№ справа:121/4611/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Марчук Олег Леонідович

№ провадження:11-кп/190/417/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Єлгазіна Л. П.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,

Суддів -Єлгазіної Л.П., Корольова М.П.

при секретарі - Шемлей І.І.

за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12013130220000171 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 307 ч. 2, 321 ч. 1,3, 311 ч. 2, 190 ч. 2, 309 ч. 2 КК України, за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м. Ялта АР Крим Бортнікової А.О.,

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 20 червня 2013 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ялти АР Крим, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 307 ч. 2, 321 ч. 1,3, 311 ч. 2, 190 ч. 2, 309 ч. 2 КК України повернутий прокурору у зв'язку із невідповідністю вимогам КПК України.

Суд першої інстанції послався на невідповідність обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону України, а саме: правова кваліфікація дій обвинуваченого викладена в обвинувальному акті, не відповідає правовій кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України та формулюванню обвинувачення в цій частині; також відсутня правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті закону України по епізодах 01 і 16 травня 2013 року.

Крім того, суд першої інстанції посилається на відсутність у обвинувальному акті справжніх, достовірних анкетних відомостей потерпілого.

Також суд звертає увагу на те, що реєстр матеріалів досудового розслідування, не відповідає вимогам ст. 109 КПК України, а саме: не відображає повний хід і проміжні результати досудового розслідування, повідомлення про підозру віднесено до процесуального рішення та відсутність відомостей щодо ознайомлення потерпілого з матеріалами кримінального провадження.

У апеляційній скарзі прокурор, просив ухвалу суду скасувати на направити кримінальне провадження до суду для проведення підготовчого судового розгляду.

Свої доводи апелянт мотивує тим, що, з метою забезпечення безпеки потерпілого по даному кримінальному провадженню, на стадії досудового розслідування його прізвище, ім'я та по батькові було замінено псевдонімами, що відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та положенням Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», якими передбачено можливість участі потерпілого в кримінальному провадженні зі зміненими анкетними відомостями.

Висновок суду щодо невідповідності правової кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України, є необґрунтованим, оскільки кваліфікація кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення, та його доведеність не є предметом розгляду підготовчого судового засідання.

Посилання суду на відсутність правової кваліфікації кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті закону України по епізодах 01 і 16 травня 2013 року, не відповідає дійсності, оскільки обвинувальний акт містить як формулювання вчинених ОСОБА_7 01 та 16 травня 2013 року кримінальних правопорушень, так і їх кваліфікацію.

Крім того, на думку апелянта, істотним є те, що повідомлення про підозру зафіксовано у відповідному реєстрі, а до чого воно віднесено - до процесуальних дій чи рішень, не може ні на що суттєво впливати.

Щодо того, що реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомостей про ознайомлення захисника підозрюваного та потерпілого з матеріалами кримінального провадження, апелянт зазначає, що суд мав змогу при проведенні підготовчого судового засідання з'ясувати, чи мало місце порушення прав учасників кримінального провадження на ознайомлення з його матеріалами.

В запереченнях на апеляційну скаргу, обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник адвокат ОСОБА_10 просили ухвалу суду залишити без змін.

Свої доводи мотивували тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою, оскільки, на їх думку, прокурор повинен був мотивувати свої дії з приводу складання обвинувального акту.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга а підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла.

Відповідно до положень п. ж) ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», заходами забезпечення безпеки є: забезпечення конфіденційності відомостей про особу.

Статтею 15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» встановлено, що нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом: обмеження відомостей про особу в протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені та по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про заміну анкетних даних; не оголошення будь яким способом дійсних анкетних даних про осіб, яки взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання.

Отже висновок суду першої інстанції про те, що норми кримінального процесуального закону не передбачають можливості участі потерпілого під вигаданими анкетними даними, суперечать приведеним раніше нормам статей кримінально процесуального законодавства та Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Крім того, суд першої інстанції, встановивши невідповідність правовій кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України, не зазначив у чому саме полягає така невідповідність.

Також, посилання суду на відсутність правової кваліфікації кримінальних правопорушень по епізодах 01 і 16 травня 2013 року є необґрунтованим, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт містить правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті закону України по зазначеним епізодам кримінальних правопорушень.

На думку колегії суддів, обґрунтованим є зазначення прокурора про те, що основне значення має відображення у реєстрі повідомлення про підозру, оскільки віднесення його до процесуального рішення, а не процесуальної дії, не впливає на його наявність у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, є мотивованими доводи апелянта відносно того, що прийняте рішення про повернення обвинувального акта прокурору не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню із призначенням нового підготовчого судового засідання .

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури м. Ялти Бортнікової А.О. - задовольнити.

Ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 20 червня 2013 року про повернення прокурору обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 307 ч. 2, 321 ч. 1,3, 311 ч. 2, 190 ч. 2, 309 ч. 2 КК України, - скасувати та повернути до суду першої інстанції для проведення підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

Трясун Ю.Р. Єлгазіна Л.П. Корольов М.П.