АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2362/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : Суходольський О.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Подорога В. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Подорога В. М.

суддів Бородійчук В. Г. , Демченко В. А.

при секретарі Бурдуковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про забезпечення вільного доступу до будинку, стягнення грошової компенсації за автомобіль, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2012 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про забезпечення вільного доступу до будинку, стягнення грошової компенсації за автомобіль.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що згідно рішення Черкаського районного суду від 10 травня 2011 року встановлено, що вона та відповідач з 1999 року по 2009 рік проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство. На підставі вказаного рішення суду їй та відповідачу належить по ? кожному об'єкту незавершеного будівництва (житловий будинок) готовністю 70% станом на 2009 рік. В натурі об'єкт не розділений. Відповідач до вказаного будинку позивачку не допускає, змінив замки від вхідних дверей будинку і не віддав їй комплект ключів для вільного доступу до будинку.

Крім цього, позивачка вказує, що в період спільного проживання сторони придбали в 2006 році автомобіль НОМЕР_1, 2001 року випуску, тип вантажний, колір білий. Автомобіль був зареєстрований за відповідачем ОСОБА_6, який без її згоди продав вказаний автомобіль, вже після накладення судом арешту на автомобіль. Вказує, що позивачка має право на 50% вказаного автомобіля.

Після неодноразового уточнення та змінення позовних вимог, позивачка остаточно просила забезпечити їй вільний доступ до будинку об'єкта незавершеного будівництва по вул.Тичини, 5а в с. Білозір'я Черкаського району, зобов'язати відповідача ОСОБА_6 віддати їй ключі від замків вхідних дверей будинку; стягнути з ОСОБА_6 на її користь ? частину грошової компенсації від вартості автомобіля НОМЕР_1, встановлених судовою експертизою; стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 22 липня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Забезпечено вільний доступ ОСОБА_7 до будинку об'єкта незавершеного будівництва, що розташований по АДРЕСА_1 а саме: зобов'язано ОСОБА_6 надати ОСОБА_7 комплект ключів від замків вхідних дверей вказаного будинку.

Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 ? частину грошової компенсації від вартості автомобіля НОМЕР_1, що становить 43435.19 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції досліджено, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 травня 2011 року по справі №2-40/2011 встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з 1999 року по 2009 рік проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство. На підставі вказаного рішення суду позивачці та відповідачу належить по ? кожному об'єкт незавершеного будівництва (житловий будинок) готовністю 70%. В натурі об'єкт не розділений. Відповідач не визнає права позивачки на ? частину будинку та до вказаного будинку позивачку не допускає, що підтверджується поясненнями відповідача, даними в судовому засіданні та показами двох свідків.

ОСОБА_6 змінив замки від вхідних дверей будинку і не надав позивачці комплект ключів для вільного доступу до будинку, що є порушенням права власності позивачки. Позивачка бажає здати будинок в експлуатацію, однак враховуючи неможливість вільного доступу до будинку, вона не може це зробити. ОСОБА_7 є власником 1/2 частини вказаного будинку, зареєстрована у вказаному будинку, бажає там проживати, тому, як власник вона має право на вільний доступ до будинку. Судом встановлено, що вказане право не визнається відповідачем та ним порушено.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, відповідач порушив права позивачки, передбачені ч.1 ст. 317 ЦК України, щодо забезпечення вільного доступу позивачці до будинку об'єкта незавершеного будівництва, що розташований АДРЕСА_1

Також вказаним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 травня 2011 року встановлено, що в період спільного проживання сторони придбали автомобіль НОМЕР_1.

Згідно даних ВРЕР УДАІ ГУМВС від 17 січня 2013 року вказано, що автомобіль НОМЕР_1 з 01 листопада 2006 року був зареєстрований за ОСОБА_6 та 26 червня 2009 року знятий з обліку. Згідно даних облікової картки приватного ТЗ встановлено, що після зняття ОСОБА_6 вказаного автомобіля з реєстраційного обліку, автомобіль FIAT DUCATO був зареєстрований 17 жовтня 2009 року за ОСОБА_8 (власник) в м. Золотоноша.

Таким чином, згідно положень ст.74 СК України автомобіль НОМЕР_1 після його придбання став спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на яку поширюються положення глави 8 Сімейного кодексу України.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Проте це загальне правило діє, якщо в нормах матеріального права відсутня вказівка про перерозподіл обов'язків доказування.

За правилами ч. 1 ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вимог пп. 2, 4 ст. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Тобто, названі норми матеріального права припускають існування факту спільної сумісної власності подружжя, доки не доказано інше кимось із подружжя.

Як убачається з матеріалів справи - змісту ухвали апеляційного суду Черкаської області від 13 липня 2011 року, по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання права власності на домоволодіння і вселення,- « відчудження автомобіля FIAT DUCATO 26.06.2009 року ОСОБА_6 було здійснено зі згоди позивачки і в інтересах сім'ї, ураховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, що ґрунтуються на матеріалах справи.» ( а.с.98-101). Зазначена ухвала набрала законної сили.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Оскільки зазначеною ухвалою апеляційного суду було встановлено, що автомобіль FIAT DUCATO відповідачем ОСОБА_6 був відчуджений за згодою позивачки та в інтересах сім'ї, дана обставина повторному доказуванню не підлягає.

Тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково, з порушенням процесуальних норм ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 1\2 частину грошової компенсації від вартості автомобіля FIAT DUCATO.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення грошової компенсації за1\2 частину автомобіля підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.В іншій частині: забезпечення вільного доступу до будинку рішення слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303,304,307,309,316 ЦПК України колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 липня 2013 року в частині стягнення ? частини грошової компенсації від вартості автомобіля - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення ? частини грошової компенсації від вартості автомобіля - відмовити.

Рішення в частині забезпечення вільного доступу до будинку залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 114 гривень судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :