№ справа:121/463/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Переверзєва Галина Семенівна
№ провадження:11-кп/190/342/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Єлгазіна Л. П.
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,
Суддів -Єлгазіної Л.П., Корольова М.П.
при секретарі - Шемлей І.І.
за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 11-кп/190/342/13 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8,
ВСТАНОВИЛА:
вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 22 березня 2013 року
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Ялти, громадянин України, який має неповну середню освіту, не одружений, не працюючий, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та йому призначене покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Згідно вироку, ОСОБА_7 14 жовтня 2012 року приблизно о 03 годині, перебуваючи на спортивному майданчику, розташованому навпроти будинку № 17 по вул. Сєченова в м. Ялта, розпивав спиртні напої, де під час вживання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у нього сталася сварка з раніше незнайомим йому ОСОБА_9, в процесі якої обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно наносив ОСОБА_9 множинні удари руками і ногами по голові та тулубу, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми органів грудної клітки , ускладненої травматичним шоком, від якої настала смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 03 години до 06 години 50 хвилин за місцем проживання ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_1.
Між отриманою травмою грудної клітки і смертю ОСОБА_9 є прямий причинний зв'язок.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 просив вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження, оскільки, на його думку, судом не встановлено достатньо доказів, яки б підтверджували вину обвинуваченого.
Свої доводи апелянт мотивує тим, що, в основу рішення суду покладено свідчення зацікавлених учасників процесу, які не були перевірені судом належним чином, стверджує, що вирок суду ґрунтується на суперечливих показаннях свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11.
Також, захисник обвинуваченого зазначає, що ОСОБА_7 не заперечуючи того факту, що ним було заподіяно незнайомому чоловіку удари в область обличчя, показав, що побив ОСОБА_9 саме ОСОБА_10. Таким свідченням ОСОБА_7 суд не дав належної правової оцінки.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що оскільки на одежі та взутті обвинуваченого, не виявлено наявності крові, яка б належала ОСОБА_9, ні вилучені у обвинуваченого речі, ні висновок експертизи не можуть бути доказами вини ОСОБА_7.
На думку захисника обвинуваченого, в матеріалах кримінального провадження відсутні об'єктивні данні, які б підтверджували, що саме ОСОБА_9 був побитий на спортивному майданчику 14.10.2012 року.
Заслухав доповідача, провівши судові дебати, в яких прокурор вважав необхідним залишити вирок без зміни, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обсяг і доведеності вини ОСОБА_7, правильно кваліфікував його дії, призначив йому законне і обґрунтоване покарання.
Доводи захисника обвинуваченого про те, що ОСОБА_7 не здійснював кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, є необґрунтованими, оскільки спростовуються доказами, здобутими в ході досудового розслідування і належно дослідженими в судовому засіданні.
Так, обвинувачений ОСОБА_7, в ході досудового розслідування давав зізнавальні показання (а.с. 44) і пояснював, що дійсно у ніч 14.10.2012 року на спортивному майданчику заподіяв тілесні ушкодження незнайомому йому чоловіку, на вигляд 40 років, якого він бив руками по обличчю, та ногами по корпусу тіла. Обвинувачений на той момент знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Чоловіка побив за те, що він оскорбляв нецензурною лайкою його та товариша ОСОБА_10. Вони з ОСОБА_10 відходили від чоловіка, а він до них підходив, тому ОСОБА_7 його і побив. ОСОБА_10 також бив чоловіка. Після побиття чоловік встав з землі, а обвинувачений разом з ОСОБА_10 пішли.
Згодом свідчення обвинуваченого змінились, ОСОБА_7 показав, що саме ОСОБА_10 бив незнайомого чоловіка кулаками і ногами в обличчя і тулуб, а обвинувачений дав чоловіку лише два ляпаси, від яких він упав.
Таким показанням обвинуваченого суд першої інстанції дав належну оцінку, обґрунтовано визнавши їх неспроможними та такими, як способ захисту з метою уникнути відповідальність, оскільки ці свідчення спростовуються показаннями свідка ОСОБА_10 а також іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції в повному обсязі.
Так, свідок ОСОБА_10 показав, що 14.10.2012 року він з ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_17 на спортивному майданчику на вул.. Сєченова пили горілку, обвинувачений був п'яний, хитався, дівчата теж напилися і зібралися додому. Він з ОСОБА_7 пішли за ними, по дорозі зустріли незнайомого чоловіка, який підійшов до ОСОБА_7 і щось йому сказав. У відповідь ОСОБА_7 став наносити удари кулаками по обличчю цьому чоловікові. Останній впав, ОСОБА_7 продовжував наносити йому удари по обличчю, голові і в районі грудної клітки ногами. Свідок сказав обвинуваченому : «Досить бити, я пішов», ОСОБА_7 припинив побиття пішов за ним. Сам свідок чоловіка не бив.
Показання свідка ОСОБА_10 при відтворені обстановки та обставин події злочину, щодо механізму нанесення обвинуваченим ударів ОСОБА_9, узгоджуються з показаннями експерта ОСОБА_13 (а.с. 111), яки він підтвердив у судовому засіданні суду першої інстанції.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів показання свідка ОСОБА_10 колегія судів не вбачає, оскільки його показання є логічними та послідовними, та не суперечать матеріалам справи. КРІМ ТОГО, Постановою слідчого СВ Ялтинського МВ УМВС від 16.03.2013 року, закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 за відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с.217-219).
Доводи апелянта про відсутність у матеріалах кримінального провадження об'єктивних даних що, саме ОСОБА_9 був побитий на спортивному майданчику, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_11, протоколом огляду місця події, згідно якого з місця злочину, був вилучений грунт зі слідами бурого кольору, а висновком імунологічної експертизи встановлено, що кров з грунту, можливо могла статися від крові ОСОБА_9
Свідок ОСОБА_11 показав, що вночі 14.10.2012 року він з ОСОБА_14, після дзвінка ОСОБА_7, прийшли на волейбольний майданчик. Там на лавочці сиділи ОСОБА_7, ОСОБА_10 і дівчата, вони пили горілку. Коли дівчата пійшли, ОСОБА_7 і ОСОБА_10 жартома мірялися силами, ОСОБА_10 не втримався і впав на землю подряпавши собі обличчя. Потім ОСОБА_11 і ОСОБА_14 пішли в магазин «Алібі», де о 03 годині свідок бачив сусіда ОСОБА_9, який купив пиво і пішов. ОСОБА_11 і ОСОБА_14 знов пішли до ОСОБА_7 і ОСОБА_10, яки знаходились на спортивному майданчику удвох. Поруч на сходах сидів ОСОБА_9 і курив. Раптово ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_9 і став трясти його за одяг в районі грудей. ОСОБА_11 сказав, що людина сидить спокійно, навіщо це робити. ОСОБА_7 відійшов убік. Незабаром свідок з ОСОБА_14 пішли до магазину, де о 07 годині до них пришли ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_19. Вп'ятьох вони пішли в напрямку до будинку № 17 по вул. Сеченова.
Як випливає з показань свідка ОСОБА_15, 13.10.2012 року він бачив ОСОБА_9 у дворі будинку п'яним, який нецензурно лаявся, потім пішов. 14.10.2012 року о 18 годині свідок побачив ОСОБА_9, він сидів на дивані и буж дуже побитий. Футболка на ньому була брудна, вся в піску, порвана. На питання свідка відповів, що був п'яний, в ніч з 13 на 14 жовтня 2012 року пішов у магазин «Алібі» купити спиртне, а по дорозі його побили п'ятеро хлопців та відібрали мобільний телефон. Всю ніч ОСОБА_9 скаржився на біль у ребрах і серці, а о 07 годині ОСОБА_15 виявив його без ознак життя.
Доводи апелянта про відсутність крові ОСОБА_9 на одежі та взутті обвинуваченого не є обґрунтованими, оскільки відповідно до висновку імунологічної експертизи (л.д. 129-137), на спортивній куртці та мобільному телефоні, вилучених у квартирі ОСОБА_7, виявлена кров людини, але через слабку насиченість об'єкта, групова належність не встановлена, що не виключає належність слідів крові саме ОСОБА_9.
Таким чином, підстав ставити під сумнів достовірність зібраних доказів колегією суддів не вбачається.
На підставі викладених доказів, колегія суддів дійшла висновку про те, що, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обсяг і доведеності вини ОСОБА_7, правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Колегія суддів вважає, призначаючи покарання ОСОБА_7, суд першої інстанції належним чином врахував особу обвинуваченого, який раніше судимий, даний злочин скоїв у період непогашеної судимості, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: психічний і поведінковий розлад в результаті вживання алкоголю і у лікаря психіатра з діагнозом: легка розумова відсталість з порушенням поведінки.
Обставин, що пом'якшують покарання засудженому судом не встановлено, при цьому встановлено обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи, що обвинуваченим скоєно кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, колегія суддів вважає, що, призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 22 березня 2013 року у відношенні ОСОБА_7 - залишити без зміни.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 залишити тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засуджений який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді
Трясун Ю.Р. Єлгазіна Л.П. Корольов М.П.