УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2013 р. Справа № 9104/37195/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Гудима Л.Я.
суддів Большакової О.О., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ВАТ «Оріана» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2010 року у справі №2а-2589/10/0970 за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Калуші до ВАТ «Оріана» про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових та наукових пенсій в сумі 1132426,53 грн,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2010 року у справі №2а-2589/10/0970 за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Калуші до ВАТ «Оріана» про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових та наукових пенсій в сумі 1132426,53 грн. було задоволено позов та стягнуто з ВАТ «Оріана» на користь управління Пенсійного фонду України у м. Калуші заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та виплату пенсій науковим працівникам за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року в сумі 1132426,53 грн.
В апеляційній скарзі скаржник - керуючий санацією просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2010 року у справі №2а-2589/10/0970.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2002 року стосовно ВАТ «Оріана» порушено справу №Б-11/283 про відновлення його платоспроможності або визнання товариства банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2010 року по справі №Б-7-11/283-13/143 введена процедура санації, в зв»язку з наведеним ВАТ «Оріана» з 2002 року не отримує жодного прибутку.
В судове засідання представник скаржника та представник позивача не з»явилися з невідомих для суду причин, хоча належним чином були повідомлені про дату час та місце розгляду даної справи. Письмових заперечень на апеляційну скаргу представником позивача не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як було встановлено судом першої інстанції, ряду працівникам відповідача було призначено пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» і «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». Заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України у м. Калуші по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам відповідача по списку №1 в сумі 847832,91 грн., по списку №2 в сумі 274198,65 грн. та наукових пенсіях в сумі 10394,97 грн. за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року.
Сума заборгованості підтверджується, зокрема, розрахунками суми відшкодувань фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, картками особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та списком №2.
Посилання апелянта на неправомірність вимог управління Пенсійного фонду України у м. Калуші щодо дотримання останнім вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» спростовуються висновками суду першої інстанції, який зазначив, що відповідно до вимог п. 4 ст. 12 вище згаданого Закону мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов»язаннями та зобов»язаннями щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв»язку з відмовою боржника від виконання зобов»язань, у порядку, передбаченому ч. 10 ст. 17 Закону (ч. 6 та 24 ст. 1, ч. 5 ст. 12 Закону). Водночас, дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров»ю та життю громадян, авторської винагороди (ч. 6 та 24 ст. 1, ч. 6 ст. 12 Закону).
З урахуванням цього, скаржник безпідставно цитує рішення судів інших інстанцій в подібних спорах, тотожність фактичних обставин справи в яких не вбачається з матеріалів справи.
Згідно з п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 6.1. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 6.4. Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
У відповідності до зазначеного припису відповідачу супровідними листами надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які залишені ним без виконання.
Згідно із пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до ч.6 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Як вбачається з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №372 від 24.03.2004 року, фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.
Згідно із ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Апелянт у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду, не надав інших доказів, які б не подавались суду першої інстанції з обґрунтуванням неможливості їх подання такому суду.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ВАТ «Оріана» - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2010 року у справі №2а-2589/10/0970 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Повний текст ухвали складено 29.08.2013 року.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.О. Большакова
Н.М. Судова-Хомюк