ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.09.13р. Справа № 904/6840/13

Суддя Казарцева В.В. , розглянувши матеріали

за позовом Нікопольського професійного ліцею, м. Нікополь

до Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, с.Покровське

про стягнення 2 114,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.

Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.

Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.

Позовна заява № 894 від 29.08.2013 року підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно, до позовної заяви не додано доказів оплати судового збору у встановленому порядку.

На даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 №15. Відповідно до пункту 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір", у вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року №15 (із змінами і доповненнями), при перерахуванні судового збору з рахунку платника до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія (в даному випадку це позовна заява), додається останній примірник (тобто оригінал) платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету __ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Аналогічні вимоги до оформлення платіжного доручення містяться в Інформаційному листі Державної судової адміністрації України від 10.11.2011р. вихідний №12-6621/11 при сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал (Квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету __ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Натомість, на зворотній стороні прикладеного до позовної заяви платіжного доручення № 187 від 25.07.2013р. відсутній даний напис, що не відповідає вимогам п.14 Інструкції та, у відповідності до п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що Позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана обставина є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.

Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ в господарських судах України обмежений двохмісячним строком, господарський суд повертає позов без розгляду.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України та ГПК України, господарський суд не має права порушити провадження у господарській справі за наявності підстав для застосування до позовної заяви положень ст. 63 ГПК України.

При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Господарський суд звертає увагу позивача на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток:

- позовна заява № 894 від 29.08.2013 року з доданими до неї додатками, у т.ч. платіжне доручення № 187 від 25.07.2013 р. про сплату судового збору на суму 1 720,50 грн.

Суддя В.В. Казарцева