і саднами голови і ускладненої набряком, дислокації головного мозку, які кваліфікуються як тяжкі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 о 01 годині 40 хвилин потерпілий ОСОБА_4, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_4, від отриманих тілесних ушкоджень, що перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті потерпілого, помер.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України визнав у повному обсязі та пояснив, що 17.05.2013 року після 15-ї години на початку 16-ї години він пішов до ОСОБА_5, з якою спільно проживав протягом 7 років для того, щоб труїти жуків. ОСОБА_5 проживає АДРЕСА_2. По дорозі почув голос ОСОБА_6, ОСОБА_7. та ОСОБА_4, які доносились із двору будинку ОСОБА_6, проживаючого АДРЕСА_3. У дворі побачив, що там ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розпивали спиртні напої. Разом з ними була і ОСОБА_5, яку він попросив піти додому та дати йому пристрій, щоб труїти жуків. ОСОБА_4, який був у стані алкогольного сп'яніння, підвівся зі столу та почав висловлюватись в його адресу нецензурною лайкою. Між ними почалась сварка. ОСОБА_4 лаявся на нього та виганяв з подвір'я. Потім ОСОБА_4 схопив його рукою за одяг та хотів вдарити. Але він випередив його та вдарив перший правою рукою в ліву область обличчя, потім долонею іншої руки вдарив ще раз по обличчю в область носа. ОСОБА_4 впав на коліно. Потім він відчув, як ОСОБА_7 вдарила його палкою по спині. Удар був несильний. Він обернувся, та почав виривати палку з рук ОСОБА_7 В цей час ОСОБА_4 підвівся та став до нього наближатись, продовжуючи його лаяти. Він відвернувся від ОСОБА_7 та вдарив кулаком правої руки ОСОБА_4 по обличчю в область лівого ока. Від цього удару майже одразу в ОСОБА_4 набрякла гематома. Від удару ОСОБА_4 впав. Як він падав, та куди впав, а також вдарився при падінні чи ні він не бачив, бо в цей час вже відвернувся та почав виходити з двору. Виходячи бачив, що ОСОБА_4 підвівся, та пішов додому. Вдома він заснув. Прокинувся близько 21 години та пішов до ОСОБА_5 Вдома у ОСОБА_5 вони випили чаю та пішли відпочивати. Прокинувся він о 03 годині ночі та пішов додому. По дорозі додому він був затриманий співробітниками міліції. Вину свою визнає повністю, щиро кається, бо не бажав настання таких наслідків. Неприязних стосунків між ним та ОСОБА_4 раніше не виникало. Вони разом тісно спілкувались, разом випивали. Матеріальну шкоду потерпілій він відшкодував.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, за згодою усіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 її брат. ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 1-ї години ночі їй подзвонила ОСОБА_7 та сказала, що її брату ОСОБА_4 погано, та що в нього з вуха йде кров. На що вона відповіла що досить вже дзвонити ночами та псувати нерви. Але ОСОБА_7 наполягала, та казала що не може додзвонитись до швидкої. Після чого вона викликала швидку. Як їй відомо, коли приїхала машина швидкої допомоги ОСОБА_4 вже помер. Що сталося між ОСОБА_3 та її братом ОСОБА_4 вона не знає. Жодних претензій матеріального або морального характеру до ОСОБА_3 не має. Останній повністю відшкодував спричинену шкоду. Просить обвинуваченого суворо не карати, бо її брат дуже пив, а у стані алкогольного сп'яніння був запальний. Що стосується стану здоров'я потерпілого, ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_4 близько півтора року назад вийшов із в'язниці, де 8 років відбував покарання за вбивство. Коли вийшов із в'язниці дуже зловживав спиртними напоями. На здоров'я скаржився постійно, а саме на болі у шлунку, печінці, але за медичною допомогою не звертався.
Згідно висновку експерта № 261 від 27.06.2013 року, дослідженого та оголошеного судом під час розгляду справи, причиною смерті ОСОБА_4 стала внутрішньочерепна травма, яка виразилась скупченням крові під твердою мозковою оболонкою зліва, крововиливами під м'які мозкові оболонки, в тканину мозку та ускладнена набряком, дислокацією головного мозку.
Між внутрішньочерепною травмою та настанням смерті ОСОБА_4 існує прямий причинний зв'язок.
Експертизою встановлено, що ОСОБА_4 страждав алкогольною хворобою: алкогольною кардіопатією, цирозом печінки з жировою дистрофією.
Давність внутрішньочерепної травми, як зазначив експерт, вимірюється годинами. Таки висновок було зроблено на підставі зовнішнього вигляду пошкоджень, ступеню вираженості реактивних змін, наявністю в анамнезі алкогольної хвороби, при якій реактивність організму знижується.
Об'єктивними даними, які дозволяють визначити послідовність утворення пошкоджень у ОСОБА_4, давність яких вимірюється годинами, експерт не розташовує.
Всі пошкодження у ОСОБА_4 утворились за механізмом тупої травми, особливості травмуючих предметів в пошкодженнях не відобразились. Внутрішньочерепна травма у ОСОБА_4 виникла від сукупності не менш як чотирьох ударних травмуючи дій, які прийшлися в область обличчя, правої вушної раковини, лівої потиличної області.
Всі тілесні пошкодження, які мались у ОСОБА_4 могли утворитись при ударах руками, обутими ногами або іншими предметами; як відмітив експерт, що найбільш вірогідно, виходячи з локалізації пошкоджень, крововилив у потиличній області зліва, крововилив в м'яких тканинах лівої частини спини утворились або при ударах о навколишні предмети, або при падінні на площину.
Можливість здійснення ОСОБА_4 з пошкодженнями, які в нього мались, активних дій протягом десятків хвилин - декількох годин не виключається (до розвитку тяжкого набряку, дислокації головного мозку).
При судово - токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_4 виявлено етиловий алкоголь в концентрації 2,4 проміле; Така концентрація етилового спирту в крові живих осіб, зазвичай відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння (а.с. 58-70).
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Відповідно п.п. 2,3,10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання » більш суворе покарання призначається особам, які вчинили злочин на ґрунті пияцтва та наркоманії, при наявності рецидиву, у складі злочинних груп та менш суворе покарання може призначатись особам, які щиросердно розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, при цьому враховуються стадія скоєння злочину, кількість епізодів, роль кожного із співучасників, характер та ступінь тяжкості наслідків, які настали.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується негативно, вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а також наслідки, які настали, а саме настання смерті потерпілого ОСОБА_4 в результаті злочинних дій ОСОБА_3
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України не судимий, за попереднім місцем роботи характеризується позитивно, вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав у повному обсязі, щиросердно розкаявся, повністю відшкодував потерпілій спричинену матеріальну шкоду, при чому потерпіла претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого не має та просить суворо його не карати, обмежившись покаранням з випробуванням.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Визнання вини, щире каяття, повне відшкодування потерпілій спричиненої їй шкоди, дані, які характеризують обвинуваченого з задовільної сторони, суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання та приходить до висновку, що ці обставини суттєво зменшують ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим злочину та з урахуванням особи обвинуваченого, його ставлення до скоєного, дають підстави при вирішенні питання про призначення покарання застосувати ч. 1 ст. 69 КК України, та призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 121 ч. 2 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, суд вважає необхідним залишити без змін - у вигляді тримання під вартою. При цьому суд враховує, що клопотань про зміну запобіжного заходу учасниками процесу не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366-368, 371, 376, 395 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - п'ять років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили залишити без змін - у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з 21 травня 2013 року, як зазначено в ухвалі слідчого судді від 21 травня 2013 року.
Речові докази: чотири марлевих тампони із слідами РБК; фрагмент тканини зі слідами РБК; два відрізки ЛТ з мікрочастинами; дерев'яний штахет; пару трусів з слідами РБК; мікрочастки з правої і лівої руки трупу ОСОБА_4 відкопійовані на два відрізки ЛГ та поміщені у спецпакети; джинси сині, теніску чорну, труси чорні, зрізи нігтьових пластин та зразки волосся ОСОБА_4, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Приазовського РВ ГУМВС України в Запорізькій області (згідно квитанції № 017653 (а.с. 61)) - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Г.А. Васильцова